Сегодня в Украине с Андреем Смирновым: российские дроны дважды пытались сбить самолет Зеленского

● Win-win не буде. У війні, яку Росія веде проти України, більше неможлива перемога обох сторін — стратегія win-win. Прагнення США саме до такого завершення війни раніше озвучив у Києві Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа. Про все це президент Володимир Зеленський розповів канадському телеканалу CBS News.

«Між нами кажучи, у цій війні не може бути win-win. Через стільки людських втрат вона перестала бути про перемогу для обох ще в перший день», — заявив Зеленський. Він запевнив, що єдиною справжньою перемогою зараз може бути лише зупинення війни заради збереження людських життів, а не пошук формули, однаково вигідної обом сторонам.

Зеленський також висловив сумнів у тому, що російський диктатор зацікавлений лише в тому, щоб захопити конкретні регіони України і на цьому зупинитися. «У нього найбільша територія у світі, і йому потрібно якісь кілометри? Ось чому це дуже дивно, коли деякі партнери кажуть: йому потрібна лише ця частина України, ось ці кілометри, і все», — підкреслив президент.

● Росія двічі намагалась дронами збити літак Зеленського. Росія двічі за останні тижні намагалась атакувати дронами літак президента Володимира Зеленського. Про це він сам розповів CBS News.

За словами Зеленського, перший інцидент стався під час його перебування у Молдові - коли 8 вересня звідти він та перша леді вилетіли до Норвегії. «У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову», — пояснив він. Під час повернення в Україну через Кишинів стався ще один подібний випадок: за словами Зеленського, один або два безпілотники знову зайшли в повітряний простір Молдови. Раніше про цей інцидент не повідомляли.

Зеленський вважає, що це було частиною російської стратегії, спрямованої на залякування його та інших іноземних лідерів.

● Хроніки «підготовки» до енергетичного перемир’я. Уночі та вранці Росія атакувала Київ реактивними безпілотниками. Через це серед іншого виникла масштабна пожежа на складах у Святошинському районі столиці.

«За минулу добу та сьогоднішній ранок в області пошкоджено 17 об'єктів. Наслідки зафіксовані у Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, Бучанському та Обухівському районах», — уточнив Тимур Ткаченко, керівник Київської ОВА. За його словами, пошкоджено приватні будинки, транспортні засоби, комунальна установа, ангарне та виробниче приміщення.

● Жах на Дніпропетровщині. Російські війська вранці 16 вересня вдарили дроном по рейсовому автобусу на Нікопольщині Дніпропетровської області. Внаслідок удару пʼятеро людей загинули на місці, ще семеро — отримали поранення.

● Також російські війська сьогодні атакували поїзд № 122 Київ-Миколаїв. Усіх пасажирів евакуювали.

● У росіян стало на один штурмовик менше воєнних літаків. 15-го та в ніч проти 16 вересня підрозділи Сил оборони уразили низку важливих військових об'єктів росіян. Зокрема, на аеродромі базування в Саках в окупованому Криму уражено штурмовик Су-24. Ступінь завданих пошкоджень уточнюють. Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

У районі окупованого Донецька уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА росіян. Крім цього, у Старомлинівці та Покровську Донецької області, а також у Покровському Запорізької області уражено пункти управління БпЛА російських військ.

● А у Путіна — мінус генерал. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Мадяр Бровді підтвердив ліквідацію російського генерала Антона Груніса на тимчасово окупованій частині Донецької області. «Сьомий підтверджений воєначальник рівня комбрига, командира дивізії чи командувача армії, ліквідований Птахами СБС. Цього разу філігранно спрацювали Птахи 427-ї окремої бригади СБС Рарог», — написав Бровді. І оприлюднив відео атаки на об'єкт, у якому перебував Груніс: генерала армії РФ ліквідували 12 вересня в селі Кіндратівка.

Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою. За словами командувача СБС, у липні 2026-го він доповів Путіну про «повне захоплення Костянтинівки» й отримав звання «героя Росії». Генерал також брав участь в окупації Криму у 2014-му.

● Російський дрон вдерся до Литви. Президент Литви Гітанас Науседа за підсумками засідання литовської Ради з питань оборони держави заявив: дрон, який 13 вересні залетів на територію країни, найімовірніше, є російським БПЛА Гербера — і спочатку був спрямований для атаки на Україну, але збився з курсу.

«Наразі триває аналіз електронної частини дрона. Схоже, вдасться відновити інформацію та встановити значно більше даних: звідки, як і за яких обставин [він прилетів]», — сказав президент Литви.

● ФБР розкрило мережу російських кілерів. Американське ФБР повідомило, що російські спецслужби планували здійснити у США та європейських країнах цілеспрямовані вбивства людей, які підтримують Україну. У цій справі оголошено підозру п’ятьом особам. Про це повідомило Міністерство юстиції США, деталі також наводять The Guardian та BBC.

Ця мережа зокрема «платила або намагалася платити особам у США та в інших країнах за проведення попереднього стеження та здійснення цілеспрямованих убивств, а також доручала спільникам вчиняти або намагатися вчинити терористичні акти проти цивільної та військової інфраструктури в країнах Європи, які підтримують Україну або вважаються такими, що її підтримують». Обвинувачені досі перебувають на волі, уточнили в Мінюсті США.

Зокрема, влітку 2026 року російські спецслужби завербували особу для вбивства відомого російського опозиціонера, який проживає в США. Його ім'я не називається; у звіті Мін'юсту він фігурує як Жертва-1.

● Фон дер Ляєн закликала ЄС до опору Росії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у зверненні до Європарламенту заявила, що загрози з боку Росії на території ЄС посилюються. Вона закликала до створення Ради європейської безпеки та власного аналогу 4-ї статті НАТО — «надзвичайного протоколу безпеки».

Фон дер Ляєн, виголошуючи щорічну доповідь Стан Союзу на пленарному засіданні Європарламенту, згадала нещодавні інциденти в Литві, Данії та Польщі, що сталися цього тижня. Вона додала, що «гібридні загрози, які постають перед Європою, стають дедалі менш гібридними і дедалі менше схожими на просто загрози».

● ЄС найсильніше допоможе Україні найважчою зимою. А ще президентка Європейської комісії пообіцяла, що ЄС надасть Україні найсильнішу підтримку за всю історію протягом «найважчої зими». Про це Урсула фон дер Ляєн сказала так само в Страсбурзі, виголошуючи щорічну доповідь на пленарному засіданні Європарламенту.

Фон дер Ляєн зазначила, що ЄС зараз використовує свої кошти, щоб допомогти Україні придбати системи ППО та прагне працювати над розробкою «доступної модульної системи протиракетної оборони», виготовленої в Європі. Однак, за її словами, «потрібно більше». Президентка Єврокомісії запевнила, що ЄС працюватиме над створенням нової спільної програми проєктів з українськими компаніями та докладатиме зусиль для посилення санкцій проти Росії.

● У Москві знову заговорили про «швидку» війну. Глава МЗС Росії Сєргєй Лавров заявив, що війна РФ з Європою, якщо вона розпочнеться, буде «дуже короткою» — так він відреагував на заяви європейських країн про готовність дати відсіч у разі російського вторгнення.

При цьому Лавров, за традицією подібних заяв, одночасно запевняв, що Москва нібито не готується до воєнного конфлікту із західними країнами і не зацікавлена в ньому.

Тепер до внутрішніх справ перейду:

● НАБУ обшукало колишню заступницю звільненого Кравченка. НАБУ і САП провели обшук у Лесі Карнаух, колишньої заступниці ексгенпрокурора Руслана Кравченка та ексвиконувачки обов’язків голови Податкової служби. Про це повідомила УП з посиланням на джерела в політичних колах.

Офіційного коментаря щодо обшуку антикорупційні органи не надали — на запит журналістів у НАБУ і САП відповіли, що не коментуватимуть цю інформацію.

● Апеляційна палата Вищого антикорсуду залишила без змін запобіжний захід Сергію Кропиві, ключовому фігуранту справи про «дахування» колцентрів та колишньому заступнику керівника підрозділу Офісу генпрокурора. Тому як і раніше, до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави в 120 млн грн — у разі її внесення на того будуть покладені відповідні процесуальні обов’язки.

І насамкінець:

● Астрономічні видатки проєкту держбюджету-2027, який схвалив уряд. Кабмін схвалив проєкт закону Про держбюджет на 2027 рік, який передбачає доходи на наступний рік в обсязі 5,65 трлн грн, що на 452,1 млрд грн, або на 8,7%, більше порівняно з планом на 2026 рік зі змінами.

Загальний обсяг видатків становитиме 7,27 трлн грн, що на 864,9 млрд грн, або на 13,5%, перевищує показники поточного року, йдеться у повідомлені на сайті Мінфіну. Потреба у міжнародній підтримці у 2027 році оцінюється у $52,6 млрд.

«Загальні витрати державного бюджету в 2027 році перевищать 8 трлн грн — це понад учетверо більше, ніж до повномасштабного вторгнення. Власними ресурсами держава покриває менше половини цієї суми, решту має забезпечити міжнародна допомога», — зазначила Роксолана Підласа, голова комітету ВР з питань бюджету.

Головним пріоритетом проєкту залишається сектор безпеки і оборони, на який запропоновано спрямувати майже 4,89 трлн грн (43,8% ВВП), що на 517,9 млрд грн більше порівняно з планом 2026 року. Зокрема, на оплату праці з нарахуваннями передбачено 1,79 трлн грн (на 337,5 млрд грн більше, ніж у 2026 році), на озброєння та військову техніку — майже 2,3 трлн грн (на 1,4 млрд грн більше, ніж у 2026), на резерв коштів — 264,9 млрд грн (на 51,3 млрд грн більше), а також 30 млрд грн на держгарантії для озброєння та техніки. Ще майже 500 млрд грн передбачено на інші видатки сектору (на 127,7 млрд грн більше, ніж у 2026).

Прем'єр Сергій Корецький повідомив про плани залучити додатково на ці потреби наступного року мінімум 1 трлн грн від партнерів.

● Середня зарплата — 34,4 тис. грн. В Україні у 2027 році очікувана середньомісячна зарплата становитиме 34,4 тис. грн, вказано у документах до закону про держбюджет. Згідно з ними, у 2026 році середньомісячна номінальна заробітна плата оцінена на рівні 30 088 грн, що майже відповідає показнику, врахованому під час підготовки бюджету, — 30 032 грн.

Середньомісячна номінальна зарплата на 2027-й оцінена в 34 409 грн. Прогноз зростання реальної заробітної плати на 2026 рік підвищено з 5,1% до 7,4% насамперед унаслідок нижчої оцінки середньорічної інфляції.

Проєкт держбюджету на 2027 рік передбачає збільшення на 89,9 млн грн або 32,7% фінансування Центральної виборчої комісії (ЦВК), порівняно з 2026-м.

Урядовий проєкт також передбачає виділення Мінцифрі 10,09 млрд на підтримку інноваційних проєктів та розвиток спеціальних інноваційних технологій для потреб сектору безпеки й оборони, зокрема через Фонд розвитку інновацій.

На підтримку енергетичного сектору в наступному році передбачено 97,3 млрд грн. «Пріоритет — захист і відновлення енергетичних об'єктів після російських атак і розвиток розподіленої газової генерації. На це закладено 60 млрд грн», — пояснив Денис Шмигаль, перший віцепрем'єр — міністр енергетики.

Фінансування Мінкульта уряд пропонує зменшити на 1,1 млрд грн (або на 7%) від рівня 2026 року. В цілому культура отримає 15,018 млрд. грн.

Тепер за справу має взятись Верховна Рада, яка або схвалить, або почне правити головний фінансовий документ країни на наступний рік… А поки:

● Верховна Рада найближчим часом має ухвалити сім «непопулярних» законопроєктів, без яких Україна може не отримати частину необхідного фінансування від міжнародних партнерів для покриття дефіциту державного бюджету. І депутати вже пішли цією стежиною:

● Рада повільно погоджується оподатковувати посилки до 150 євро. Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, що передбачає запровадження ПДВ на товари, замовлені на іноземних маркетплейсах, незалежно від їхньої вартості.

Документ пропонує змінити правила оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, покупки на іноземних онлайн-майданчиках вартістю до 150 євро також оподатковуватимуться ПДВ. При цьому для таких відправлень податок нараховуватиме й сплачуватиме безпосередньо іноземна платформа, через яку здійснюється покупка. Тобто під час замовлення товарів вартістю до 150 євро покупцеві не доведеться самостійно оформлювати та сплачувати ПДВ — відповідні зобов’язання покладуть на маркетплейс.

Але це було лише перше читання…

● Парламент посилив відповідальність кол-центрів. Верховна Рада прийняла закон про посилення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність шахрайських кол-центрів.

Закон доповнює Кримінальний кодекс новими статтями, які передбачають відповідальність за протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів для заволодіння чужим майном. Документ запроваджує формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема «фінансовим пірамідам».

● Шумні мотоцикли привезуть господарям штрафи. ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт про відповідальність за керування транспортними засобами із підвищеним рівнем шуму, зокрема йдеться про автомобілі та мотоцикли. На період дії воєнного стану пропонуються такі штрафи: перевищення допустимого рівня шуму двигунів і вихлопних систем — 1 тис. неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто 17 тис. грн (за перше порушення); аналогічне повторне порушення — 2 тис. неоподатковуваних мінімумів, тобто 34 тис. грн, з обов’язковим позбавленням права керування на термін від 3 до 6 місяців.

● Водночас Рада не змогла ухвалити за основу законопроєкт № 15348, який передбачав запровадження нових штрафів за перевищення швидкості.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.