Серпанкове ткацтво Рівненського Полісся отримало статус національної культурної спадщини

Унікальну традицію серпанкового ткацтва Рівненщини офіційно включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ підписали в Міністерстві культури України.

Серпанок – це не просто традиційний одяг, а витончена майстерність поліських ткаль, знання про льон та пам’ять поколінь, яка століттями формувалася на Рівненському Поліссі.

Як повідомили в Рівненській ОДА, надання серпанковому ткацтву національного статусу стало результатом тривалої та кропіткої праці. До дослідження технології, підготовки документів та розробки плану охорони елемента долучилися носії традиції, майстрині, громада села Крупове Дубровицької ТГ, науковці, музейники, освітяни та громадські організації.

Сарпанкове ткацтво було додано до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Рівненщини і рекомендовано до внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під час засідання профільної комісії в облдержадміністрації у травні цього року, про що “7 Днів” писали 14 травня.

«Для Рівненщини це вже шостий елемент нематеріальної культурної спадщини, внесений до Національного переліку. Радіємо, що Експертна рада при Міністерстві культури високо оцінила цю традицію. Її збереження – це наш внесок у плекання української ідентичності та культурної спадщини. Щиро дякуємо всім, хто долучився до цієї великої спільної справи», – наголосила начальниця Управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.

Серпанкове ткацтво, поряд з іншими елементами традиційного поліського побуту, також було презентовано в Національному музеї народної архітектури та побуту під час масштабного заходу – всеукраїнського фестивалю «Жива культура – живий світ», присвяченого Міжнародному дню нематеріальної культурної спадщини. Про це “7 Днів” писали у вересні минулого року.

Керівниця управління окремо відзначила вагомий внесок народних майстринь та дослідників, завдяки яким традиція продовжує жити:

• Заслуженої майстрині народної творчості України Ніни Рабчевської, а також майстринь Ніни Журавльової, Ольги Придюк, Тетяни Бернацької, Марії та Ірини Плескач;
• Майстринь громадської організації «Центр дослідження і відродження Волині» у Радивилові: Наталії Пухи, Наталії Дук, Тетяни Богачевської, Ірини Гнатюк та голови організації Володимира Дзьобака;
• Фахівців Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради й Дубровицького історико-етнографічного музею.

Завдяки їхній щоденній роботі – відтворенню старовинних строїв, проведенню майстер-класів та навчань – поліський серпанок зберігає свою автентичність. Наразі попереду новий етап: подальші дослідження, освітні проєкти та передача знань молоді.