Розчищали річки і рятували гоголів: як відроджували парк «Прип'ять-Стохід» (фото)
До 25-річчя Франкфуртського зоологічного товариства в Україні представники опублікували 25 історій-спогадів про перші проєкти, зокрема у Поліських лісах.
Про це пишуть на сайті Франкфуртського зоологічного товариства.
Ця історія – про звільнення річок від браконьєрських загат, відновлення їхнього гідрологічного режиму та програму створення штучних гніздівель для розмноження рідкісних гоголів. Спогадами та фотографіями поділився Юрій Оласюк, який на той час був директором Регіонального ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід».
«Коли ми починали працювати в Регіональному ландшафтному парку на початку 2000-х, то він існував тільки формально. Я зібрав команду любителів природи, а у 2002 році Микола Клєстов запропонував нам співпрацю з Франкфуртським зоологічним товариством. Тоді одним із перших наших викликів стали річки», –розповідає Юрій Оласюк.
Ситуація з річками Прип’ять і Стохід була дуже складною
Найбільшою проблемою були браконьєрські загати. Їх було надзвичайно багато. Ці загати будували просто з того, що було під руками: палиці, штахети, гілля. Фактично ними перегороджували все русло річки. Робили лише кілька вузьких проходів, куди ставили браконьєрські знаряддя. Риба накопичувалася в одному місці – і її легко виловлювали. Але проблема була не лише у браконьєрстві.
Такі загати дуже сильно впливали на саму річку. Коли русло перегороджене, течія сповільнюється. Вода починає швидше заростати рослинністю. Чим повільніша течія – тим більше заростання. І цей процес починає працювати лавиноподібно. Деякі загати стояли там десятиліттями. Частина з них уже навіть не використовувалася. Тому прибрати їх – стало одним із наших головних завдань.
За п’ять років ліквідували понад 600 браконьєрських загат на річках Прип’ять, Стохід, Цир і Бистриця.
Це була непроста робота, але вона давала дуже швидкий і видимий результат. Відновлювалася течія, вода почала рухатися вільніше. Там, де раніше стояли загати, річка ніби оживала.
Для території парку це було дуже важливо, адже річки – основа всієї екосистеми Полісся. Від їхнього стану залежить і риба, і птахи, і вся водно-болотна природа.
Крім відновлення річок, була ще одна програма, яка триває до сьогодні – встановлення штучних гніздівель для гоголя.
Це червонокнижний вид водоплавних птахів, який гніздиться в дуплах старих дерев. Але природних дупел у заплавних лісах часто не вистачає, тому птахам потрібна допомога.
Ми встановлювали спеціальні гніздівлі – щось на кшталт великих шпаківень. За розміром вони приблизно вдвічі більші за звичайні. Почали з 53 гоголятників. Їх розмістили у тих місцях, які орнітологи визначали як найбільш перспективні для заселення птахами. Таким чином вдалося суттєво підняти чисельність, а програма діє й сьогодні.
Завдяки підтримці Франкфуртського зоологічного товариства та Вольфгангу Фремуту вдалося налагодити базу
Ми створили адміністрацію парку, організували службу охорони території, облаштували офіс і забезпечили команду необхідним обладнанням.
«З приємністю згадую роки роботи з ФЗТ та спілкування з Вольфгангом – все чітко, людяно, доступно», – розповідає Юрій Оласюк.
Ми побачили зміни на власні очі. Річки почали відновлюватися. З’являлися нові місця для життя риби й водоплавних птахів. Такі речі здаються простими, але насправді вони мають дуже довгий ефект. Бо коли річка повертається до свого природного стану – це змінює життя всієї території навколо неї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: