Різдвяне послання архієпископа Кропивницького і Голованівського Марка
Христос народився!
Улюблені у Христі браття і сестри, дорога українська християнська родино! У ці різдвяні дні прийміть найщиріші вітання та побажання рясних Божих благословень.
Попри страшну війну, яка вже так довго триває у нашому краю, попри смуток, яким оповита кожна святкова подія, все ж таки кожен із нас у ці святкові дні перебуває в очікуванні чуда, відчуває незбагненну радість, сповнений надії на краще. З такими ж почуттями відвідували Новонародженого вифлеємські пастухи та мудреці зі Сходу. Кожен із них подолав певний шлях, одні за покликом янгола, інші ведені зорею, щоб побачити Того, Хто стане їхнім Царем та Спасителем. І хоч вони не побачили перед собою могутнього полководця чи сивочолого мудреця, а безпорадне Немовля, все ж їхні серце, розум та видима присутність Божественної слави утверджували у них віру в те, що ця «безпорадність» подолає могутність світу цього, безпосередність – лукавство, а безкорисна любов дасть надію всьому світові.
Чи зможе це усміхнене Дитя змінити ворожий до Бога світ? Чи має силу цей промінчик Світла розсіяти темряву, яка оповила серця багатьох? Чи зможе Своєю любов’ю розтопити кригу байдужості багатьох? Чи не поглине темрява відчаю ці паростки надії?
Вся історія людства розділилась на до Різдва Христового і після. Немає такого народу, який би не чув про Христа. Мільйони сердець по всьому світу сповідують Його як Бога і, натхнені Його прикладом безкорисливого служіння та жертовної любові, своїм життям та словом проповідують Його Євангеліє. І хоча зло ще так явно демонструє свою силу і так багато людей дало йому прихисток у своєму серці, та світ усе-таки змінюється, людство, хоч і помалу, та все ж переосмислює цінність багатьох речей, обираючи християнські чесноти, і кожен із нас має вибір, як прожити своє життя. Світ отримав шанс на онову, а кожен із нас – надію. Надію на те, що милосердя і любов будуть в осерді життя людини та суспільства, справедливість не знецінена, а гідність кожного належно пошанована. Та найбільше ‒ кожен отримав надію на вічність. Вічне життя, дароване Всевишнім, де «Бог кожну сльозу зітре з очей їхніх, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Од. 21:4).
Та попереду у кожного з нас іще тривалий шлях і важка праця для онови цього світу й особистих якісних змін. На цій дорозі багато викликів та спокус. Зло через принади світу цього відволікає від важливого, возвеличує жорстокість і зневагу, хизується силою, обман подає як істину. Опанувавши людиною, спрямовує її до злодіянь та самознищення. Сіє розбрат і ворожнечу, спричиняє війни. Знає, що має короткий час, тому всю свою міць спрямувало супроти людини.
І кожен із нас ‒ свідок цієї руйнівної дії зла, його потворності та лукавства. Триває в Україні страшна, підступна та кривава війна. Лютий ворог прийшов на нашу землю, щоб знищити український народ і його державу. Сотні тисяч наших співвітчизників, найкращих синів та доньок України боронять нашу Вітчизну від росіян. Мільйони в тилу повсякденною кропіткою працею, своїми талантами і совісним служінням усяк на своєму місці допомагають війську та країні вистояти.
Чи не кожен із нас когось чекає з війни, просить Бога, щоб живим, здоровим повернувся із того пекла. Є ті, хто став янголом-охоронцем для скалічених у цій борні, осиротілих, позбавлених житла. А є і ті, що зазнали непоправної втрати, перебувають у невимовному болю, ті, яких любі, кохані так передчасно відійшли у засвіти, віддали своє життя у захисті рідного народу, були вбиті російським окупантом. І всі разом ми просимо Всевишнього перемоги та довготривалого, благословенного миру. Бо усвідомлюємо, перед яким проваллям опинилася наша Батьківщина і перед якою загрозою стоїть весь наш український народ.
Та все ж віримо, що попри всі загрози, перешкоди та труднощі зло буде зупинено й покарано, справедливість відновлена, а наш народ – житиме в гідному мирі. І доки маємо хоч крихту надії у серці, є шанс вистояти, а якщо об’єднаємося в молитві та діяннях і спрямуємо всі свої таланти на служіння один одному, то переможемо. «Царство Небесне, – говорить Христос, – подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм. Воно найдрібніше з усього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його» (Мф. 13:31‒32). Так і людське серце, наповнене любов’ю та милосердям, у єдності з іншими такими серцями може змінити світ.
Тож у ці різдвяні дні та в дні страшної, віроломної війни, коли народи росії ринули на землі наші руйнувати, нищити і вбивати, прошу кожного посилити молитви за воїнство наше. За тих, хто ризикуючи добробутом рідних своїх, своїм здоров’ям та навіть життям, став на захист народу свого та святинь його. За тих, хто тілами своїми, як муром, на передовій стримують цю страшну ворожу навалу, і за кожного воїна, хто ратною працею наближає перемогу над супостатом. Молімося і за тих, хто в полоні чи безвісти зниклий. За тих, хто зазнав тілесних ран і каліцтв чи душевної рани. Просімо і за родини наших воїнів, і за волонтерів, і за кожного, хто своєю професією служить захисту і стійкості країни нашої та працею своєю співдіє воїнам-захисникам. Згадаймо перед Вічним Богом і за полеглих наших оборонців, і за вбитих та закатованих земляків наших.
Укріпи, Боже, наше воїнство, зміцни силу його, даруй стійкість і наснагу. Ратний їх труд прийми як служіння Тобі, Праведному та Святому, працю рук їх увінчай перемогою. Допоможи, Господи, визволити із полону бранців та віднайти зниклих. Лікарю душ і тіл, залікуй рани скалічених, зціли розбиті серця тих, хто втратив рідних своїх на цій війні, підійми тих, що у відчаї, спогадай лукавих та присором байдужих. Згадай у Царстві Твоєму всіх убієнних воїнів України та співвітчизників наших, даруй їм у вічності з Тобою перебувати.
Всещедрий Боже, відвідай край наш знедолений. Даруй Україні справедливий мир, процвітання та добре майбутнє. Благослови наш багатостраждальний народ.
Христос народився! Славімо Його!
Марк (Левків),
архієпископ Кропивницький і Голованівський
м. Кропивницький,
Різдво Христове
2025 року Божого
