Що насправді горить і тліє біля Первозванівки, чому це не «торф’яники» і що з цим робити: пояснення водоканалу
Що насправді горить і тліє біля Первозванівки, чому це не «торф’яники» і що з цим робити: пояснення водоканалу
Щоліта мешканці Кропивницького та навколишніх сіл відчувають їдкий дим і сморід від пожеж біля села Первозванівка. У народі цю територію часто називають «торф’яниками», але насправді ніякого природного торфу там немає.
Вчора, 17 серпня, начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович повідомив про те, що у Кропивницькому районі через спеку виникла пожежа на території недіючих відстійників ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Через це в обласному центрі спостерігається сильне задимлення.
Надвечір в ОКВП “Дніпро-Кіровоград” опублікували пояснення, що насправді горить біля Первозванівки та чому виникла пожежа.
Що це за територія та які ще «карти»?
У 1957 році поблизу Первозванівки (совхоз Зоря) збудували поля фільтрації, як каналізаційні очисні споруди міста.
Територію у 48 гектарів розділили насипами на 16 окремих земляних секторів-басейнів.
Сюди роками за проєктом зливали стічні води з міста і тут відбувалось природнє очищення шляхом випаровування в повітря та дренажу через ґрунт. Твердий мул осідав на дні цих секторів. Так десятиліттями працювала тодішня технологія очищення.
В подальшому, коли побудували каналізаційні очисні споруди в 1974 році, на поля фільтрації скидали тільки мул, який утворювався після очистки та почали їх називати технічною мовою «муловими картами».
Чому тліє та звідки сморід?
За багато років на дні цих земляних басейнів накопичився сухий органічний осад. За своєю структурою він дуже нагадує торф: якщо його підпалити, він не просто горить полум’ям, а повільно і глибоко тліє, виділяючи їдкий дим та неприємний запах, який вітром несе на місто.
“Сам по собі осад не займається — головна біда в тому, що влітку туди регулярно проникають сторонні люди та влаштовують підпали”, – зазначають у водоканалі.
Як гасять і до чого тут черви?
Щоб зупинити тління всередині шару мулу, підприємство вимушене подавати воду і буквально затоплювати палаючі ділянки.
Коли ґрунт насичується водою, на поверхню масово вилазять хробаки. Цим користуються деякі місцеві жителі, які заходять на територію, щоб збирати їх на продаж чи для риболовлі.
Що робиться зараз і як вирішити проблему назавжди?
1. На підприємстві вже працює сучасний цех механічного зневоднення осаду, тому мул більше не накопичується старими методами, а "карти" використовується тільки як резерв.
2. Усі поля фільтрації офіційно оформлені відповідно до екологічних вимог.
3. Вже розроблено проєктне рішення для повної реконструкції та рекультивації (безпечного знешкодження й консервації) цих земель.
Чому це не зроблено?
Рекультивація такої гігантської площі (48 гектарів) коштує десятки мільйонів гривень. Тариф на водовідведення не може покрити такі витрати, адже він спрямований лише на поточну роботу мереж.
Для масштабного проєкту потрібна цільова державна підтримка та залучення екологічних програм обласного та державного рівнів. Підприємство продовжує працювати над тим, щоб залучити необхідні кошти та закрити цю проблему остаточно
