Шість днів спеки забрали 7 тонн картоплі з гектара

Інститут картоплярства зафіксував втрати близько 7 тонн з гектара навіть на зрошенні після шестиденного температурного стресу, повідомила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації та керівниця сайту EastFruit Катерина Звєрєва в коментарі виданню Delo.ua.

Причина такої чутливості культури лежить у її будові. Картопля має відносно поверхневу кореневу систему, тож за тривалих температур понад 35–37 градусів рослина фактично переходить у режим виживання: значна частина води витрачається на транспірацію та охолодження, а приріст бульб сповільнюється.

Найгірше те, що спека цього року збіглася з найвразливішими фазами. Критичними для формування врожаю є бутонізація, цвітіння та початок бульбоутворення — і в багатьох областях вони припали саме на дефіцит вологи та хвилі високих температур.

Полив став умовою доступу до бізнесу

Якщо на зрошуваних площах втрати вимірюються тоннами, то на богарних, за словами експертки, недобір може бути значним — особливо на легких ґрунтах.

Наслідок цього вже проговорюють самі виробники.

«Уже цього року виробники в центральних регіонах прямо говорять, що без зрошення промислове вирощування картоплі стає практично неможливим», — зазначає Звєрєва.

Вода при цьому названа стратегічним ресурсом і головним фактором доступу до самого картопляного бізнесу.

Це перетворює зрошення з питання врожайності на питання входу в галузь. Держава цю логіку вже враховує: за чинною постановою уряду аграрії можуть отримати компенсацію до 50% витрат на будівництво та реконструкцію меліоративних систем, але не більше 30 022 грн на гектар, а для територій бойових дій і деокупованих земель ліміт становить 48 036 грн.

Читайте також: Зрошення: держава компенсує до 30 тисяч гривень на гектар

Цифру про третину втрат називають передчасною

Окремо експертка спростовує оцінку, яка вже розійшлася медіа. Аналітики EastFruit помірковано ставляться до твердження, що Україна втратила 30% урожаю картоплі: масове збирання середніх і пізніх сортів ще не завершене, тож остаточно оцінити врожай поки неможливо.

«На мою думку, варто говорити не про "30% втрат по Україні", а про дуже нерівномірний урожай 2026 року. На полях зі зрошенням, правильно підібраними сортами, якісним насіннєвим матеріалом і технологічним контролем результати можуть бути цілком прийнятними»,

— наголошує Звєрєва.

Тобто розрив цього сезону проходить не між регіонами, а між господарствами з різним рівнем технології. Загальний висновок вона формулює обережно: врожай 2026 року найімовірніше буде слабшим за вдалий для багатьох виробників 2025-й, проте говорити про загальнонаціональне падіння на третину передчасно.

Дефіцит очікують не восени, а взимку

Прогноз щодо ринку розділений у часі. Восени картоплі може бути достатньо, оскільки на ринок одночасно виходить продукція з усіх джерел, включно з присадибними господарствами.

Проблеми починаються далі. Взимку та навесні 2027 року ринок може зіткнутися з дефіцитом саме якісної товарної продукції, а в період з грудня по лютий вартість картоплі, за оцінкою експертки, може зрости на 25–40%.

Практичний висновок для виробника з цього однозначний: виграє той, хто має де зберігати врожай. Продаж восени за нижчою ціною й купівля навесні за вищою — це та сама модель, яку картоплярі проходили не вперше.