Рожищенська громада попрощалася з Героєм Миколою Катеринюком

Учора на щиті в рідне місто повернувся загиблий захисник України Микола Миколайович Катеринюк 1968 року народження. Земляки зустрічали Героя навколішки, дякуючи за мужність та жертовність, за безмежний подвиг заради кожного з нас.

Про це повідомили в Рожищенській міській раді.

Понад рік рідні молилися, сподівалися та плекали надії на хорошу звістку. Та, на жаль, доля виявилася невблаганною – надія змінилася на гіркий біль.

За офіційними даними, військовослужбовець Микола Катеринюк загинув під час виконання бойового завдання 11 червня 2024 року в районі населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.

Довгою була остання дорога воїна додому. 13 серпня рідні, друзі, колеги, представники влади, просто небайдужі жителі громади прийшли, аби востаннє віддати шану Герою.

Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. У невимовному смутку біля домовини, вкритої синьо-жовтим стягом, схилилися згорьована дружина, старенька теща, для якої загиблий був як рідна дитина, доньки, брат, велика родина.

Велелюдною процесією провели Героя до рідної оселі, де з ним попрощалися сусіди, знайомі, з ким щодня зводило мирне життя.

Добрими словами як спокійну, щиру, компанійську людину згадують Миколу Катеринюка його колеги, які прийшли попрощатися з загиблим захисником.

Відспівали захисника у храмі Архістратига Михаїла. Разом зі священниками Православної Церкви України рідні та усі присутні молилися за спокій душі невинно вбитого Героя Миколи Катеринюка.

Під звуки військового оркестру домовину з тілом Героя провели на Алею Слави міського кладовища.

Військовий салют як остання шана Героєві розірвав тишу погідного літнього дня. А синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, військові передали родині як символ вільної та незалежної України, за яку поклав голову їхній чоловік та батько.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна і світла пам’ять Герою!