Розрахунки з бюджетом через третіх осіб: пастка договору доручення

Щоб не допустити прострочення податкових платежів та ЄСВ у фінансово скрутні часи - наприклад, через блокування чи арешт рахунків, - бізнес може шукати альтернативні інструменти фінансування та розрахунків.

Підприємство (Довіритель) уклало договір доручення з іншою юридичною особою (Повіреним), за умовами якого Повірений мав перераховувати податки, збори та єдиний внесок до бюджету від імені та за рахунок Довірителя, але використовуючи власний банківський рахунок. При цьому в платіжних інструкціях у полі «фактичний платник» планували зазначати податковий номер саме Довірителя. Чи стануть кошти, списані з рахунку Повіреного, законним фіналом виконання обов'язку Довірителя, визначає, чи безпечно бізнесу взагалі використовувати договори доручення для податкових розрахунків. Щоб розібратись у цьому питанні, читайте експрес-аналіз «Сплата податків через повіреного: до чого призведуть розрахунки через третіх осіб».

Правильність зарахування коштів в ІКП - це питання відсутності штучного податкового боргу, пені та блокування податкових накладних.

Податкове законодавство містить суворі застереження щодо самостійності сплати податків (ст. 57 ПКУ) та пряму заборону на уступку податкового зобов'язання третім особам (ст. 87 ПКУ). Ще жорсткіші правила діють для ЄСВ.

Водночас ПКУ дозволяє участь представників, а банківські правила містять технічну можливість платити за «фактичного платника».