Після ворожого удару по складах медикаментів у Київській області знищено сотні тонн ліків, а збитки оцінюють у понад 100 мільйонів доларів. Водночас дефіциту базових фармацевтичних препаратів у столиці наразі не спостерігається.
Про це в етері телеканалу «Апостроф» розповіла депутатка Київської міської ради, юристка у галузі медичного права та міністерка охорони здоров'я України у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька. За її словами, сигналів про дефіцит ліків у Києві наразі немає ні від пацієнтів, ні від лікарів, які надають амбулаторну допомогу та виписують рецепти.
Водночас у деяких аптеках люди почали масово скуповувати препарати без реальної потреби — «просто масово щось скуповують, хоча потреби чи загрози немає», як описують ситуацію працівники фармації. Такий ажіотаж, за словами Скалецької, не означає, що ліки зникають з полиць.
Кому варто зробити запас
Експертка наголосила: у Києві працюють як великі приватні аптечні мережі, так і невеликі приватні та комунальні аптеки, тож проблем із доступом до базових і найнеобхідніших препаратів наразі немає. Однак пацієнтам, які регулярно приймають імпортні ліки, радять мати запас приблизно на місяць: їхня доставка передбачає транспортування на склади, митне оформлення та розвезення аптеками.
Водночас для найбільш важливих ліків, які сьогодні приймають пацієнти, є альтернатива українських виробників, тож говорити про дефіцит зараз не варто. Фармацевтичні склади мають особливі вимоги до зберігання: для багатьох препаратів необхідно дотримуватися холодового ланцюга, а окремі склади повинні бути сертифікованими.
Постраждалі склади можуть бути важливою частиною загальної логістики, адже Київ використовують не лише для забезпечення столиці, а й як логістичний центр для інших регіонів України. Через війну фармацевтична логістика вже частково перебудувалася за принципом доставки невеликими партіями — особливо це стосується прифронтових областей.
Що робити, якщо потрібних ліків немає в аптеці
Киянам у разі відсутності певних ліків радять активно користуватися онлайн-платформами та аптечними вебпорталами: мережі можуть перенаправляти необхідні позиції з інших регіонів і доставляти їх за адресою пацієнта. Препарати для пацієнтів із критичними станами закуповуються централізовано та використовуються переважно у стаціонарах.
Натомість ліки, які людина приймає амбулаторно вдома — від тиску, для судин, серцево-судинні чи, наприклад, при бронхіальній астмі, — у поліклініках не зберігаються, тож прийти і просто взяти їх там не можна. У Києві передбачений резерв медикаментів на випадок надзвичайних ситуацій: це базові препарати — антибіотики, знеболювальні та кровоспинні засоби. Окремо формуються запаси для медзакладів на осінньо-зимовий період.
На вартість ліків впливає зростання витрат на оренду нових приміщень, обладнання та пальне. Ключове завдання уряду — переговори з іноземними виробниками, щоб ті не призупиняли постачання через безпекові ризики. Українські виробники, за оцінкою Скалецької, можуть частково забезпечити потребу в препаратах, які потенційно можуть стати дефіцитними.
Нагадаємо: 5 вересня склад фармацевтичної компанії Teva в Україні двічі зазнав ударів під час російської атаки. У компанії повідомили, що всі працівники перебувають у безпеці, постраждалих немає.
Раніше Politeka повідомляла, прогноз погоди в Київській області з 10 по 16 вересня: синоптики попередили про різкий перепад температур.
Також Politeka повідомляла, безкоштовне житло для ВПО у Київській області: хто може швидко отримати домівку.
Як повідомляла Politeka, Київську область накриють дощі: синоптики дали прогноз погоди на тиждень з 9 по 15 вересня.
