Що таке календар щеплень і про які зміни треба знати черкащанам у 2026 році
Лікарка‐епідеміологиня з Черкащини розповіла про оновлений календар щеплень у 2026 році
З 1 січня 2026 року в Україні набув чинності оновлений календар профілактичних щеплень. Завідувачка відділу імунопрофілактики Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Тетяна Гололобова відповіла на основні запитання «18000» щодо принципів роботи та змін у календарі щеплень.
Календар профілактичних щеплень – це офіційно затверджений Міністерством охорони здоров’я України графік вакцинації, який визначає рекомендовані терміни та перелік профілактичних щеплень. Його мета – захист населення від інфекційних захворювань із високим рівнем смертності, зокрема серед дітей, та запобігання їхнім спалахам.
– Вакцинацію в медицині вважають одним із найважливіших відкриттів, яке суттєво вплинуло на зниження смертності від інфекційних захворювань, особливо серед дитячого населення, – зазначає Тетяна Гололобова.
Як працює календар щеплень
Як розповіла фахівчиня Тетяна Гололобова, календар профілактичних щеплень розроблений для того, щоб захистити всі верстви населення, попереджаючи спалахи, які можуть призвести до великої кількості летальних випадків.
– Ера вакцинації існує ще з минулого сторіччя. Саме тоді з’явився й календар профілактичних щеплень, який був розроблений на певних історичних відкриттях, які відбувалися у сфері вакцинації, – говорить лікарка.
Календар профілактичних щеплень покликаний запобігати спалахам інфекційних захворювань, забезпечуючи індивідуальний і колективний імунітет. За словами фахівчині, в умовах воєнного часу календар щеплень є також елементом національної безпеки.
Як формують календар щеплень
– Наразі ми маємо календар, який існує вже багато років, і з 1 січня він зазнає певних змін. До його формування залучені експерти з різних галузей медицини. Вони розробляли ці схеми вакцинації й саме проти яких інфекційних захворювань можна зробити щеплення, – пояснює Тетяна Гололобова.
Календар щеплень у 2026 році
Зміни в календарі щеплень, що впроваджують з 1 січня 2026 року, максимально наближують Україну до європейських країн. Основні нововведення стосуються як переліку щеплень, так і термінів їхнього проведення.
Календар профілактичних щеплень у 2026 році
Основні зміни у новому календарі щеплень:
- до графіка щеплень додали вакцинацію проти вірусу папіломи людини для дівчат 12–13 років;
- щеплення проти туберкульозу здійснюють не раніше ніж через 24 години після народження до моменту виписки дитини з пологового будинку;
- графік щеплень проти гепатиту B змінився – вакцинація відбувається за схемою 2–4-6–18 місяців, що спрощує застосування сучасних комбінованих вакцин;
- другу дозу щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи перенесли з шести років на чотири роки;
- щеплення проти поліомієліту в 14 років скасували. Схема вакцинації проти поліомієліту відтепер складається з п’яти щеплень.
– Державним коштом проводяться щеплення проти гепатиту B для дітей, проти туберкульозу, кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, інфекції, спричиненої гемофільною паличкою типу B, кору, паротиту, краснухи та папіломавірусної інфекції категорії дівчат 12–13 років, яка проводиться за одноразовою схемою, – розповіла Тетяна Гололобова.
Крім того, є щеплення в календарі, які не забезпечуються коштом державного бюджету. Серед них: вакцинація проти пневмококової, ротавірусної та менінгококової інфекцій, вітряної віспи, гепатиту А, грипу, кліщового енцефаліту, кашлюку (для дорослого населення), а також гепатиту B – для осіб, які раніше не були щеплені.
– Це ті щеплення, які стосуються як бактеріальних, так і вірусних інфекційних захворювань. Але вони не забезпечуються коштом державного бюджету і їх можна зробити власним коштом, купуючи ці імунобіологічні препарати в аптечній мережі, – додала пані Тетяна.
Європейський досвід
В європейських країнах також проводять щеплення проти інфекцій, які передбачені в оновленому українському календарі, а схеми вакцинації в Україні багато в чому збігаються або є ідентичними європейським.
– Це максимально європейський календар, як частина євроінтеграції України. Він розроблений вже на досвіді інших країн для того, щоб гармонізувати їхні календарі, які є в Європі, і те, що зараз вже впроваджено з 1 січня 2026 року в Україні, – говорить Тетяна Гололобова.
Читайте також: Заклади з дитячою кімнатою в Черкасах: добірка.
Чому потрібно вакцинувати дитину з народження
Сучасний календар щеплень передбачає більшу кількість профілактичних щеплень, які мають бути в дитячому віці. Лікарка пояснює це тим, що важливо захистити дитину від захворювань саме в перший рік життя:
– Найбільша кількість робиться ще в перший рік життя дитини для того, щоб якомога більше і якомога раніше захистити дитину від усіх смертельних інфекційних захворювань. Кількість щеплень, передбачених календарем, є безпечною для дитини й не перевантажує імунну систему.
Що робити, якщо пропустили щеплення
Навіть якщо дитина з певних причин пропустила щеплення у визначені календарем терміни, вакцинацію можна надолужити.
Дітей, які пропустили терміни вакцинації, щеплюють поза межами календаря профілактичних щеплень. Порядок такої вакцинації визначений нормативно‐правовими актами, на основі яких лікарі складають індивідуальні графіки щеплень.
– Якщо дитина пропустила якесь щеплення, то вона щепиться вже за індивідуальним графіком. Його розробляє сімейний лікар або педіатр, з яким укладена декларація, – каже Тетяна Гололобова.
Дорослі, які не отримали щеплення в дитячому віці, можуть вакцинуватися за власні кошти. Вакцинація дітей до 18 років фінансується державою.
Можливі побічні реакції на вакцинацію
Побічні реакції після щеплень бувають типовими та нетиповими.
– Типові несприятливі події після імунізації трапляються досить часто і вони зазвичай дуже легкі й не потребують якихось додаткових засобів лікування. Як правило, це невелике підвищення температури, біль і можливе почервоніння в місці ін’єкції, – говорить Тетяна Гололобова.
Про нетипові реакції до кожного щеплення лікарі мають попередити пацієнтів ще до початку процедури. Можливі алергічні реакції, зокрема тяжкі, такі як анафілактичний шок. Проте, як зазначає фахівчиня, подібні реакції бувають рідко. Та в будь‐якому разі погіршення самопочуття лікарі радять негайно звернутися по допомогу.
Чи можна вакцинувати дитину, якщо вона захворіла
– Якщо дитина перед вакцинацією захворіла на якесь інфекційне захворювання, в гострий період, якщо температура сягає 38 градусів, щеплення відкладається до того моменту, коли вона одужує, – пояснила Тетяна Гололобова.
За словами лікарки, якщо дитина перехворіла на будь‐яке захворювання, але не має щеплень від інфекцій, вакцинація є обов’язковою. Перенесена хвороба не гарантує захисту від повторного зараження.
Що таке колективний імунітет
– Колективний імунітет означає, що більша частина населення має захист від інфекційного захворювання. Це унеможливлює поширення хвороби та може навіть припинити циркуляцію її збудника в спільноті, – пояснює Тетяна Гололобова
Вона додає, що вакцинація населення здатна захистити навіть тих людей, які не мають імунітету або не можуть щепитися з певних причин – зокрема через медичні протипоказання чи алергічні реакції.
Водночас відмова окремих людей від вакцинації є ризиком для інших, оскільки це може призвести до розвитку спалахів інфекційних захворювань.
Наприклад, спалах кору в Україні у 2017–2019 роках виник саме через недостатнє охоплення щепленнями серед дитячого населення, що призвело до багатьох летальних випадків.
Читайте також: «Рупор» на стабпункті: як черкаський лікар рятує зір пораненим на фронті (ФОТО).
Ангеліна Бородай
Важливі новини про ситуацію в Черкасах та країні. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм‐канал «18000 | Шо там у Черкасах?
