Росія проїдає останній запас міцності: чи наближає це кінець війни
Економіка РФ все глибше занурюється у структурну кризу, а Кремль змушений витрачати резерви для фінансування війни. Чи достатньо цього, аби Москва погодилася на переговори, і що свідчитиме про таку готовність?
Втрата золота, як показник виснаження
Поки російська пропаганда продовжує переконувати громадян у "стійкості" економіки, цифри демонструють зовсім іншу тенденцію.
Високі військові витрати, дефіцит бюджету, інфляційний тиск, проблеми паливного сектору та дедалі частіші українські удари по критичній інфраструктурі змушують Кремль дедалі активніше використовувати власні резерви.
Втім головне питання сьогодні полягає не у тому, чи переживе російська економіка санкції, а в тому, скільки ще вона здатна фінансувати війну без серйозних внутрішніх наслідків.
Одним із найяскравіших сигналів стало скорочення золотих резервів Центрального банку Росії. За оцінками Reuters, лише за останні шість місяців золотий запас зменшився до 73,4 млн тройських унцій - це найнижчий показник із лютого 2020 року. У червні резерв скоротився ще приблизно на 0,3 млн тройських унцій (9,3 тонни), а від початку року, майже на 44 тонни.
Експерти пов'язують це насамперед із необхідністю покривати дедалі більший бюджетний дефіцит, спричинений рекордними військовими витратами та зменшенням нафтогазових доходів.
"Цей розпродаж став рекордним щонайменше за останню чверть століття - за весь період, який охоплює статистика Всесвітньої золотої ради (World Gold Council)", - йдеться у відповідному звіті.
Що цікаво, навіть під час пандемії коронавірусу Росія продала вшестеро менше золота, ніж зараз. Але завдяки спустошенню своєї "золотої подушки" Кремль міг виручити близько 5,6 млрд доларів.
Золото для російського центробанку - це не лише актив, а й своєрідна "подушка безпеки" на випадок фінансових криз. І якщо резерви скорочуються в умовах війни, це означає, що влада змушена шукати додаткові джерела ліквідності.
Саме тому дедалі більше економістів говорять про перехід російської економіки у фазу виснаження резервів, коли навіть великі накопичення вже не компенсують постійне зростання державних витрат.
Зів’яла "Дика ягода" та нестача палива для фронту
Додатковим фактором тиску стали українські удари по російській економічній інфраструктурі.
І якщо у 2024-2025 роках основною ціллю України були російські нафтопереробні заводи, то нині дедалі більшої уваги набувають логістичні вузли та великі центри електронної комерції.
Показовою стала ситуація навколо Wildberries - найбільшого російського маркетплейсу. У Кремлі вперше відкрито визнали, що систематичні атаки завдали компанії значних збитків і створили проблеми для малого та середнього бізнесу, котрий працює через платформу.
Нагадаємо, склад у Електросталі (Московська область) практично повністю вигорів. Це один із найбільш зруйнованих логістичних центрів, сильна пожежа та масштабне знищення товарів відбулося й у Тамбовській області, саме після цієї атаки російські продавці почали заявляти про втрати понад 100 млрд рублів. При цьому роботу складу у Воронезькій області повністю зупинено після удару, логістичний центр виведено з експлуатації. Пошкодження логістичного центру Wildberries відбулосяй Краснодарському краї, зафіксовано пожежу, а також у Невинномиську (Ставропольський край).
Свіжі ураження, що сталися у ніч проти 24 липня - це Санкт-Петербург та Ленінградська область: два склади пошкоджено ударами і пожежею. Був атакований також склад у Сімферополі (окупований Крим).
При цьому, за даними Reuters, Wildberries об'єднує понад мільйон продавців, забезпечує понад 20 млн замовлень щодня, а цифрова торгівля в Росії вже дорівнює приблизно 8,5% ВВП країни. І навіть тимчасове порушення роботи таких центрів означає перебої у поставках, збільшення витрат бізнесу та додатковий тиск на споживчий ринок. Орієнтовні втрати для російської економіки у результаті "горіння дронів, китайських трусів та шуб" на знищених складах сягають вже 2 млрд доларів США.
Втім відомий журналіст і публіцист Віталій Портников підкреслює, що навіть це не є головним наслідком. Справа у тому, що маркетплейс Wildberries активно допомагав РФ обходити санкції, а саме - компенсувати закритої для російських банків міжнародної система банківських переказів SWIFT
"В Україні це (платежі - ред.) може відбуватися шляхом звичайних платежів, тому що Україна - це країна, вписана у світову економіку. У Росії це відбувається дійсно здопомогою маркетплейсів з тієї простої причини, що маркетплейсистали,якщо хочете, такими життєзабезпечуючими шляхами для економіки підсанкційної", - пояснив він в ефірі "І грянув Грем", додавши, що це може бути загальною поширеною практикою підсанкційних економік, а не суто російським ноу-хау.
Не варто забувати й про жорстку паливну кризу у РФ, спричинену "добрими українськими дронами". Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання "Верстка", декілька російських військовослужбовців повідомили про скорочення поставок бензину та дизеля на заправку бойової техніки: тепер діє ліміт - не більше ніж 20 літрів на машину на добу.
Тож економічний фактор поступово звужує простір РФ для маневру: високі процентні ставки стримують інвестиції, інфляція знижує купівельну спроможність населення, дефіцит робочої сили через мобілізацію та еміграцію поглиблює структурні проблеми промисловості. Й чим довше триває війна, тим дорожче вона обходиться російській економіці.
І якщо ще два роки тому російська влада могла компенсувати санкційний тиск накопиченими резервами та високими цінами на енергоносії, то сьогодні ситуація кардинально змінилася. Щури, до речі, вже побігли з корабля: кілька найбагатших росіян (зокрема і деякі наближені до Путіна бізнесмени) за останній рік вивели за кордон мільярди доларів через занепокоєння щодо стану російської економіки та державних фінансів, повідомило днями агентство Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Та чи означає все це, що Росія готова припинити війну? Скоріше ні. Але дедалі більше ознак свідчить про інше: Кремль уже не може вести бойові дії, не зважаючи на економічні наслідки.
Втім було б помилкою робити висновок, що економічні труднощі автоматично змусять Росію припинити війну. Російська політична система історично демонструвала готовність жертвувати рівнем життя населення заради досягнення військово-політичних цілей. Навіть серйозне погіршення економічної ситуації саме по собі не означає негайної зміни зовнішньої політики.
Проте дедалі частіше з'являються повідомлення про різноманітні дипломатичні контакти за участю представників РФ та західних країн. Так, останніми днями окремі медіа повідомили про можливі непублічні зустрічі російських і німецьких представників в Азербайджані.
Водночас і візит президента України Володимира Зеленського до США 28 липня теж може включати окремий переговорний трек щодо припинення війни.
Тож безумовно, що тема дипломатичного врегулювання війни РФ проти України залишається серед ключових у міжнародному порядку денному.
Ірина Носальська
