Рожищанська громада провела в останню путь Героя Віталія Козла
Учора, 17 вересня, Рожище вкотре оповив невимовний біль та смуток – востаннє «на щиті» повернувся на батьківську землю загиблий воїн 118-ої окремої механізованої бригади Віталій Петрович Козел.
Про це Рожищенська міська рада.
Війна одягнула у чорну хустину ще одну молоду вдову, усвідомленням безповоротності втрати пошматувала серця батька та сестри, усієї родини. Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. Священники Православної Церкви України разом з громадою молилися за безсмертну душу вбитого воїна Віталія Козла.
Рожищенський міський голова В’ячеслав Поліщук висловив родині щирі слова співчуття та подякував за подвиг найріднішої людини, яка стала прикладом для кожного з нас.
З квітами у руках та зі сльозами на очах прощаються з загиблим його однокласники і згадують Віталія як спокійного, тихого, навіть дещо сором’язливого хлопця, котрий ніколи і нікому не робив зла.
Після спільної молитви траурний кортеж вирушив до рідної домівки Героя у село Ольганівка.
Від рідної школи на вулиці Коте Шилакадзе у Рожищі, де Героя зустрічали навколішки вчителі та учні, і до рідного дому дорогу загиблому захиснику Віталію Козлу встелили квітами. На знак пам’яті та вдячності…
У мирний час Віталій Козел жив звичним сільським життям. Працював, плекав сімейне гніздо, разом з дружиною планували своє майбутнє. Та це майбутнє перекреслила повномасштабна війна.
На рідному обійсті попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, односельці.
“Віталій був надзвичайно доброю людиною. Коли розпочалася війна, ми взялися готувати військовим. Віталій теж не стояв осторонь. Разом з дружиною готували вареники, долучалися до волонтерства. Звістка про те, що Віталія визнали зниклим безвісти, дуже нас засмутила. Згодом ніби з’явилася надія, що він у полоні, тож жили і вірили у краще. Та кращого не сталося, сьогодні проводжаємо нашого Героя в останню дорогу,” – розповідає односельчанка Любов Оніщук.
Коли Віталію Козлу прийшов час стати на захист рідної землі, він взяв до рук зброю.
З поклику серця та відчуття справедливості Віталій став на захист держави та українського народу. Разом з побратимами брав участь у важких боях на Запорізькому напрямку.
Герой загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність 3 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Майже два роки – саме такою довгою виявилася остання дорога захисника України Віталія Козла додому.
У невимовному смутку біля домовини Героя його молода дружина, невтішна у горі й сестра, не ховає сліз посивілий батько, щоразу примовляючи: “Сину, мій сину, я ж так чекав на тебе”.
Від рідного дому під звуки військового оркестру та церковні піснеспіви тіло загиблого захисника України Віталія Козла провадили до храму Архістратига Михаїла у селі Рудня, де відспівали Героя.
Останнє прощання на сільському кладовищі. Гучний військовий салют і під звуки Державного гімну рідна земля приймає тіло Героя на вічний спочинок.
“Синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, військові передають дружині Віталія Козла як символ вільної та незалежної України, за яку мужньо боровся наш Герой. Вічна пам’ять загиблому Віталію Козлу, який тепер навіки у строю! Вічна шана і слава воїну Небесного війська!”, – йдеться у повідомленні.