Зпоступовим охолодженням води судак стає активнішим і починає більше переміщатися у пошуках корму. Для рибалок настає чудова пора – хижак влаштовує засідки на дрібну рибу, тому знайти його на водоймі стає значно легше.
Восени місця стоянки ікластого безпосередньо залежать від типу водойми. На річках його варто шукати біля руслових бровок, у глибоких ямах та на виходах із них, поблизу кам’янистих ділянок і скупчень корчів. На водосховищах найбільш перспективними є затоплені русла, підводні пагорби, різкі звали та місця, де на глибині збирається біла риба. У невеликих водоймах насамперед звертайте увагу на пригреблеві зони, старі русла струмків і затоплені дерева.
Поведінка судака та вибір приманок також змінюються протягом осені. У вересні та на початку жовтня хижак ще часто виходить на мілководдя, особливо ввечері та вночі. У цей час дуже результативними є воблери. У жовтні риба опускається глибше, слідуючи за кормовою базою, і основною приманкою стає силікон – віброхвости, твістери та пасивні форми. Поки вода відносно тепла, добре працює класична ступінчаста проводка. У листопаді судак остаточно концентрується на руслових звалах та ямах, а пік його активності зміщується на світловий день. У цей період проводку слід максимально сповільнити, збільшуючи паузи.
Окремої уваги серед приманок заслуговує мандула. Завдяки своїй плавучості вона після падіння вантажу залишається у привабливому для судака положенні над дном. Пізньої осені повільна проводка мандули з тривалими паузами дає пасивному хижаку час на атаку. На великих акваторіях для швидкого пошуку риби доцільно використовувати важкі коливальні блешні та пількери, які дають змогу виконувати далекі закидання й обловлювати глибокі ділянки.
Не втрачає актуальності й ловля на живця. Для наживки зазвичай використовують дрібну рибу, яка є частиною природної кормової бази конкретної водойми. Такий спосіб може бути ефективним, коли хижак проявляє низьку активність і неохоче реагує на штучні приманки.
Для джигової ловлі найчастіше використовують шарнірні монтажі з чебурашкою, а на складних закоряжених ділянках – офсетні гачки. Для точкового облову перспективних місць може застосовуватися дроп-шот, а для повільної проводки над дном – відвідний повідець. Незалежно від монтажу, важливо зберігати постійний контакт із приманкою та уважно стежити за шнуром: клювання судака восени не завжди супроводжується фірмовим різким ударом і може відчуватися лише як зупинка приманки або незвична важкість.
Водночас, вирушаючи на водойму, варто пам’ятати про Правила любительського рибальства та сезонні обмеження, що діють на конкретних водоймах. Дотримання встановлених норм – запорука збереження водних біоресурсів і можливості насолоджуватися риболовлею в майбутньому.