Що буде з “Крижинкою”: правоохоронці та суди вирішують долю відомої столичної ковзанки

У столиці розгорається скандал навколо льодової арени “Крижинка” у Дніпровському районі (на територію парку “Перемога”) та землі під нею. Мова йде про кримінальне провадження за фактом сумнівного привласнення цього спортивного об’єкта та розгляд господарським судом справи про скасування державної реєстрації земельної ділянки під цим об’єктом. Наразі відомо, що на початку 2000-х “Крижинка” мала опинитися у комунальній власності громади міста, однак посадовці “Київхімволокна” (компанії, яка була власником цієї ковзанки) не підписали документи про її передачу, після чого цей об’єкт був кілька разів перепроданий та поділений на кілька частин. Схоже, йдеться про явні махінації, адже міськрада нікому не передавала землю в користування, не встановлювала для ділянки цільове призначення “під комерційну забудову”, а ця земля ще й підлягає заповіданню. Що цікаво, серед “проміжних” власників льодової арени були компанії з оточення одіозних експолітиків Олександра і В’ячеслава Супруненків (на колажі ліворуч і праворуч відповідно). А позиція столичної влади по цьому питанню є досить інертною: навіть позов щодо скасування сумнівної реєстрації земельної ділянки довелося подавати прокуратурі.
Як стало відомо КВ, наразі столичні правоохоронці вивчають обставини ймовірного привласнення льодової арени “Крижинка” на вул. Князя Романа Мстиславича, 7 у Дніпровському районі Києва.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42025102040000096 від 15 грудня 2025 року, яке було відкрито Дніпровським управлінням Нацполіції Києва. Фігурантам цієї справи попередньо інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1 (самовільне зайняття земельної ділянки, скоєне групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель), ч.1 ст. 366 (службове підроблення) і ч.5 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу (КК) України. При цьому, 20 жовтня 2026 року в рамках вказаного провадження Дніпровський районний суд за клопотанням Дніпровської окружної прокуратури наклав арешт на будівлю “Крижинки” та землю під нею.
Паралельно з цим Дніпровська окружна прокуратура намагається в судовому порядку добитися скасування державної реєстрації вказаної ділянки у Державному земельному кадастрі та визнати відсутнім у ТОВ “Енерджі Енерго Інвест” права на користування цієї землею. Відповідний позов правоохоронців наразі розглядається у Господарському суді Києва.
Передісторія
30 грудня 1994 року Міністерство промислової політики України своїм наказом №402 погодило створення ВАТ «Київхімволокно». Де-факто, це була корпоратизація, тобто така собі реорганізація Київського державного виробничого об`єднання «Хімволокно» (займалося виробництвом різних штучних волокон та інших матеріалів), яке під різними назвами функціонувало ще з 1937 року. Майже через три роки після утворення чергової нової юрособи, 11 лютого 1997 року, на баланс дочірнього підприємства вказаної компанії, яке мало назву «Крита штучна ковзанка “Крижинка”, було передано льодову арену «Крижинка» на вул. Князя Романа Мстиславича, 7 (стара назвв – вул. Жмаченка, 7).
Надалі, 22 квітня 1999 року Київрада ухвалила рішення прийняти 95,72% акцій ВАТ «Київхімволокно», які належали державі, до комунальної власності. Це сталося в часи державної політики приватизації – тоді вказана компанія з різних причин не була “продана з молотка”. 10 листопада 2003 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) своїм розпорядженням № 2079 погодила прийняття до комунальної власності територіальної громади столиці низки об’єктів, які перебували на балансі ВАТ “Київхімволокно” – йшлося про об`єкти житлового фонду, соціальної інфраструктури, інженерних мереж та іншого майна. До зазначеного переліку увійшла і будівля критої льодової ковзанки «Крижинка» загальною площею 2385 кв.м.
Вже у ході слідства правоохоронці встановили, що службові особи ВАТ «Київхімволокно», діючи умисно та всупереч інтересам служби, не забезпечили виконання вказаного розпорядження – вони не підписали акти приймання-передачі вказаної льодової арени і фактично не передали об`єкт територіальній громаді Києва. За інформацією Нацполіції, у подальшому зазначене майно “було незаконно утримане поза комунальною власністю та використане у цивільному обігу на користь третіх осіб”.
Скільки власників за наступні десять з гаком років змінила “Крижинка”, у відкритих джерелах інформацію КВ знайти не вдалося. Але відомо, що 9 вересня 2014 року право власності на будівлю критого катку літ. А, загальною площею 2439,3 кв.м було зареєстроване за ТОВ «Етернум» – на підставі певного договору купівлі-продажу. Надалі, 19 вересня 2014 року, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного зі вказаною компанією, “Крижинку” було передано у власність ТОВ «Енторіс». Майже через сім років, 7 липня 2021 року між ТОВ «Енторіс» та ТОВ «Форс-Фарма Дистрибюшн» знов було укладено договір купівлі-продажу зазначеної будівлі. При цьому, в пункті 1.3 вказаної угоди було “прописано”, що об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 3369,11 кв.м – хоча, як зазначають слідчі, право власності чи право користування на земельну ділянку на той час оформлено не було.
Невдовзі після цього (коли саме і за чиєї ініціативи, достовірно невідомо. – КВ) до Державного реєстру речових прав було внесено відомості про припинення існування первісного цілісного спортивного об`єкта та реєстрацію двох новоутворених самостійних об`єктів нерухомості, а саме: нежитлової будівлі літ. А загальною площею 2410 кв.м на вул. Генерала Жмаченка, 7А та нежитлової будівлі літ. А загальною площею 29,3 кв.м за адресою на вул. Князя Романа Мстиславича, 7. Такі відомості, за інформацією правоохоронців, були внесені на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна від 28 серпня 2021 року, складеного ТОВ «НДІ «Архбудекспертиза», а також інших документів.

Ковзанка “Крижинка” станом на 2020 рік (фото з відкритих джерел)
“Таким чином, у результаті проведених реєстраційних дій було не лише змінено конфігурацію первісного об`єкта, а й змінено його функціональне призначення – замість об’єкта спортивної інфраструктури, який використовувався як льодова арена, у державному реєстрі відображено два окремі нежитлові об`єкти комерційного характеру. Саме після проведення такого поділу та зміни характеристик нерухомого майна були здійснені подальші реєстраційні дії щодо переходу права власності між пов’язаними суб’єктами господарювання та створено підстави для оформлення прав на земельну ділянку”, – зазначено у судових ухвалах по вказаному кримінальному провадженню.
У правоохоронних органів виникли обґрунтовані сумніви щодо реальної технічної можливості такого поділу, оскільки первісний об’єкт по факту був єдиною “інженерно та функціонально цілісною спорудою спортивного призначення, яка використовувалася як льодова арена з відповідною інфраструктурою, допоміжними приміщеннями, внутрішніми проходами, єдиними інженерними мережами, входами, комунікаціями та технологічним комплексом, необхідним для експлуатації такого спортивного об’єкта”. Слідчі підкреслили, що приватизація спортивних споруд здійснюється відповідно до певних вимог законодавства, а зміна цільового призначення таких приватизованих об’єктів не допускається (згідно з Законом України «Про фізичну культуру і спорт»).
10 квітня 2026 року правоохоронці в рамках вищезазначеної кримінальної справи здійснили огляд приміщення за вказаною адресою – за участю спеціаліста у сфері технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Під час огляду було зафіксовано “фактичний стан приміщення, конструктивні елементи будівлі, внутрішнє планування, наявність спільних несучих конструкцій, єдиних інженерних мереж, загальних входів та інших характеристик, що мають значення для визначення можливості самостійного існування новоутворених об’єктів”.
У подальшому, 30 квітня 2026 року прокурори допитали все того ж спеціаліста у сфері технічної інвентаризації – останній повідомив, що з урахуванням фактичних характеристик будівлі, її конструктивних особливостей та планувальних рішень проведення поділу первісного об`єкта на два самостійні окремі об`єкти нерухомого майна у заявлений спосіб є неможливим. За його словами, новоутворені об`єкти не мають належної технічної відокремленості, автономного функціонального призначення, самостійних інженерних комунікацій та ізольованих меж, необхідних для існування як окремих об`єктів цивільних прав. Остаточно підтвердити чи спростувати такі пояснення фахівця мають судові експерти – в рамках вказаного провадження вже призначено судову будівельно-технічну експертизу та оціночно-будівельну експертизу.
Крім того, правоохоронцями було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 площею 0,297 га за вказаною адресою була сформована у Державному земельному кадастрі із визначенням цільового призначення «для будівництва та обслуговування адміністративних будинків та офісних споруд». Слідчі мають сумніви, що це було зроблено законно, адже вказана територія знаходиться в межах парку культури та відпочинку «Перемога», має природоохоронні обмеження та не може використовуватися для комерційної забудови.

Ділянка на карті порталу “Опендатабот”
Далі – більше. Дніпровська окружна прокуратура отримала інформацію з Департаменту земельних ресурсів КМДА про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 у Міському земельному кадастрі (МЗК) не обліковується. Разом з тим, за вказаною адресою, згідно з даними МЗК, розташована земельна ділянка без кадастрового номера, але з обліковим кодом 66:134:0001 та іншою площею – 0,33 га. І при цьому зазначена ділянка обліковується за все тим же ТОВ “Енторіс”.
У Департаменті земельних ресурсів КМДА повідомили прокуратурі про те, що до чиновників не надходила документація із землеустрою, на підставі якої сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016. І Київрада не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі ділянки з таким кадастровими номерами у власність чи користування.
А ось звернення щодо передачі цієї землі все ж були. Як з’ясувалося, 7 жовтня 2021 року Департамент земельних ресурсів КМДА у порядку мовчазної згоди зареєстрував клопотання ТОВ “Форс-Фарма Дистрибюшн” про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення ділянки на вул. Князя Романа Мстиславовича, 7 орієнтовною площею 0,90 га для експлуатації та обслуговування будівлі критого катку. Вочевидь, ця компанія раніше подавала клопотання чиновникам, але воно не було розглянуто у встановлені строки, тому й було засновано право мовчазної згоди. На підставі цього документу розробнику документації із землеустрою було видано відповідне завдання на проєктування.
Також Нацполіції стало відомо, що до Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА не надходили рішення щодо включення вказаної ділянки до територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Разом з тим, слідчі з’ясували, що, відповідно до картографічних матеріалів Програми розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста (була затверджена рішенням Київради № 806/3381 від 19 липня 2005 року) вказана земля потрапляє в межі території парку культури і відпочинку «Перемога» загальною площею 66,09 га, який включений до таблиці «Озеленені території загального користування Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам».
За інформацією правоохоронців, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю при КМДА не видавав І не реєстрував документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт або засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта на ділянці з вищезгаданим кадастровим номером. При цьому, у жовтні 2026 року до Дніпровської окружної прокуратури міста Києва надійшло звернення від неназваної в судових ухвалах особи, про те, що в приміщенні критого катку відбуваються будівельні роботи, спрямовані на фактичне унеможливлення використання вказаного приміщення як об`єкта соціальної інфраструктури, тобто катка..
“Таким чином, прокурор вважає, що невстановленими особами шляхом підроблення офіційних документів та їх використання під час внесення відомостей до Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру незаконно змінено характеристики об`єкта нерухомого майна на вул. Генерала Жмаченка, буд. 7, 7А, а також за відсутності належних правових підстав, самовільно зайняли ділянку комунальної власності територіальної громади Києва з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016, площею 0,29 га, розташовану в межах території парку культури і відпочинку «Перемога» у Дніпровському районі, право власності на яку належить територіальній громаді. У свою чергу Київрада не приймала рішень про передачу її у власність або користування. Тому державна реєстрація ділянки була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства та визначенням цільового призначення, що не відповідає її фактичному правовому режиму та встановленим обмеженням використання”, – повідомляється в судових ухвалах.
Як зазначають правоохоронці, наразі нерухоме майно за адресою вул. Князя Романа Мстиславича,7 знаходиться у власності ТОВ «Енерджі Енерго Інвест». При цьому, у столичній прокуратурі зазначають, що проведення вищезгаданих будівельних робіт до завершення відповідних судових експертиз неприпустиме. Саме на фоні цього прокурори клопотали перед Дніпровським районним судом Києва щодо накладення арешту на вищезазначену нерухомість та земельну ділянку під нею – щоб приміщеннями і землею не можна було користуватися, розпоряджатися, відчужувати тощо.
Що стосується позову прокуратури, який наразі розглядає столичний госпсуд, то аргументи правоохоронців обґрунтовані тими ж претензіями, які були висловлені ними під час розслідування вказаного кримінального провадження. Разом з тим, у прокуратурі додади, що, відповідно до Генерального плану Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, та інформації з Містобудівного кадастру Києва», спірна ділянка однозначно потрапляє до проєктного заповідання природнього комплексу.
Контекст
Паралельно з “розбірками”, ініційованими правоохоронцями, навколо арени “Крижинка” тривають й інші скандали – скажімо так, більш “соціальні”. Справа в тому, що у грудні 2025 року в соцмережах і медіа почала активно розповсюджуватися інформація про те, що із цього об’єкта можуть виселити дітей, які там займаються спортом.
Так, у той період один із представників ТОВ “Атек Спорт”, яке з 2022 року було орендарем “Крижинки”, повідомив що ці приміщення продані і вказана компанія має звільнити їх до кінця 2025-го. Таким чином, під загрозою опинилося функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл “Лідер” та “Сюїта”, які сплачували “Атек Спорту” кошти за коритсування ареною і які підпорядковані Департаменту молоді та спорту КМДА. Йшлося про долю десятків чи навіть сотень дітей, які займалися там фігурним катанням та хокеєм.
У свою чергу Директорка департаменту молоді та спорту КМДА Юлія Хан у грудні 2025-го розповіла “Суспільному”, що Київрада домовилася з новим власником “Крижинки”, щоб той продовжив роботу ковзанки до кінця тренувального сезону — до 31 травня 2026 року. Водночас, за словами чиновниці, остаточного рішення про подальшу долю “Крижинки” новий власник тоді не повідомив. При цьому, директорка “спортивного” департаменту столичної мерії зазначиила, що немає підтверджених фактів, що цей льодовий стадіон будь-коли був комунальним. Мовляв, чиновниками було знайдено певні розпорядження про те, що це майно мали б передати в оперативне управління Київської міської школи вищої спортивної майстерні. Втім, за словами Юлії Хан, на той час посадовці КМДА не знайшли документів про такий факт передачі. Директорка Департаменту молоді та спорту КМДА підтвердила, що існує прогалина: мовляв, “а яким чином не було виконано розпорядження?”.
Крім того, у грудні 2025 року киянин Роман Холонюк зареєстрував електронну петицію до Київради “Про збереження льодової арени “Крижинка” та недопущення її закриття та забудови”. Автор цього звернення підкреслив, що припинення функціонування цієї ковзанки призведе до повної зупинки тренувального процесу дітей та професійних спортсменів, руйнування усталеної спортивної бази фігурного катання та хокею в Києві, суттєвого удару по підготовці спортсменів тощо. У зв’язку з цим Роман Холонюк висунув до столичної мерії вимоги негайно втрутитися в ситуацію та забезпечити збереження функціонування льодової арени “Крижинка” та ініціювати перевірку законності зміни цільового призначення земельної ділянки та відчуження будівлі.
Крім того, автор петиції попросив керівництво Києва розглянути можливість викупу арени у приватного власника, передачі об’єкта у комунальну власність, встановлення заборони на демонтаж чи реконструкцію, яка б унеможливила подальше використання льоду, забезпечити тимчасові альтернативні умови тренувань для спортсменів у разі проведення юридичних процедур тощо.
Вказана петиція набрала необхідні для розгляду міською владою 6 тис. підписів за лічені дні. Надалі мер Києва Віталій Кличко доручив розгляд цього звернення заступникам голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олені Говоровій і Владиславу Андронову, а також постійним комісіям Київради з питань освіти і науки, молоді та спорту та з питань архітектури, містопланування та земельних відносин. Через два тижні після цього, 29 грудня 2025-го, очільник столиці надав офіційну відповідь на петицію, в якій, серед іншого, підтвердив домовленість з власником “Крижинки” щодо продовження використання ковзанки дитячими школами “Сюїта” й “Лідер”, уточнивши що нові договори діятимуть у 2026 році (вочевидь, до кінця року. – КВ).
Разом з тим, у своїй відповіді Кличко повідомив, що, мовляв, Льодовий спорткомплекс «Крижинка» на вул. Князя Романа Мстиславовича, 7-А, (кадастровий номер ділянки – 8000000000:66:134:0016) не перебуває на балансі КМДА та підпорядкованих їй підприємств, установ та організацій, а також підкреслив, що “право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом”, що “ніхто не може бути протиправно позбавлений його” і що “право приватної власності є непорушним”. Таким чином Віталій Кличко фактично зняв відповідальність зі своїх “попередників”, за часів правління яких “Крижинка” так де-юре й не була передана до комунальної власності громади столиці.
Що відомо про власників
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Етернум” було зареєстроване у березні 2010 року, а у лютому 2019-го компанія була ліквідована. Її власником та директором з 2012 року був Едуард Нєрсєсов, який “прописаний” у нині окупованому Донецьку. У свою чергу, ТОВ “Енторіс” було зареєстроване у березні 2013-го, а з 2016 року його кінцевим бенефіціаром та керівником є киянин Євген Ворчилов. А ось ТОВ “Форс-Фарма Дистрибюшн” було зареєстроване у лютому 2018 року. З тих пір директором компанії є Віталій Гречко, а її власники в останні роки неодноразово змінювалися, однак з лютого 2024-го кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки є Олександр Драбовський. ТОВ “Енерджі Енерго Інвест” було зареєстроване у березні 2020 року. Його керівницею наразі є Світлана Галицька, власником – харків’янин Ростислав Бреус.
Перші дві компанії, вочевидь, входять до оточення відомих політиків та бізнесменів – братів Олександра і В’ячеслава Супруненків. Так, нинішній власник “Етернума” Едуард Нєрсєсов був і досі є керівником і власником кількох компаній, які система Youcontrol відносить до корпоративної групи “СіПіДжі Ассетс Менеджмент” (у т.ч. ТОВ “Фірмова мережа Київхліб” і ТОВ “Всеукраїнські аграрні інвестиції”). Її ключова особа Анатолій Швидченко у різні часи був зазначений кінцевим бенефіціаром низки компаній, які медіа відносили якраз до орбіти впливу Супруненків. Ба більше – саме цим братам-бізнесменам “приписували” контроль над вищезгаданим “Київхлібом”. Подібні зв’язки можна прослідкувати і у випадку з кінцевим бенефіціаром “Енторіса” Євгеном Ворчіловим. Наприклад, останній у 2016-2023 роках був співвласником ТОВ “Таланіт”, яке, за даними Youcontrol, має відношення до корпоративної групи братів Супруненків. І таких компаній, до яких мали відношення і Ворчілов, й інші особи з оточення вказаних братів нараховується не одна й не дві – це і ТОВ “Фулгоріс”, і ТОВ “Сінтіон” тощо.
Нагадаємо, що за часів свого депутатства у столичній міськраді брати Супруненки були членами знаменитої “молодої команди Черновецького”. За неофіційними даними, В’ячеслав займався всіма земельними питаннями, а Олександр – питаннями, пов’язаними з власністю. Наразі же родина Супруненків представляє один із найвпливовіших сімейних кланів Києва. У медіа неодноразово були згадки про відношення братів до діяльності низки великих компаній, у т.ч. ПрАТ “АК “Київводоканал” тощо. При цьому, компанії, які входять до сфери їхнього впливу, часто фігурують у скандалах щодо отримання і забудови столичних земель на сумнівних підставах.
Один з найцікавіших кейсів стосується ділянки під житлову забудову на вул. Голосіївській, 13-Д, яку в столичної громади орендувало ТОВ “Менаполіс”, що також входить до орбіти все тих же братів Супруненків. Наприкінці 2024 року Київрада зі скандалом погодила розірвання договору її оренди. Головною підставою для цього стало те, що фактично вказана компанія отримала цю землю за “туалетною схемою”: у 2019 році на ній “чарівним чином” з’явилася нерухомість незначної площі, яка начебто була там і раніше, після чого у 2021-ому міськрада здійснила землевідвід під це майно.
Також депутати обурилися тим, що орендар не знайшов порозуміння з мешканцями сусідніх будинків, які були незадоволені занадто вузьким проїздом біля даної ділянки. Перешкодити “вигнанню” зазначеної ТОВки з комунальної землі дуже намагався представник фракції “Єдність” Сергій Кримчак. Втім, колеги не прислухались до його аргументів, а звинуватили в лобізмі. Що цікаво, така історія з ним трапляється не вперше – Кримчак і раніше активно агітував за виділення столичної землі згаданим бізнесменам.
Крім того, у січні 2026 року Олександр Супруненко отримав підозру в самовільному зайнятті земельних ділянок біля Дніпра та незаконному будівництві на них будинку. Йдеться про землю вздовж затоки річки Десенка та каналу річки Дарниця. Крім того, слідством було встановлено, що він звів паркан уздовж зареєстрованих і самовільно захоплених земельних ділянок, чим обмежив доступ громадян до берегів водойм.
Читайте: Ексдепутат ВР та КМР Супруненко підозрюється у захопленні землі захисної смуги Дніпра
Що стосується двох останніх власників “Крижинки”, то наразі у відкритих джерелах немає підтверджень, що брати Супруненки мають до них відношення. При цьому, ТОВ “Форс-Фарма Дистрибюшн” є досить відомою у вузьких колах компанією – вона є продажем лікарських засобів іноземного виробництва. Тобто, це не звичайна “одноденка”, яка не здійснює ніякої “практичної” діяльності. А ось власник ТОВ “Енерджі Енерго Інвест” Ростислав Бреус раніше був адвокатом і є колишнім чоловіком судді судді Господарського суду Харківської області Рано Аюпової (вони мають спільну доньку).
ВАТ “Київхімволокно” з 2019 року є банкрутом. Його останній керівник Олександр Радчук (очолював компанію з 1997 року і з невеликою перервою до ліквідації) у 2021-2022 роках був керівником ТОВ “Інтерполітекс”, власником якого є все той же Анатолій Швидченко. При цьому, в 2022-2024 роках директором “Інтерполітекса” був Ігор Радчук – син Олександра Радчука.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада