Що зміниться для бізнесу з 11 серпня: скільки грошей тепер можна знімати та витрачати
Національний банк України в межах нового пакета пом’якшення валютних обмежень розширив можливості для юридичних осіб. Зміни спрямовані на підтримку ділової активності.
Бізнес зможе більше знімати готівки
НБУ збільшив ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів.
Зокрема, з 11 серпня компанії зможуть знімати:
- із гривневих рахунків в Україні — до 200 тис. грн на день замість 100 тис. грн;
- за допомогою гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тис. грн на календарний місяць замість 17,5 тис. грн на тиждень;
- із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тис. грн на день замість 100 тис. грн.
Крім того, збільшено ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток.
Тепер він становитиме 400 тис. грн на календарний місяць замість 150 тис. грн.
Водночас юридичні особи й надалі зможуть без обмежень здійснювати аналогічні операції за допомогою валютних корпоративних карток.
Бізнес отримає додаткові можливості в межах валютної лібералізації
НБУ також розширив можливості для компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації.
Поряд із чинним «донатним» лімітом запроваджується «додатковий» ліміт.
На відміну від «донатного» ліміту, що дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, «додатковий» ліміт формуватиметься за рахунок здійснених із 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків, отримувачем яких є військові частини Збройних Сил України та Національної гвардії України. ї
Такі внески мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній «великої четвірки» та відповідними документами.
Крім того, компанії отримають можливість передавати свій «інвестиційний» та «додатковий» ліміти або їх частину іншим юридичним особам, які входять до тієї самої бізнес-групи.
«Інвестиційний» ліміт, як і раніше, дорівнюватиме обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року.
При цьому перелік операцій, які можна здійснювати в межах стимулюючої валютної лібералізації, не змінюється. До них належать:
- репатріація дивідендів;
- закриття «старих» імпортних контрактів;
- повернення передоплати за товари, які надійшли до початку повномасштабного вторгнення;
- повернення «старих» зовнішніх позик;
- фінансування закордонних представництв.
Експортерам дозволять оплачувати штрафи та компенсації іноземним партнерам
Окремо НБУ дозволив українським експортерам здійснювати перекази на користь нерезидентів за договорами експорту товарів.
Йдеться про оплату:
- штрафів;
- пені;
- бонусів;
- відшкодування витрат та збитків.
Загальна сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Решта змін для бізнесу
Новий пакет валютної лібералізації також передбачає низку інших змін, зокрема щодо:
- репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
- переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
- купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
- розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;
- переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;
- переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням Уряду України;
- перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
Як ми раніше писали, якщо чотири роки тому валютні обмеження Національного банку України вводились регулятором для захисту економіки від масштабного відпливу капіталу, то сьогодні ж вони дедалі частіше стають випробуванням для мільйонів українців, які через війну вимушено живуть і працюють за кордоном. У 2026 році десятки тисяч сімей зіткнулися з фінансовою стелею. Встановлені ще в умовах перших місяців повномасштабної війни ліміти, посилені процедури фінансового моніторингу та валютні обмеження вже не відповідали реальній вартості життя в країнах Європейського Союзу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
