14 серпня відбулася чергова сесія Ніжинської міської ради. Однак, попри важливість і навіть скандальність частини рішень, активну позицію висловили лише депутати Сергій Охонько та Віталій Кубрак. Решта — мовчки підтримували документи, що передбачають розпродаж міського майна та інші суперечливі кроки.
Третій рік поспіль міська влада ігнорує регламент і не публікує проєкти рішень завчасно. Громада дізнається про ухвалені рішення лише постфактум, втрачаючи можливість впливати на їх зміст. Протокольні доручення та вимоги депутатів залишаються без реакції.
- Проблеми лікарні та реабілітаційного центру
Сесію розпочали із затримкою через повторне засідання бюджетної комісії. Головна тема — затримка відкриття реабілітаційного центру та інших об’єктів лікарні.
Повіривши обіцянкам колишньої директорки лікарні Ольги Швець, секретаря міської ради Юрія Хоменка та першого заступника міського голови Федора Вовченка, депутати виділили кошти на реабілітаційне обладнання, яке вже рік простоює без використання. Кошторис будівництва неодноразово змінювався у бік збільшення, а відкриття центру кілька разів переносилося.
Реабілітаційний центр надзвичайно важливий для громади: з кожним місяцем зростає кількість ветеранів російсько-української війни та поранених, які потребують фахової допомоги. Крім того, відкриття центру могло б забезпечити лікарні значну фінансову підтримку, адже реабілітація — один із найбільших пакетів, які фінансує НСЗУ.
Натомість нині відомо, що запуск центру знову відкладається на невизначений термін. За підрядником, який неодноразово порушував строки здачі об’єкта, правоохоронці розслідують близько десяти кримінальних справ. На місці ж працює всього кілька людей — переважно пенсіонери та неповнолітні.
Депутат Сергій Охонько нагадав, що ще на початку 2024 року застерігав від передчасного виділення 25 мільйонів гривень на обладнання:
«Потрібно мислити стратегічно. Поки будується центр, можна було б знайти більш приорітні питання на що використати ці кошти: допомога ЗСУ, допомога ветеранам, проблеми освітян та дитячих садочків, укриття, – а не просто злити 25 млн під тендер, який вкрай комусь був потрібен. А зараз ні грошей, ні реабілітаційного центру і невідомо де те обладнання». - Підтримка Збройних Сил
На початку року на програму підтримки ЗСУ заклали 29 млн грн. За понад пів року фінансування збільшили лише на 250 тис. грн, а цього разу допомогу отримала одна військова частина.
При цьому план доходів перевиконано більш ніж на 17 млн грн, а на попередній сесії розподілили десятки мільйонів вільних залишків.
«На кожній сесії треба знаходити 2–5 млн грн на армію. Це найгостріше питання сьогодні», — підкреслив Сергій Охонько. - Продаж приміщення колишньої аптеки №13
Ще одним резонансним питанням стала приватизація приміщення колишньої аптеки №13 у центрі міста.
Раніше депутати, у тому числі і Сергій Охонько, боролися за розірвання оренди з підприємцем Козирєвим, щоб приміщення залишилося у власності громади.
Сергій Охонько виступив проти продажу, аргументуючи це так:
Аргументи, які привів депутат Сергій Охонько, який виступив проти дозволу на продаж цього приміщення:
- Втрата постійного доходу — замість одноразової суми від продажу місто могло б отримувати стабільні надходження від оренди, особливо враховуючи комерційну привабливість місця.
- Відсутність стратегічного планування — віддати центральне приміщення у приватні руки означає фактично втратити контроль над його подальшим використанням. Новий власник може змінити профіль діяльності, що не завжди відповідатиме інтересам громади.
- Можливість соціальної користі — приміщення могло стати простором для важливих громадських чи медичних ініціатив, особливо в умовах зростаючого навантаження на соціальну сферу під час війни.
«Навіщо різати курку, яка несе золоті яйця? Повернувши приміщення у власність громади, треба було розробити план його використання. Але замість цього — продаж без громадського обговорення», — зазначив Охонько.
Попри підтримку його аргументів у дискусії, більшість депутатів проголосували за продаж.
Сесія вкотре показала відсутність у міської влади стратегічного бачення розвитку Ніжина. Приклади з лікарнею та аптекою показують, що минулорічні рішення вже створюють проблеми, а наслідки нових рішень — лише питання часу.