Робоча група з напрацювання рішень для підвищення ефективності управління державними підприємствами, яка вивчає питання підвищення тарифів на залізничні перевезення, ухвалила рішення про звернення до комітету Верховної ради з питань економічного розвитку, щоби він ініціював повернення на доопрацювання відповідного наказу Міністерства розвитку громад та територій.

Як зауважив під час засідання робочої групи її співголова народний депутат України Муса Магомедов, уряду необхідно вийти на "більш збалансоване рішення стосовно підняття тарифів", пише ЦТС.

За словами народного депутата, справедливо буде, якщо остаточне рішення з цього питання ухвалюватиме вже новий склад уряду. За його пропозицією  члени робочої групи також зійшли на думці, що питання варто розглянути й на спільному засідання двох парламентських комітетів – з питань економіки та транспорту, бо кожен із них опікується різним напрямками в цьому комплексному завданні. "Ми кажемо про захист промисловості а наші колеги про транспортні проблеми", - зауважив Муса Магомедов. 

В свою чергу, представники "Укрзалізниці" аргументували необхідність підвищення тарифів, зокрема, потребою в залученні додаткових коштів для відновлення критично важливої інфраструктури та рухомого складу і забезпечення сталого процесу перевезень. За словами члена УЗ Миколи Іванініва, для цього потрібно понад 2 млрд грн. Серед інших чинників, які впливають на скорочення прибутків УЗ, під час засідання робочої групи наголошувалося на тому, що в серпні наближається термін сплати гарантованого боргу, а в липні вже наступив термін сплати за єврооблігаціями. "Ми не сплатили ці 703 млн і пішли в дефолт. Зараз ми - державна компанія, яка знаходиться в дефолті на міжнародних ринках, - підкреслив представник УЗ. – Єдині партнери, які нас підтримують, це наші міжнародні партнери ЄБРР, ЄІБ та IFC". В УЗ кажуть про чітке розуміння, що перекрити дефіцит бюджету виключно за рахунок доходів вантажних перевезень наразі не реально, але наполягають на тому, що без підвищення тарифів не обійдеться.

Зі свого боку президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков зауважив, що одномоментне підняття тарифів на 30% матиме суттєвий вплив на підприємства і в цілому на економіку. За його підрахунками, які спираються на дані "Укрпромзовнішекспертизи", наслідком таких дій може стати зменшення товаропотоку та скорочення ВВП, а надходження до бюджету впадуть щонайменше на 36 млрд грн. Коментуючи заяву УЗ з приводу того, що цього року підприємство вперше зафіксовано збитки саме від вантажних перевезень, Олександр Каленков зауважив: "Щоб закрити ці збитки, які виникли вперше за всю історію, може йтися про підняття тарифів на 5-14%, все інше – повинна фінансувати держава, напевне, з допомогою наших партнерів".

Із 2022 року ситуація в країні складається так, що багато підприємств в Україні працюють на межі виживання і не можуть компенсувати зростання логістичних витрат, наголосив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак. Тож зараз кожне підвищення тарифів означає, що частина підприємств не лише відмовляється від залізничних перевезень, а й взагалі зупиняє роботу. Експерт також вважає, що під час дії воєнного стану інфраструктурні витрати залізниці та компенсація за пасажирські перевезення мають покриватися за рахунок прямої бюджетної підтримки або міжнародних кредитів.

На важливості збалансованого підходу в тарифному питанні акцентували увагу і Американська торгівельна палата (АСС). За словами керівниці напряму інфраструктури АСС Яни Гриценко експерти-члени Палати розуміють необхідність забезпечення фінансової стійкості Укрзалізниці, однак запропоноване 30%-е підвищення тарифів є занадто різким і може спричинити шокове зростання логістичних витрат. Також в АСС звернули увагу, що тарифи мають формуватися на основі економічно обґрунтованих витрат, прибутків та інвестиційної складової, але фінплан УЗ на поточний рік і досі не є затвердженим.

Віце президент Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати Богдан Іванюк підкреслив, що кожний експортний контракт сьогодні залучається дуже важко. У першому півріччі цього року, за його даними, частка експорту склала 21 млрд доларів, тоді як імпорт – 49 млрд доларів. "Кожен долар експортної виручки на сьогодні – це стратегічний ресурс і він тримає курс гривні", - наголосив він. Натомість бізнес, за його словами, так і не отримав відповіді на питання, звідки взялися 30 і 45 відсотків, на які мають зрости тарифи.

Позиція Європейської бізнес асоціації, озвучена на засіданні робочої групи, полягала в тому, що питання про підвищення тарифів варто розглядати за участі Державної регуляторної служби й Антимонопольного комітету. Також наголошувалося не необхідності створення незалежного регулятора НКРТ. За словами менеджера Комітету з логістики ЄБА Дар’ї Січкар, за підрахунками, які провели в Асоціації, із огляду на "адекватне економічно обґрунтоване підвищення", бізнес може собі дозволити наразі лише 5% - 10% підвищення витрат на логістику. Водночас, наголошують в ЄБА, не варто забувати й про те, що "Укрзалізниця" дійсно потребує підтримки з боку держави. А галузь очікує на прийняття комплексного галузевого закону про лібералізацію ринку залізничних перевезень.

Нагадаємо, в червні Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило наказ "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги". Цим документом пропонується збільшити рівень тарифів на перевезення вантажів у межах України вже з 1 серпня 2026 року на 30%.