Шахрайський кол-центр атакує дзвінками: пʼять ознак обману та що робити, щоб не втратити гроші
Шахраї телефоном представляються працівниками банків, правоохоронцями, мобільними операторами чи представниками державних установ, повідомляють про «підозрілу операцію» або іншу проблему та змушують людину діяти негайно. У результаті потерпілий сам передає конфіденційні дані, надає доступ до пристрою або переказує гроші.
Верховна Рада України прийняла Закон України від 16 вересня 2026 року № 4986-IX «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них».
«Судово-юридична газета» вже детально розбирала зміни, запроваджені Законом № 4986-IX, зокрема нові положення Кримінального кодексу щодо електронно-комунікаційного шахрайства та відповідальності за створення, керівництво й участь у шахрайських організованих групах.
Тому в цьому матеріалі зосередимося на практичних питаннях: що ж таке цей шахрайський кол-центр, як розпізнати шахрайський дзвінок, які дані не можна повідомляти телефоном та що робити, якщо кошти або персональні дані вже опинилися у шахраїв.
Масштаб проблеми: десятки шахрайських кол-центрів щотижня
Актуальність проблеми підтверджують дані правоохоронців. У серпні 2026 року Національна поліція спільно із СБУ та Офісом Генерального прокурора за один тиждень провела 411 обшуків та припинила діяльність 94 шахрайських call-центрів. У них було обладнано 1794 робочі місця, а 26 фігурантам повідомили про підозру.
У вересні такі викриття продовжуються: зокрема, поліція повідомила про припинення роботи кол-центрів у Дніпрі, Харкові, Луцьку та Миколаєві, а на Вінниччині — одразу двох таких офісів, де загалом було виявлено 37 операторів.
Проблема стосується і звичайного телефонного та онлайн-шахрайства. Серед поширених схем — дзвінки від імені банків для отримання платіжних даних та звернення з фейкових кол-центрів щодо неіснуючих виплат.
Як працює шахрайський кол-центр
Схема зазвичай починається з телефонного дзвінка. Шахрай повідомляє про нібито спробу зняти кошти, оформити кредит, отримати доступ до рахунку або здійснити іншу операцію.
Далі людину переконують назвати код із SMS, реквізити картки, пароль до банківського застосунку або встановити програму віддаленого доступу. Інколи потерпілого просять самостійно переказати кошти на «безпечний рахунок».
Ключова ознака такої схеми — тиск і вимога діяти негайно. Якщо співрозмовник забороняє покласти слухавку та самостійно передзвонити до банку чи установи за офіційним номером, розмову варто припинити.
Окремо правоохоронці фіксують схеми з псевдоінвестиціями. Шахраї представляються брокерами або фінансовими консультантами, переконують вкладати кошти у фіктивні інвестиційні та криптовалютні платформи, демонструючи потерпілим нібито прибутковість вкладень.
В окремих випадках вони повторно контактують із людьми, які вже втратили гроші через шахраїв, і під виглядом допомоги з їх поверненням пропонують сплатити додаткові кошти або надати банківські дані.
Які дані не можна повідомляти телефоном
Працівники банку не повинні запитувати PIN-код, CVV/CVC-код картки, одноразові паролі та коди підтвердження з SMS або банківського застосунку.
Не можна також передавати стороннім особам логін і пароль до інтернет-банкінгу, коди доступу до банківського застосунку, секретні слова та інші дані, які використовуються для автентифікації або проведення платежів.
Закон України «Про платіжні послуги» прямо покладає на користувача обов’язок не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та інші дані, що дають змогу ініціювати платіжні операції. У разі втрати такої інформації користувач має негайно повідомити надавача платіжних послуг.
Обережність потрібна і щодо персональних даних. Незнайомим особам не слід надсилати фотографії паспорта чи ID-картки, РНОКПП, електронного підпису, паролів або надавати віддалений доступ до телефона чи комп’ютера.
Що змінив новий закон
Закон № 4986-IX, який доповнив Кримінальний кодекс України статтею 255-4 — «Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організованою групою або участь у ній».
Нова стаття стосується об’єднання трьох або більше осіб, які заздалегідь організувалися для систематичного заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою із використанням електронних комунікацій. Для такої групи характерними є узгоджений план та розподіл функцій.
Відповідальність передбачена не лише для організаторів. За створення або керівництво такою групою передбачено від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Свідома участь у групі або сприяння її діяльності караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, у визначених законом випадках — із конфіскацією майна.
Окремо криміналізовано умисне залучення людей до такої діяльності. За це передбачено від 3 до 5 років позбавлення волі, а за повторне вчинення — від 5 до 10 років, у передбачених законом випадках із конфіскацією майна.
Якщо такі дії вчиняє службова особа з використанням службового становища, санкція становить від 8 до 12 років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років та конфіскацією майна.
Що каже Верховний Суд
Телефонний або онлайн-спосіб обману сам по собі не визначає кримінальну кваліфікацію. Суд оцінює конкретний спосіб заволодіння коштами, роль кожного учасника, розмір шкоди та інші обставини.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 459/2988/22 розглядалася телефонна схема, за якою потерпілу переконали, що її донька нібито потрапила в ДТП і потребує грошей на лікування. У результаті вона передала шахраям 40 тис. грн, 1 тис. доларів США та 100 євро. Суд погодився з кваліфікацією дій за ч. 2 ст. 190 КК України.
Важливою для потерпілих від незаконного списання коштів є постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22. Суд звернув увагу, що банк має довести, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню інформації, яка дає можливість ініціювати платіжні операції.
Отже, сам факт того, що шахраї використали банківські дані клієнта, ще не означає автоматичної відповідальності самого клієнта за незаконне списання коштів.
Дані вже повідомлено: що робити
Якщо людина вже назвала шахраям PIN, CVV, одноразовий код або пароль до банківського застосунку, потрібно негайно звернутися до банку через офіційний номер або застосунок. Не варто передзвонювати за номером, з якого надходив підозрілий дзвінок.
Якщо є ризик втрати контролю над SIM-карткою, необхідно звернутися до мобільного оператора. Якщо шахраї отримали доступ до електронної пошти чи інших акаунтів, слід змінити паролі та завершити сторонні сесії.
Якщо гроші вже списано, потрібно одночасно повідомити банк і звернутися до поліції. Електронне звернення можна подати і до Кіберполіції.
За Законом «Про платіжні послуги» користувач має повідомити надавача платіжних послуг про неналежну або неакцептовану платіжну операцію у встановлений законом строк. Для неналежної платіжної операції такий строк становить 90 календарних днів із дати списання коштів.
Які докази зберегти
Не варто видаляти листування, SMS, електронні листи чи інформацію про дзвінки. Потрібно зберегти номер телефону шахрая, дату й час дзвінків, скриншоти листування, посилання на сайти та профілі, реквізити рахунків, на які переказувалися кошти, банківські виписки й квитанції.
Якщо розмова записувалася, запис також варто зберегти. Якщо на телефон встановлювали програму віддаленого доступу, важливо повідомити про це банку та правоохоронцям.
Отже, для громадянина найважливіше правило залишається простим: PIN, CVV, одноразові коди та паролі не повідомляються телефоном нікому. Якщо виникла проблема з рахунком, потрібно самостійно завершити розмову і звернутися до банку через офіційний канал.
Якщо шахрайство вже сталося, зволікати не варто: заблокувати доступ до рахунків, повідомити банк, за потреби звернутися до мобільного оператора, подати заяву до поліції та зберегти всі цифрові докази.
Додатково читайте — deepfake-атаки на українців: шахраї клонують голоси родичів за допомогою ШІ. Що робити після підозрілого deepfake-дзвінка: покрокова інструкція.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
