Медсестра хоспісу, яка понад 20 років доглядає за пацієнтами наприкінці життя, розповіла про найпоширеніші зміни перед смертю. За її словами, багато людей бачать схожі видіння та говорять про подорожі.
Процес відходу людини з життя є цілком природним явищем, якого не варто боятися. У цьому запевняє 62-річна Пенні Гокінс Сміт — медсестра з контролю якості в хоспісі, яка вже 20 років перебуває поруч із пацієнтами в їхні останні хвилини. Вона розповіла, що люди часто бачать і говорять одне й те саме перед смертю.
Що люди роблять перед смертю найчастіше
За її словами, під час природної смерті люди зазвичай починають більше спати, а згодом перестають реагувати на зовнішні подразники. Це явище називається «передсмертною комою». Лише після цього настає біологічна смерть людини.
Незадовго до фіналу багато пацієнтів бачать видіння та починають говорити про подорожі, що, як зазначає працівниця хоспісу, приносить їм чималу втіху.
Головним своїм завданням Сміт вважає просвітницьку роботу з родинами та пояснення того, що смерть може бути «прекрасною», якщо розуміти її природність. Медсестра звертає увагу на те, що сучасне суспільство та навіть медична система часто уникають цієї теми.
«Коли лікарів навчають, їх вчать рятувати людей і продовжувати життя. Смерть сприймається як невдача, ми зробили її табуйованою темою. Чим менше ви знаєте про щось, тим страшніше це може бути», — пояснює Пенні.
Вона додає, що їй подобається мати можливість навчати сім’ї та нормалізувати смерть, адже кожному доведеться через це пройти.
«Смерть може бути прекрасною річчю, але не тоді, коли ти наляканий тим, що бачиш, і думаєш, що це ненормально», — додає жінка.
Сміт додала, що нерідко родичі госпіталізованих пацієнтів взагалі не усвідомлюють, скільки часу залишилося їхнім близьким, через що їй доводиться говорити з ними відверто та заспокоювати.
Окремо медсестра виділяє психологічні, біологічні та так звані «паранормальні» зміни у поведінці людей, які перебувають на порозі смерті. Зокрема, йдеться про видіння та специфічні метафори.
«Відбуваються деякі психологічні та біологічні зміни, а також паранормальна активність. Пацієнти можуть відчувати видіння в ліжку, де вони бачать колишніх близьких або тягнуться до неба. Вони також можуть говорити про подорожі, згадувати останню подорож чи велику пригоду», — каже медсестра.
Попри те, що кожен випадок — індивідуальний, більшість людей проходить через однаковий алгоритм згасання.
«Зазвичай у хоспісі люди не помирають раптово, здебільшого вони сплять все більше і більше. Вони впадають у стан втрати сприйняття, впадають у смертельну кому, а потім помирають», — пояснила жінка.
Що бачить людина перед смертю
Нагадаємо, що нейробіологи вперше отримали наукові докази активності мозку людини безпосередньо у момент смерті. Під час лікування 87-річного пацієнта з епілепсією в Канаді йому проводили електроенцефалографію.
Коли у чоловіка раптово сталася зупинка серця, пристрій продовжив роботу і зафіксував несподіваний сплеск гамма-, дельта-, тета-, альфа- та бета-хвиль. Ці коливання відповідають за обробку спогадів, мислення та свідомість, що науково пояснює феномен «огляду життя», коли перед очима людини проносяться найважливіші моменти минулого.
Вчені виділяють дві головні причини такого явища під час критичного стану. Перша — це гостра нестача кисню, яка змушує мозок вивільняти нейротрансмітери, що різко посилюють його роботу і викликають яскраві спогади. Друга — активація мигдалеподібного тіла, яке відповідає за стресову реакцію «бий або біжи» та зберігання емоційних подій.
За словами нейробіолога, це відкриття доводить, що людський мозок може бути біологічно запрограмований на особливий перехід від життя до смерті.