Росія замахнулася на Starlink: чи виграє Кремль космічну гонку

РФ нарощує засоби РЕБ проти Starlink та будує власну систему супутникового зв'язку. А Україна разом із західними партнерами прагне не дозволити Москві отримати стратегічну першість у космосі.

Спроба глушити Starlink

Останнім часом Росія значно активізувала застосування засобів радіоелектронної боротьби, призначених для протидії супутниковому зв'язку Starlink, що залишається одним із ключових елементів управління українськими військами, - про це повідомив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов ("Флеш").

"Ми продовжуємо фіксувати різке зростання кількості комплексів супутникової радіоелектронної боротьби проти "Старлінків". Комплекси з'являються як у глибокому тилу, так і поблизу фронтів", - зазначив він.

За словами експерта, така реакція Кремля є закономірною.

Саме Starlink забезпечує стійкий зв'язок між українськими підрозділами, передачу даних від безпілотників та швидкий обмін інформацією навіть у районах, де традиційна інфраструктура зв'язку зруйнована.

Втім, навіть активне застосування нових російських комплексів РЕБ поки що не означає, що Москва знайшла універсальний спосіб повністю нейтралізувати систему супутникового зв'язку. Радше йдеться про черговий етап технологічного протистояння, у котрому обидві сторони постійно вдосконалюють свої рішення.

До речі, позиція Ілона Маска щодо російських спроб глушити Starlink досить послідовна: він неодноразово визнавав, що система перебуває під постійними атаками засобів РЕБ, але стверджував, що SpaceX регулярно оновлює програмне забезпечення та вдосконалює захист мережі. Маск називав це "постійною гонкою" між розробниками супутникового зв'язку та фахівцями з радіоелектронної боротьби, наголошуючи, що Starlink адаптується до нових загроз у режимі реального часу.

Супутникові амбіції

Паралельно Кремль робить ставку не лише на боротьбу із західними технологіями, а й на створення власної супутникової інфраструктури.

За словами Бескрестнова, Росія вже запустила другу партію супутників проєкту "Рассвєт", що розглядається як майбутній аналог Starlink. Наразі на орбіті перебуває близько 40 апаратів, однак цього недостатньо для повноцінної роботи глобальної мережі.

То навіщо Росії власний аналог Starlink? Якби йшлося про мирний розвиток космічної галузі, такий проєкт виглядав би закономірним для країни з великою територією. Однак в умовах війни він набуває іншого значення, адже може істотно посилити можливості російської армії.

Після втрати доступу до Starlink Кремль робить ставку на низькоорбітальну систему супутникового зв'язку, котру розробляє компанія "Бюро 1440". Якщо проєкт буде реалізований, окупаційні війська отримають автономний канал зв'язку, менш залежний від наземної інфраструктури та іноземних сервісів. У перспективі система може використовуватися не лише для комунікацій, а й для керування безпілотниками та іншими роботизованими платформами.

Нагадаємо, компанія "Бюро 1440" була створена у 2020 році як проєкт мобільного оператора "Мегафон". Вона стала черговою спробою Росії отримати власний супутниковий інтернет після провалу державних програм "Ефір" і "Сфера", що через брак фінансування та технологічні проблеми так і не були реалізовані.

Перші три експериментальні супутники "Рассвєт-1" вивели на орбіту у 2023 році, ще три - у межах місії "Рассвєт-2" у 2024-му. Під час другого етапу росіяни випробували міжсупутниковий лазерний зв'язок, одну з ключових технологій сучасних супутникових мереж. За заявами розробників, також вдалося протестувати передачу даних на швидкості до 10 Гбіт/с та зв'язок із власним абонентським терміналом.

У 2026 році "Бюро 1440" почало масштабування проєкту: навесні було запущено першу групу із 16 супутників, а наприкінці липня ще одну. Компанія планує розпочати комерційну експлуатацію мережі вже у 2027 році, сформувавши угруповання приблизно із 250 супутників. До 2030 року заявлена кількість має зрости до 730 апаратів.

На відміну від Starlink, супутники "Рассвєта" працюватимуть на вищій орбіті та насамперед покриватимуть північні широти Росії й Арктику. Однак експерти не виключають, що навіть обмежене угруповання може забезпечити російські війська супутниковим зв'язком на окремих ділянках фронту.

За оцінками українських фахівців, нова система здатна використовуватися для передачі відео, управління безпілотниками, наземними роботизованими комплексами та координації військ. При цьому ефективно протидіяти супутниковому зв'язку значно складніше, ніж традиційним каналам комунікації.

Санкції ніхто не відміняв

Разом із тим масштабування "Рассвєта" залишається найбільшим викликом для Росії.

Для повноцінної роботи системи необхідно не лише виготовити сотні супутників, а й регулярно виводити їх на орбіту та забезпечувати серійне виробництво терміналів. Саме в цьому полягає головна перевага Starlink, який завдяки SpaceX зміг розгорнути найбільше у світі угруповання низькоорбітальних супутників.

Для України розвиток "Рассвєта" означає потенційну нову загрозу. Саме тому критично важливими залишаються санкції проти російської космічної галузі, обмеження доступу до сучасної електроніки, компонентів і міжнародних частотних ресурсів.

"Захід може пригальмувати цей процес. Важелі - санкції на компоненти, обмеження доступу до критичних технологій, питання частот. Якщо Міжнародний союз електрозв'язку заблокує видачу частот або запустить процедуру їх перегляду, це може суттєво ускладнити Росії розбудову такої мережі", - зазначає експерт з питань телекомунікацій Олександр Глущенко у коментарі ЕП.

Тож якщо західні партнери й надалі блокуватимуть технологічний розвиток російських супутникових програм та підтримуватимуть Україну сучасними космічними технологіями, Кремлю буде значно складніше перетворити "Рассвєт" на повноцінний аналог Starlink і отримати перевагу у війні майбутнього.

Таким чином, російський проєкт поки що перебуває лише на етапі масштабування. Проте його не варто недооцінювати, адже Москва системно інвестує у розвиток космічного зв'язку, який у майбутньому може використовуватися для управління безпілотними системами, високоточною зброєю та військовими комунікаціями

Україна, своєю чергою, намагається максимально ускладнити розвиток російського військово-космічного комплексу. Так, протягом липня українські Сили оборони офіційно підтвердили удар по підприємству АТ "НДІ фізичних вимірювань" у Пензі, що входить до структури російської космічної галузі та бере участь у виробництві компонентів для ракетної техніки й космічних систем.

Й саме підтримка Заходу значною мірою нівелює переваги Росії у військово-космічній сфері.

Водночас прихильний до РФ Китай стрімко нарощує власні орбітальні угруповання та інвестує мільярди доларів у розвиток супутникових систем зв'язку нового покоління. Росія ж намагається скоротити відставання, однак поки що суттєво поступається як американським, так і китайським можливостям.

Для України це означає одне: ключовим фактором безпеки залишатиметься доступ до сучасних західних технологій. Саме вони здатні не допустити технологічної першості Росії у сфері космічного зв'язку, супутникової розвідки, навігації та систем, що забезпечують застосування високоточної й балістичної зброї.

Ірина Носальська