Село, де колись скасували кріпацтво: що залишила по собі «Миньковецька держава» на Хмельниччині
Кружківці на Хмельниччині затишно розташувалися в мальовничій долині річки Ушиця між Миньківцями та Отроковом. Особливу цікавість вони викликають тим, що наприкінці XVIII — на початку XIX століття входили до володінь ексцентричного графа Ігнація Сцибор Мархоцького й належали до так званої «Миньковецької держави».
У своїх володіннях пан Ігнацій скасував кріпацтво, замінив панщину грошовим податком, запровадив конституцію та надав селянам і міщанам широкі права. Цей період увійшов у пам’ять як «Золота доба» села. Його син Кароль продовжив справу батька, але після участі у повстанні 1831 року проти Російської імперії його маєтності, включно з Кружківцями, були конфісковані, а «Миньковецька держава» припинила існування.
Коли саме виникло село — сказати важко. Перші письмові згадки датуються XVIII століттям. Ймовірно, воно постало внаслідок повторного заселення Поділля після катастрофічного спустошення краю у другій половині XVII століття.
Найбільшою (у прямому і переносних сенсах) пам’яткою Кружківців є величезний млин, збудований 1848 року. У ньому й досі збереглося обладнання від віденської фірми Антона Бессера («Anton Besser, Wien»). Завдяки австрійським вальцевим машинам млин міг здійснювати сортове мелення зерна й виробляти борошно різних ґатунків. Вода подавалася через спеціальний дериваційний канал («млинарку»), який нині заріс, але частково ще проглядається.
Не менш цікаві й місцеві селянські хати з кам’яними огорожами та тесаними з вапняку стовпчиками для воріт і хвірток — вони слугували не лише утилітарно, а й як обереги.
Дивовижними є й криниці з цямринами, витесаними з суцільного каменю моноліту. Вони є характерними для цього мікрорегіону, але за його межами практично не зустрічаються. Як і кам’яні стовпчики і огорожі, зауважимо.
Такою ж унікальною особливістю мікро-регіону є надзвичайно цікаві тесані «портали» над входами до селянських льохів.
Сумним, але промовистим свідченням минулого залишаються покинуті хати з вапнякових блоків. Цінні речі давно винесені, а про господарів нагадують лише фотографії у рамках та дешеві ікони 1960–1970 х років, які не становлять комерційної цінності й тому лишилися недоторканими.
