Санкції можуть заблокувати товар і гроші бізнесу на митниці: що пропонує уряд у законопроєкті 15499
На цьому тижні бізнес-спільноту сколихнула новина про підготовку чергових змін до Митного кодексу України. Якщо дивитись на зареєстрований проєкт, митниця перетворюється на повноправного санкційного офіцера з доступом до реєстру санкцій, ЄДР та правом відмовляти у прийнятті митної декларації, у випуску або пропуску товарів, а також у дозволі на операції з товарами, що перебувають на складах та інших місцях митного контролю, без зайвих паперових формальностей.
Як вже повідомляла «Судово-юридична газета», Кабінетом Міністрів України було ініційовано проєкт закону 15499. Його суть зводиться до того, що санкційний комплаєнс на митниці стає автоматизованим, а можливість оскаржити «санкційні» рішення митного органу в адміністративному порядку просто зникає.
Законопроєкт, у разі його ухвалення, може суттєво змінити роботу митниці. Якщо щодо особи чи компанії запроваджено санкції або є відповідне рішення суду, інформація з державних реєстрів має автоматично потрапляти в митну систему. Для контролюючого органу це означатиме, що інформація, необхідна для перевірки застосування санкцій та структури власності, надходитиме автоматично, без окремого витребування її в інших органів.
З одного боку, це справді може зменшити людський фактор і пришвидшити перевірки. З іншого — виникає питання, що відбуватиметься, якщо система спрацює помилково.
Для бізнесу це може також мати наслідки. Якщо рішення приймається автоматизовано на підставі даних із реєстрів, підприємцю потрібен зрозумілий і швидкий механізм виправлення помилки. Інакше технічна похибка або некоректні дані можуть заблокувати митну операцію, а оскарження вже доведеться проходити через суд.
Публічних консультацій із громадськістю під час підготовки законопроєкту не проводили. У пояснювальній записці це не пояснюється окремо: автори документа зазначають, що проєкт не має ознак регуляторного акта і тому не потребує процедур, передбачених законодавством про регуляторну політику.
Зміни та передумови для них
Аналізуючи пояснювальну записку до проєкту, бачимо, що причиною стала потреба у «належному виконанні рішень РНБО» та судових рішень про застосування санкцій. Досі процедура реалізації санкцій на митниці часто гальмувалася через відсутність алгоритму дій та оперативного обміну даними. Митні органи нерідко опинялися в ситуації, коли інформація про структуру власності компанії або факт накладення санкцій надходила із запізненням, що давало змогу підсанкційним суб’єктам безперешкодно проводити операції.
Найголовніша зміна прописана для статті 197-1 Митного кодексу. Центральний орган митної політики та держателі Державного реєстру санкцій і ЄДР зобов’язані здійснювати автоматизований обмін інформацією. Це означає, що перевірка структури власності юридичної особи на предмет підсанкційних бенефіціарів відбуватиметься автоматично — у машинозчитувальному форматі.
До повної технічної реалізації цього обміну митники зобов’язані будуть використовувати інформацію, розміщену на веб-ресурсах Реєстру санкцій.
Оскарження рішень митниці, прийнятих під час реалізації санкцій — тільки через суд
Зміни пропонуються і до статті 24 МК України. У разі їх ухвалення, оскарження рішень митних органів, прийнятих під час реалізації санкцій, здійснюється виключно в судовому порядку. Це означає, що бізнес позбавляється права на адміністративне оскарження в межах митної служби.
Простіше кажучи, якщо рішення митниці буде прийнято на підставі помилкових даних або технічної помилки, бізнесу доведеться оскаржувати його в суді. Для компанії це означає додатковий час і витрати, а в окремих випадках — ризик затримки товару та пов’язаних із цим фінансових втрат.
Відмова в поверненні авансових платежів
Також пропонуються зміни до статей 299 та 301 Митного кодексу.
Якщо щодо особи застосовано санкції відповідно до Закону «Про санкції», авансові платежі, внесені до митниці, пропонується не повертати. Так само митний орган зможе відмовити у поверненні або призупинити його, якщо активи особи заблоковані, — це стосується і надміру сплачених митних платежів.
Для бізнесу це означає ризик фактичного блокування коштів у бюджеті. Причому законопроєкт не дає очевидної відповіді, на який саме строк може затягнутися таке обмеження і за яких умов гроші можна буде повернути.
Перевірки не закінчуватимуться після розмитнення
Ще одна важлива пропозиція стосується контролю вже після завершення митного оформлення.
Митниця зможе направляти запити, у тому числі іноземним органам, щоб перевірити зовнішньоекономічні операції та з’ясувати, чи не було порушень санкційного законодавства.
Тобто пропуск товару через митницю не обов’язково означатиме кінець перевірки. Якщо інформація про можливе порушення з’явиться пізніше, митні органи зможуть продовжити перевірку вже після оформлення товару.
Водночас законопроєкт окремо визначає, що виявлення такого порушення за результатами подальшого запиту не є свідченням неналежного виконання посадовими особами митних органів своїх обов’язків під час первинного оформлення.
Для бізнесу це створює довший період невизначеності: операцію можуть пропустити, але згодом до неї повернутися.
Якщо проєкт ухвалять, він має набрати чинності через 45 днів після опублікування. За цей час бізнесу варто перевірити власну структуру власності та санкційні ризики щодо контрагентів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
