Сбудутся ли тревожные прогнозы парламентария? Комитет Верховной Рады узнал, кому АРМА «сливает» Моршинскую, — адвокат

15 липня 2026 року відбулося засідання Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. Депутати вкотре намагалися з’ясувати:

Чим займається Агентство з розшуку та менеджменту активів? Відомство досі не володіє інформацією про характеристики, вартість та потенціал більшості арештованого майна. Через це держава втрачає багатомільярдні надходження до бюджету.

Хто заробляє на арештованих активах? Резиденти та пособники держави-агресора, корупціонери та інші злочинці, чиє майно на понад 200 мільярдів гривень передали в АРМА, роками продовжують ним користуватися. Ба більше, вони отримують прибутки, за рахунок яких фінансують свою злочинну діяльність, спрямовану на підрив економіки, суверенітету та обороноздатності України.

Загальні враження

Члени Антикорупційного комітету виявили критичну неефективність у роботі агентства під керівництвом т.в.о. голови Ярослави Максименко. Головна претензія полягає в ігноруванні вимог Закону № 4503-IX щодо повної ідентифікації всього арештованого майна, яке триває вже майже рік. Комітет і раніше на засіданнях 24 лютого та 12 березня констатував цю службову недбалість, і жодних перспектив вирішення проблеми досі не помітно.

Жодних перспектив вирішення проблеми досі не помітно

Крім того, відомство продемонструвало технічну неспроможність передавати в управління навіть прості активи через відсутність програмного модуля, а затверджена із запізненням Методика визначення можливості здійснення управління активами взагалі не містить жодних критеріїв для ухвалення рішень. По суті, рішення ухвалюються навмання чи «зі стелі».

Також в АРМА спостерігається десинхронізація даних: керівництво не володіє інформацією про характер, ринкову вартість, економічний потенціал і подальшу долю понад 6,7 тисячі активів.

Іншим деструктивним фактором є катастрофічний «беклог» в організації конкурсів для управителів. При реальній потребі в управлінні для 20 700 об'єктів, спроможність відомства обмежується підготовкою лише близько 60 активів до кінця року.

Через таку низьку продуктивність очільниця агентства пропонує утримувати решту майна за рахунок держбюджету, що перекладає витрати на охорону і зберігання активів росіян, держзрадників, колаборантів і корупціонерів, загальною вартістю понад 200 мільярдів гривень, на українських платників податків. Така позиція АРМА, звісно, обурила депутатів, адже в такому разі держава зазнаватиме мільярдних збитків замість очікуваного щорічного наповнення скарбниці на понад 10 мільярдів гривень.

Корупційна схема

Після півтори години дискусій Секретар Антикорупційного комітету Володимир Кабаченко запропонував присутнім розв’язати «інтелектуальну задачу». Цей момент змінив атмосферу засідання з іронічної на напружену, адже депутат покроково описав масштабну корупційну схему, закладену в процедурах АРМА, яку останнє просто зараз реалізує під час відбору управителя для мінеральної води Моршинська.

Суть логічної головоломки полягає в такому:

штучний провал: АРМА оголошує перший конкурс на управління складним активом за правилами статті 21−4 Закону, але прописує в орієнтовному плані настільки нереальні умови, що на конкурс ніхто не приходить;

повторне коло: законодавство вимагає оголосити повторний другий етап конкурсу. Комісія та нездійсненні умови залишаються тими ж самими, тому результат аналогічний — нуль учасників;

спрощений фінал: після двох невдалих спроб закон дозволяє провести електронні торги за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 21−5 Закону. І ось тут криється головний ризик, адже на цьому етапі комісія вже відсутня, а орієнтовний план управління стає необов’язковим, довільно змінюється і спрощується.

У результаті на суперпрості торги без жодних жорстких вимог і контролю приходить «потрібна» компанія й отримує повний контроль над активом.

Таким чином, норми Закону № 4503-IX, які мали б гарантувати прозорість через спеціальну комісію та плани управління, легко обходяться шляхом штучного створення умов для переходу до спрощеної процедури відбору управителя.

Як у воду глянув

Саме це зараз відбувається з Моршинською, штучні умови відбору управителя для якої створюють бездоганно прораховану корупційну схему.

Конкурс, оголошений 15 травня на Prozorro провалився. Повторний етап від 10 липня з ідентичними умовами приречений на такий самий результат, адже участь у ньому економічно самовбивча для легального бізнесу:

агентство шукає управителя акціями, але вимагає досвід у сфері оренди чи дистрибуції;

переможця змусять заморозити 101,1 мільйона гривень під гарантію, що завдасть йому 80 мільйонів гривень збитків за 5 років, та витратити 113,6 мільйона гривень на страхування без компенсацій;

АРМА вимагає купити ОВДП на 2,19 мільярда гривень за рахунок нерозподіленого прибутку, хоча на рахунках є лише 1,74 мільярда гривень, що обнулить капітал і зупинить заводи;

працюючи без доходу, управитель має щомісяця платити 84,1 мільйона гривень із власної кишені. При цьому агентство може розірвати договір в односторонньому порядку за 10 днів.

Намір Закону № 4503-IX щодо тотальної прозорості та контролю комісії, як правильно зауважує нардеп Володимир Кабаченко, держслужбовці АРМА цинічно обходять штучним блокуванням перших етапів конкурсу. Як наслідок, на третьому спрощеному етапі комісія буде усунута, плани анульовано або довільно змінено і спрощено, а контроль зникне. Це відкриває двері заздалегідь визначеній компанії для ручного розподілу багатомільярдного активу.

Загальні підсумки

Секретар Комітету Володимир Кабаченко, маючи низку непрямих доказів і чітке переконання, що в АРМА реалізується масштабна корупційна схема, так і не зміг пробитися крізь «білий шум» та словесну заплутаність керівниці відомства.

«Пані Ярослава, у вас чудова здібність: відповідаючи на питання, не відповідати на питання», — резюмував на завершення нардеп.

Уже за місяць агентство перейде до спрощеної процедури і в ручному режимі розподілятиме багатомільярдні активи Моршинської. Саме тоді стане остаточно зрозуміло, чи справдяться тривожні прогнози парламентаря.