Родина до останнього вірила в диво: у Шепетівці поховали воїна Юрія Якошевського
Україна продовжує платити найвищу ціну за свою свободу та незалежність. 16 вересня Шепетівська громада віддала останню шану воїну, який поклав життя, захищаючи рідну землю, — солдату Юрію Антоновичу Якошевському.
Юрій Якошевський народився 18 квітня 1985 року в родині Антона Івановича та Наталії Миколаївни. Зростав енергійним, допитливим і життєрадісним. Перші шкільні роки Юрія минули у Шепетівській загальноосвітній школі № 4, а згодом він продовжив та успішно завершив навчання у Цмівській школі.
Прагнучи здобути професію, вступив до Понінківського професійно-технічного училища, де опанував спеціальності оператора комп’ютерного набору, машиніста паперообробної машини та контролера целюлозно-паперового виробництва.
Трудову діяльність розпочав на Шепетівському деревообробному комбінаті. Пізніше працював на меблевій фабриці у Києві та в Шепетівському військовому лісгоспі. З 2013 до 2022 року ніс службу у Шепетівській виправній колонії № 98 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки. Колеги поважали його за прямолінійність, справедливість і відповідальність.
Головним сенсом життя для Юрія завжди залишалася родина. У 2006 році він одружився з коханою Альоною. Разом подружжя побудувало власний дім і виховувало двох дітей. Донька Дарина народилася у 2008 році та перейняла від батька найкращі риси характеру. Нині вона навчається в Національному університеті «Острозька академія», втілюючи його мрію. Син Роман народився у 2014 році й росте справжньою копією батька. Вони проводили разом чимало часу, зокрема ходили на риболовлю. Особливим місцем сили для Юрія були Карпати, куди він залюбки возив сім’ю на відпочинок.
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, Юрія Якошевського мобілізували до лав Збройних сил України. Після підготовки на Рівненському полігоні він служив водієм і неодноразово доставляв військову техніку на найважчі ділянки фронту. За сумлінне виконання обов’язків воїна відзначили почесною грамотою.
У 2024 році Юрій перевівся до 28-ї окремої механізованої бригади, де служив стрільцем — помічником гранатометника. Брав безпосередню участь у запеклих боях на Бахмутському напрямку.
«З 22 березня 2025 року Юрій разом із побратимами тримав оборону на передових позиціях. Після тривалої тиші рідні отримали від нього коротке й сповнене любові повідомлення зі словами, що в нього все добре, проханням молитися та словами любові до родини. Це були його останні слова… Згодом зв’язок знову обірвався. Сім’я до останнього вірила в диво. Дружина брала участь в акціях на підтримку безвісти зниклих та з надією їздила на обміни. Проте експертиза ДНК підтвердила найважчу правду: мужній захисник Юрій Антонович Якошевський героїчно загинув 16 травня 2025 року, виконуючи свій військовий обов’язок», — повідомили у Шепетівській міській раді.
Воїн назавжди залишиться у пам’яті рідних і побратимів як люблячий чоловік, турботливий батько, щира та справедлива людина.
Шепетівська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого Героя.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України!
