Росія “проїдає” стратегічні запаси золота

Центральний банк Росії розпочав прямий продаж золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку.

Центробанк Росії відкрив доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур. Цей крок є значною зміною у фінансовій політиці, оскільки раніше ЦБ РФ лише накопичував золото, отримуючи його від Міністерства фінансів.

Центральний банк РФ продає золото

За інформацією Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ), ЦБ РФ відкрив доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур.

Для регулятора країни-агресора це вимушений крок: золото фактично перетворюється на інструмент підтримки рубля, латання ліквідності корпорацій та покриття бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших ресурсів.

До 2025 р. ЦБ РФ не продавав золото комерційним учасникам ринку - він лише приймав його від міністерства фінансів, нарощуючи власні резерви. Тепер же регулятор переходить до розпродажу, тоді як Фонд національного доробуту (ФНД) стрімко втрачає ліквідні активи: з 113,5 млрд дол. у 2022 році до 51,6 млрд дол. у 2025-му. Обсяги золота в структурі фонду за цей час скоротилися на 57% - із 405,7 т до 173,1 т.

Масштаби цього розпродажу є значними. За прогнозами, лише протягом 2025 р. обсяги продажів можуть сягнути орієнтовно 30 млрд дол., що еквівалентно близько 230 тоннам дорогоцінного металу. У 2026 р. ця тенденція, ймовірно, продовжиться з очікуваними обсягами щонайменше 15 млрд дол. (115 тонн).

Така масштабна монетизація резервів пришвидшує виснаження запасів, які і без того перебувають під тиском санкцій та падіння доступних валютних інструментів.

“Стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативно підживлювати бюджет і утримувати стабільність рубля, проте формує довгострокові ризики: поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси більш залежними від розпродажу активів та обмежує можливості для майбутніх інтервенцій. Фактичне “проїдання” резервів - включно із золотом, що десятиліттями вважалося недоторканим - підкреслює, наскільки звуженим став фінансовий простір Москви в умовах санкційного тиску”, - зазначає СЗРУ.

Вимушена міра

Центральний банк РФ здійснює продаж золота напряму, роблячи його доступним для низки ключових гравців внутрішнього ринку, зокрема російських банків, державних компаній та визначених інвестиційних структур.

Цей безпрецедентний крок має глибокі економічні передумови та потенційні довгострокові наслідки. Насамперед аналітики розглядають цей продаж як вимушений захід, спрямований на отримання гостро необхідної ліквідності.

“Основні цілі - це покриття значного дефіциту федерального бюджету, який посилюється, та підтримка курсу рубля в умовах триваючого санкційного тиску”, - пояснює Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Необхідність звернутися до золотих запасів виникла через стрімке вичерпання інших ліквідних активів, зокрема коштів ФНД, обсяг яких суттєво скоротився. Обмеження, накладені санкціями, також унеможливлюють ефективне використання традиційних валютних інструментів, залишаючи золото чи не останнім великим ліквідним активом, до якого можна звернутися.

Масштаби цього розпродажу є значними. Найбільшим ризиком є те, що така масштабна монетизація стратегічних резервів прискорює їхнє вичерпання. Це неминуче підвищує загальну залежність фінансової системи від розпродажу накопичених активів для фінансування поточних потреб, що, у свою чергу, створює серйозні довгострокові ризики для фінансової стійкості та економічної безпеки країни.

Як вплине на пересічних росіян?

Продаж стратегічних золотих запасів Центральним банком Росії несе непрямі, але суттєві загрози для пересічних росіян, оскільки створює довгострокові системні проблеми.

“Насамперед, йдеться про інфляцію та падіння купівельної спроможності. Хоча золото продають для підтримки рубля та латання бюджетних дір, неефективність цих заходів може призвести до подальшої девальвації національної валюти”, - каже Охрименко.

Слабкий рубль автоматично підвищує ціни на імпортні товари - від ліків до технологій - що призводить до зростання загальної інфляції та, як наслідок, зниження реальних доходів та купівельної спроможності зарплат і пенсій громадян.

Існує також пряма загроза для соціального забезпечення. Кошти, отримані від розпродажу резервів, нині фінансують державні видатки, зокрема соціальні програми. Однак, якщо ці стратегічні запаси будуть вичерпані без належного поповнення, держава в майбутньому може зіткнутися з гострою нестачею ресурсів для виконання своїх соціальних зобов’язань. Це загрожує уповільненням або заморожуванням індексації пенсій, скороченням соціальних допомог чи загальним погіршенням якості державних послуг, як-от медицина та освіта.

Крім того, вичерпання резервів часто веде до зростання податкового навантаження. Якщо уряд не знайде достатньо коштів для покриття дефіциту за рахунок золота, найімовірнішим шляхом стане підвищення податків, зокрема ПДВ чи податку на доходи фізичних осіб, що безпосередньо зменшить доходи населення.

І, нарешті, відбувається знищення фінансової “подушки безпеки”. Стратегічні резерви існують для того, щоб країна могла ефективно протистояти глибоким економічним кризам та зовнішнім шокам. Масштабний розпродаж позбавляє економіку цієї стійкості, роблячи її вразливою до майбутніх потрясінь і підвищуючи ризик серйозного фінансового обвалу, наслідки якого відчує кожен громадянин.

Влада РФ продовжує створювати ілюзію керованості ситуації

Високопосадовці РФї вкрай обережні у коментуванні продажу золота, уникаючи прямого визнання кризи чи вичерпання стратегічних активів. Їхня риторика спрямована на підтримання ілюзії контрольованості ситуації та макроекономічної стабільності.

Ельвіра Набіулліна, голова ЦБ РФ, раніше часто наголошувала на захисній ролі золота в умовах зовнішнього тиску та санкцій.

“Золото - це найбільш захищений актив Росії, оскільки на нього неможливо накласти арешт”, - казала вона.

Водночас, вона згадувала про волатильність його ціни, що може слугувати непрямим обґрунтуванням для продажу - тобто ЦБ “своєчасно” монетизує активи на піку їхньої вартості.

Що стосується фінансування бюджетного дефіциту, Антон Силуанов, міністр фінансів РФ, позиціонує використання активів із ФНБ, до складу якого входить і золото, як плановий механізм.

“Це є частиною “бюджетного правила”, спрямованого на покриття тимчасового дефіциту, спричиненого коливаннями нафтогазових доходів”, - зазначає він.

Таким чином, продаж золота подається як контрольований процес, а не як екстрений захід, що, на думку уряду, має мінімізувати паніку.

Головна мета публічних заяв високопосадовців РФ - збереження довіри до фінансової системи та уряду.

Реакція міжнародної спільноти

Прямих, офіційних заяв щодо цього конкретного кроку - прямого внутрішнього продажу золота - від великих міжнародних фінансових інституцій, як-от МВФ або Світовий банк, не надходило.

Такі інституції, як правило, утримуються від коментування оперативних рішень центральних банків щодо управління їхніми резервами, якщо ці дії не створюють прямої загрози глобальній фінансовій стабільності або не порушують міжнародних угод. Оскільки продаж здійснюється на внутрішньому ринку і не є міжнародною інтервенцією, він не викликає негайної офіційної реакції на найвищому рівні.

Проте, існує потужна непряма реакція міжнародної спільноти, яка, власне, і спровокувала цей внутрішній розпродаж. Основні економіки світу, включно з країнами G7 та ЄС, наклали санкції на купівлю та імпорт російського золота. Ці обмеження фактично унеможливили продаж золота на основні міжнародні ринки, де його вартість могла б бути максимальною. Це змусило ЦБ РФ шукати покупців лише всередині країни, знижуючи ефективність цих операцій.

Таким чином, у фінансовому світі цей продаж розглядається не через офіційні заяви, а через консенсус аналітиків: він є чітким сигналом фінансової напруги. Зовнішні економічні оглядачі та розвідувальні служби сходяться на думці, що цей крок свідчить про виснаження інших ліквідних резервів і є вимушеним, аби терміново покрити бюджетний дефіцит і підтримати рубль в умовах гострої кризи.

Вікторія Хаджирадєва