Схилені у скорботі: на Волині попрощалися із Героєм Петром Якимовим

15 липня у селі Кричевичі, що на Ковельщині, зустріли на щиті свого Захисника – Петра Володимировича Якимова, який після майже двох років болісного очікування повернувся до рідного села.

Від дня свого останнього бойового завдання Петро вважався зниклим безвісти. Майже два роки його рідні жили вірою, що він повернеться живим. Та, на жаль, дива не сталося. ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, повідомляють у Колодяжненській громаді.

Петро Якимов народився 12 жовтня 1982 року у селі Кричевичі. Тут навчався, зростав, робив перші кроки у доросле життя. Після закінчення школи здобув професію автомеханіка, працював за фахом у Ковелі. Був людиною праці, любив ремонтувати автомобілі, захоплювався риболовлею, «тихим полюванням».

Рідні та друзі пам’ятають його добрим, щирим, чесним і мужнім, люблячим сином, турботливим братом, надійним другом, який ніколи не залишав людей наодинці з їхніми труднощами.

18 липня 2024 року Петро був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки служив оператором гранатометного відділення безпілотних наземних комплексів 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля». 21 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Сухий Яр Покровського району Донецької області, Захисник прийняв свій останній бій.

Чин поховання відбувся у рідному селі Героя 16 липня. Провести Петра Якимова в останню земну дорогу прийшли його рідні, друзі, жителі громади, представники місцевої влади та духовенства.

До присутніх звернувся сільський голова Віталій Кашик: «Майже два роки родина жила між надією і невідомістю. Сьогодні ми прощаємося з людиною, яка мала ще жити, працювати, радіти життю. Але Петро зробив свій вибір – став на захист України. Ми завжди пам’ятатимемо його як добру, щиру людину і мужнього воїна, який до кінця виконав свій обов’язок перед державою», – а також від себе особисто та всієї громади висловив рідним полеглого воїна найщиріші співчуття.

Петра Якимова поховали з усіма військовими та релігійними почестями. Під звуки Державного Гімну України військовослужбовці віддали Герою останню шану. Державний Прапор України, що вкривав домовину Захисника, був переданий його родині як символ вдячності держави за вірне служіння українському народові.

Жертовність Петра Якимова назавжди залишиться прикладом любові до Батьківщини, мужності та вірності військовій присязі. Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним загиблого. Вічна пам’ять і слава Герою України!