Шістьох кандидатів визнали доброчесними для СААС: ВККС і Експертна рада завершили спеціальні співбесіди

25-09-2026 14:38
news-image
Кандидати, що претендують на посади суддів у СААС - Тетяна Кравченко, Валерій Кравчук і Олена Царікова серед тих, кого визнали такими, що відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності. Водночас, співбесіди до СОАС тривають.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Вища кваліфікаційна комісія суддів України разом з Експертною радою 22 і 24 вересня 2026 року продовжила спеціальні спільні засідання в межах конкурсів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Як уже інформувала «Судово-юридична газета», Комісія відбирає суддів на 27 вакансій — 17 до СОАС і 10 до СААС. 22 вересня співбесіди пройшли Тетяна Кравченко, Валерій Кравчук, Василь Позняк та Андрій Рищенко. 24 вересня співбесіда була проведена лише з  Оленою Царікову.

Кандидати Василь Позняк, Андрій Рищенко та Олена Царікова одночасно претендують на посади в СОАС і СААС. Щодо Василя Позняка і Андрія Рищенка Експертна рада ухвалила по два висновки про невідповідність критеріям доброчесності з тотожними сумнівами, тож кожного заслухали однією співбесідою. Щодо Олени Царікової зауваження в двох висновках також були тотожними, а голосування в раді розділилося порівно — 3 на 3.

Відводів і клопотань кандидати не заявляли.

Спеціальні спільні засідання щодо кандидатів до СААС тривали з 14 до 24 вересня, участь взяв 21 кандидат. 24 вересня ВККС і Експертна рада оголосили результати. Рішення ухвалювали більшістю спільного складу за умови підтримки щонайменше двох міжнародних членів ради.

Такими, що відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності для СААС, визнано шістьох кандидатів: Юрія Гломба, Аліну Діску, Тетяну Кравченко, Валерія Кравчука, Олександра Майстренка та Олену Царікову.

Співбесіда з кандидаткою Тетяною Кравченко

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тетяна Кравченко пояснила проживання з родичами без зазначення їх як членів сім’ї в декларації, оренду житла в Слов’янську, валютні заощадження, затримку виготовлення рішення та відвідування Маріуполя.

Співбесіда стосувалася конкурсу до Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Біографія та кваліфікація

Тетяна Кравченко у 2005 році закінчила Маріупольський державний гуманітарний університет за спеціальністю «правознавство». Указом Президента від 18 травня 2012 року призначена суддею Донецького окружного адміністративного суду строком на п’ять років, у вересні 2019-го — безстроково. Стаж на посаді судді — понад сім років. За результатами кваліфікаційного іспиту в конкурсі до СААС набрала 345,52 бала.

Проживання з родиною і декларації

Кандидатку запитали, чому в декларації за 2025 рік указано проживання в квартирі в Ірпені, яка належить сестрі та племінниці, але батьки, сестра і племінниця не зазначені як члени сім’ї. Тетяна Кравченко відповіла, що з березня 2022 року живе разом із ними — спочатку в Дніпрі, з березня 2025-го в Ірпені, — однак вони не є членами сім’ї в розумінні статей 1 і 46 Закону «Про запобігання корупції»: немає спільного побуту і спільного бюджету. Кожен займає окрему кімнату в трикімнатній квартирі, самостійно купує продукти й одяг. Сестра — держслужбовиця і декларує себе та доньку окремо. Орендної плати з неї не беруть, за домовленістю вона повністю покриває комунальні послуги за всю квартиру.

Окремо йшлося про житло в Слов’янську у 2015–2017 роках, яке в перші роки електронного декларування Тетяна Кравченко не відображала. Кандидатка пояснила: після окупації Донецька суд наприкінці 2014 року перемістили до Слов’янська, вона орендувала квартиру в батька пані Піскарьової приблизно за 2 300 грн на місяць без письмового договору, бо власники виїхали. У 2015–2017 роках не декларувала через відсутність документів, а з 2018-го, після роз’яснень НАЗК, почала відображати право користування. Службову квартиру в Слов’янську отримала наприкінці 2017 року за програмою для переміщених суддів, житло в державній власності суду. Право користування, за її словами, припинить одразу після офіційного рішення про відрядження до іншого суду.

Заощадження

Кандидатку запитали, як 2020 року вдалося накопичити 10 000 доларів і 1 000 євро враховуючи розмір суддівської винагороди. Тетяна Кравченко відповіла, що після кваліфікаційного оцінювання в червні 2019 року оклад зріс утричі — до 30 прожиткових мінімумів, близько 60 000 грн на місяць, а витрати лишилися на попередньому рівні. «Фінансову подушку» формувала через невизначеність під час карантину. Для безпеки щомісяця перераховувала батькові 10–20 тисяч гривень, він купував валюту і зберігав її для неї в Маріуполі.

Строки рішень і інші питання

Щодо окремої ухвали Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/14649/19-а, де зафіксовано затримку виготовлення рішення понад дев’ять місяців і повідомлено ВРП, кандидатка визнала порушення. До дисциплінарної відповідальності ВРП її не притягала. Причиною назвала велике навантаження після відновлення повноважень у вересні 2019 року і звичку писати всі рішення особисто, не делегуючи технічну роботу помічнику. Висновки, за її словами, зробила і змінила організацію праці. На зауваження про затримки внесення повних текстів рішень до ЄДРСР від 21 до 58 днів відповіла, що усвідомлює специфіку роботи в спеціалізованому апеляційному суді і гарантує своєчасне виготовлення мотивованих рішень.

Маріуполь після 2022 року, за її словами, не відвідувала: востаннє була там у січні 2022-го на новорічні свята, у березні всі близькі виїхали на підконтрольну Україні територію.

Справою, якою пишається, назвала рішення 2021 року за позовом батьків до управління освіти про збільшення годин викладання російською мовою: суд повністю відмовив у позові, визнавши дії органів влади відповідними мовному законодавству та інтересам національної безпеки.

У заключному слові Тетяна Кравченко подякувала Комісії та Експертній раді.

Співбесіда з кандидатом Валерієм Кравчуком

Прокурор відділу антикорупційних заходів управління з питань внутрішньої безпеки Офісу Генерального прокурора Валерій Кравчук пояснив пошуки в ЄДРСР перед купівлею авто, оформлення київської квартири на матір, кримінальне провадження через крадіжку речей на автомийці та штрафи за паркування.

Співбесіда стосувалася конкурсу до Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Біографія та кваліфікація

Валерій Кравчук, у 2009 році закінчив Національну академію прокуратури України за спеціальністю «правознавство» (магістр). У 2012-му захистив кандидатську дисертацію на тему «Прокуратура України як орган державної влади: інституційно-правовий аспект», у серпні 2022-го отримав вчене звання доцента в Київському університеті імені Бориса Грінченка. У 2008–2010 роках працював слідчим прокуратури Тернопільського району, у 2010–2020-му викладав у Національній академії прокуратури України (згодом — Тренінговий центр прокурорів України). З 2019 року — доцент кафедри публічного та приватного права Університету Грінченка. З листопада 2020-го працює в Офісі Генерального прокурора в управлінні внутрішньої безпеки. У 2011 році отримав свідоцтво адвоката. Стаж у сфері права — понад 20 років. За результатами кваліфікаційного іспиту в конкурсі до СААС набрав 334,2 бала. У доповіді зазначено адміністративну відповідальність за порушення правил паркування у 2022, 2023, 2024 і 2025 роках.

Пошуки в ЄДРСР і купівля авто

Кандидата запитали, чому в липні 2022 року він за прокурорським доступом шукав у ЄДРСР особу, у якої купував Renault Megane, а також дані щодо Volkswagen Jetta для дружини. Валерій Кравчук відповів, що перевіряв продавця перед угодою з міркувань доброчесності та обачності: хотів пересвідчитися, що немає кримінальних проваджень, ризику нерозмитненого майна чи несплати податків.

Квартира на Виноградарі

Двокімнатну квартиру 63 кв. м у Києві 2019 року оформили на матір приблизно за 36 000 доларів. Кандидат оцінював свій внесок у 590 тисяч гривень, близько 28 000 доларів із власних заощаджень за 11 років, внесок батьків — у 350 тисяч гривень, близько 13 500 доларів від продажу житла в Івано-Франківську 2001 року та депозитів. Валерій Кравчук пояснив: батьки дали істотну фінансову допомогу, тому майно оформили на матір, вона видала йому довіреність на управління квартирою. З квартирного обліку в прокуратурі знявся 2020 року за власним бажанням, коли житлове питання фактично вирішилося. Після повернення боргу батькам планує переоформити право власності на себе. Окремо йшлося про його позови 2013 і 2017 років до Шевченківської РДА про включення до списків на першочергове житло як науково-педагогічного працівника і докторанта.

Крадіжка на автомийці та штрафи

У червні 2023 року на автомийці зникли килимки та відро на 1 235 грн, відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України — крадіжка в умовах воєнного стану. Кандидат сказав, що звернувся до адміністрації мийки, викликали поліцію. Коли речі повернули і він дізнався про сувору кваліфікацію, подав до суду заяву про закриття провадження за відсутністю претензій і виправдання обвинуваченого. Згодом справу закрили через декриміналізацію. Тиску і використання прокурорського статусу, за його словами, не було.

Штрафи за паркування 2022–2025 років пояснив тим, що автомобілем користувалася дружина і сама сплачувала постанови.

Робота в ОГП і мотивація

На запитання про ефективність внутрішньої безпеки Офісу Генпрокурора на тлі резонансних корупційних розслідувань Валерій Кравчук відповів, що є прокурором-виконавцем, а не керівником підрозділу: займається превентивною роботою, перевірками декларацій доброчесності та антикорупційними програмами. Перехід до суддівства обґрунтував 16-річним науковим стажем і понад 100 працями з публічного права, які, на його думку, підтверджують самостійне аналітичне мислення і професійну незалежність.

У заключному слові кандидат відповів на поставлені запитання.

Співбесіда з кандидатом Василем Позняком

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Василь Позняк пояснив пошуки в ЄДРСР у власних і родинних справах, практику у справах за ст. 130 КУпАП, декларування земельної ділянки, візи до Великої Британії та Канади і рішення про місце проживання дітей.

Кандидат одночасно претендує на посади судді СОАС та СААС.

Біографія та кваліфікація

Василь Позняк у 2007 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». У 2021–2022 роках здобув ступінь доктора філософії зі спеціальності «право», тема дисертації — «Здійснення та захист корпоративних прав». У 2002–2009 роках працював юрисконсультом і директором ПП «Фірма права», у 2006–2012-му викладав і був юрисконсультом Бучацького коледжу, у 2008–2013-му займався адвокатською діяльністю. Указом Президента від 7 листопада 2013 року призначений суддею Тернопільського міськрайонного суду строком на п’ять років, з 12 грудня 2019-го — безстроково. Результат іспиту до спеціалізованого окружного адмінсуду — 348,85 бала, до апеляційного — 340,34 бала.

ЄДРСР і справи за ст. 130 КУпАП

Кандидата запитали, навіщо у вересні та грудні 2021 року з його облікового запису шукали дружину за ПІБ, 2024-го — справу про розірвання його шлюбу, а 2025-го — за запитом «Європротокол Позняк». Василь Позняк пояснив пошуки 2021 року підготовкою до конкурсів і відповідями на запити. Власні справи та ухвалу про самовідвід переглядав через зручний інтерфейс реєстру, щоб використовувати свій процесуальний текст у нових рішеннях. Запит про європротокол стосувався практики у справах про відшкодування збитків від ДТП.

Окремо йшлося про вісім справ за ст. 130 КУпАП, закритих через закінчення строків після відкладень за клопотаннями адвокатів, і 20 випадків звільнення від відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу чи громадській організації, зокрема колишньому начальнику УМВС області. Кандидат сказав, що передачу на поруки застосовував до 2016 року на підставі ст. 21 КУпАП як індивідуалізацію покарання для тих, хто вчинив правопорушення вперше і мав позитивні характеристики. Відкладення пояснив правом на захист за тодішньою редакцією кодексу.

Земельна ділянка, візи і ПДР

Ділянку в селі Великий Глибочок купили 2023 року під час шлюбу, але три роки поспіль її декларували лише на кандидата, без спільної сумісної власності дружини. У декларації вартість — 151 620 грн за нормативною грошовою оцінкою, видатки — 350 000 грн, оцінка в договорі — 634 164 грн. Василь Позняк відповів, що зазначав лише титульного власника за договором. У розділі нерухомості поставив нормативну оцінку за роз’ясненнями НАЗК, реальні 350 тисяч відобразив у видатках.

Дружина і діти з 2022 року живуть у Великій Британії за соціальною програмою. Сам кандидат виїжджав туди лише у офіційні відпустки за програмою Ukraine Family Scheme, щоб провідати сестру та родину. У 2023 році подружжя також оформило робочі візи до Канади (CUAET); він назвав їх запасним варіантом захисту сім’ї, якщо безпекова ситуація суттєво погіршиться. Залишати Україну і роботу судді не планує. На зауваження, що чинному судді під час війни не варто готувати «плани виїзду», відповів: клопотав про візи насамперед для трьох неповнолітніх дітей.

Штрафи за перевищення швидкості та паркування, за його словами, сплачені вчасно, постанови не оскаржував.

Місце проживання дітей

У чотирьох справах 2023 року місце проживання дітей визначили з батьком без органів опіки і без заслуховування думки дітей, в одній справі рішення ухвалили за два тижні. Василь Позняк пояснив: це були справи про розірвання шлюбу без спору між батьками, за тодішньою практикою Верховного Суду. Факт самостійного виховання дитини для відстрочки від мобілізації в цих справах, за його словами, не встановлювався.

У заключному слові Василь Позняк подякував за співбесіду. 

Співбесіда з кандидатом Андрієм Рищенком

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко пояснив майно батьків у Криму та їхні поїздки туди, рішення 2013 року про обмеження мирних зібрань, дати рішень під час відпусток, дарування квартири, пошуки в ЄДРСР і затримки внесення рішень до реєстру.

Кандидат одночасно претендує на посади судді СОАС та СААС.

Кандидат розкрив інформацію: близько семи років працював в одному суді з однією з членкинь Експертної ради без відносин підпорядкування, брав участь у робочій групі Ради суддів щодо штучного інтелекту та в семінарі Aspen разом з окремими членами Ради і Комісії. Член комісії, який був доповідачем, раніше переглядав його рішення в апеляції в звичайному процесуальному порядку.

Біографія та кваліфікація

Андрій Рищенко у 2005 році закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «правознавство». У 2005–2009 роках працював помічником судді Синельниківського міськрайонного суду та Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Указом Президента від 21 грудня 2009 року призначений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, 18 вересня 2019-го — безстроково. У 2019 році пройшов кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Результат іспиту до спеціалізованого окружного адмінсуду — 332,39 бала, до апеляційного — 338,22 бала. Пріоритетним назвав саме цей конкурс, бо вважає себе насамперед суддею (прим редактора — паралельно бере участь у конкурсі до ВРП)

Крим, пансіонат і поїздки батьків

У кандидата запитали інформацію щодо ділянки і недобудованого триповерхового будинку у Криму, що належать його матері. Батьки у 2018–2021 роках перебували там по два–п’ять місяців. У відкритих джерелах і відгуках у 2020 році за цією адресою фігурував пансіонат із телефоном матері та іменами батьків. Андрій Рищенко сказав, що сам у Криму не був із 2012 року, попередні пояснення давав зі слів батьків. Після висновку Експертної ради знайшов відгуки на порталі Adviser. На прямі питання про добудову пансіонату і комерційну діяльність батьки відповіли: «Це твій конкурс, а не наш». Російське громадянство батьків заперечує з їхніх слів: кордон перетинали за українськими паспортами.

Окремо запитали про маршрут батьків 2020 року через пункт «Гоптівка» — Бєлгород — літаком до Сімферополя. Кандидат визнав, що такий шлях є порушенням українського законодавства. За його словами, від поїздок після 2014 року батьків застерігав, вони пояснювали це карантином і бажанням доглядати майно й сад.

Рішення 2013 року, відпустки, квартира

Під час співбесіди кандидат надав пояснення щодо рішення від 26 листопада 2013 року про обмеження мирних зібрань у Дніпропетровську 2017 року, яке оцінювала ВРП: висновки про небезпеку ґрунтувалися на припущеннях. Андрій Рищенко з висновками ВРП погодився і назвав ту справу «уроком на все життя» щодо якості мотивування.

Значна кількість рішень припала на періоди його відпусток: 2014 року — 34 справи, 2021-го — 6. Кандидат пояснив: справи розглядали в письмовому провадженні, проєкти готували заздалегідь із запланованою датою, під час підписання дату в тексті технічно не змінили. Визнає це опискою і технічною помилкою.

Наступне питання, яке пояснив кандидат стосувалось квартири площею 92 кв. м у Дніпрі,  яку у 2020 році йому подарував батько. У договорі зазначено вартість 300 000 грн при ринковій вартості близько 1,5 млн грн. Андрій Рищенко сказав, що батько передарував квартиру, отриману у спадщину від померлої сестри. Вони родичі першої лінії, тож сума в договорі на податок не впливала; її вказали після усної консультації з нотаріусом.

ЄДРСР, декларація родинних зв’язків і строки

У 2016 році з його облікового запису здійснювався пошук в ЄДРСР щодо кандидата, батька, колег-суддів, а також справи Юшка, Аніщенка та Насірова. Кандидат пояснив це перевіркою інформації про можливі кримінальні провадження щодо суддів після Революції Гідності через масові звернення активістів.

Дружину в декларації родинних зв’язків 2023 року не зазначив. Назвав це технічною помилкою під час перенесення даних із чернетки: у майновій декларації шлюб був відображений, у наступній декларації родинних зв’язків помилку виправив.

На зауваження про рішення, внесені до ЄДРСР із запізненням понад 100–190 днів, послався на навантаження — понад 1 800 документів на рік. У 2026 році, за його словами, з 1 834 внесених документів затримка була лише в 14 справах.

В останньому слові розповів про волонтерство: курси зі штучного інтелекту для юристів, з яких зібрали понад 500 000 грн для ЗСУ, і про запровадження перших онлайн-засідань через Zoom у Дніпропетровському окружному адмінсуді під час пандемії.

Співбесіда з кандидаткою Оленою Царіковою

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олена Царікова пояснила динаміку заощаджень і закордонні поїздки, оренду житла без письмового договору, текстові збіги в дисертації, пошуки в ЄДРСР, рішення 2013 року про обмеження зібрань і подяку від ректора Національної школи суддів.

Кандидатка одночасно претендує на посади судді СОАС і СААС. Зауваження в двох висновках Експертної ради тотожні, голосування в раді розділилося порівно — 3 на 3, — тому провели одну співбесіду. Відводів вона не заявила. Розкрито інформацію, що до 2019 року кандидатка працювала в одному суді з однією з членкинь Ради без підпорядкування, а з іншою разом викладає в Національній школі суддів; відносини лише професійні.

Біографія та кваліфікація

Олена Царікова у 2003 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (спеціаліст), у 2012-му — магістратуру того ж вишу. Має науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2003 році працювала юрисконсультом, далі — секретарем судового засідання та помічницею судді Господарського суду міста Києва, згодом помічницею судді Вищого господарського суду України. Указом Президента від 23 травня 2013 року призначена суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду, працює там досі. Бере участь у конкурсі до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Заощадження, подорожі та оренда

Кандидатку просили пояснити готівкові заощадження в доларах, які зросли з 6 500 у 2018 році до 39 000 у 2022-му, плюс 430 000 грн готівкою. Водночас були поїздки до Танзанії, на Мальдіви, Кіпр, у Болгарію, на Сейшели; у 2022 році витрати оцінювали приблизно в 100 000 грн на місяць. Олена Царікова відповіла, що дохід за 2022 рік після податків становив 1 086 116 грн, оренда й комунальні — 140 400 грн на рік, поїздка на Сейшели — 72 092 грн, поточні витрати на проживання — близько 72 693 грн на місяць. 430 000 грн накопичила на лікування, оренду і можливу купівлю житла в Дніпрі. Поїздку на Кіпр 2022 року назвала автобусним туром групи українських суддів: відвідували консульство, Верховний суд Кіпру, місцевих адвокатів; витрати покрила сама.

Квартиру 44 кв. м у Дніпрі у 2017–2025 роках орендувала без письмового договору за еквівалент 200 доларів на місяць плюс комунальні. Пояснила: орендодавець відмовлявся підписувати договір, житло через кількість ВПО і її київську реєстрацію знайти було складно. Зараз змінила квартиру і уклала офіційний договір.

Спільні подорожі 2018–2021 років із колишнім чоловіком, з яким розлучилася 2010-го, пояснила компанією з 6–7 друзів студентських років. Спільного побуту і фінансових зобов’язань немає, спілкування припинене.

Дисертація, ЄДРСР і строки виготовлення судових рішень

Під час співбесіди Олена Царікова надала пояснення щодо текстових збігів у її дисертації з працями наукового керівника В. Теремецького 2012 року та з іншими науковими працями. Також надано пояснення щодо навчання за програмою LLM з медіації у 2023–2024 роках. Зокрема, за словами судді, навчання було в американському онлайн-закладі вечорами з 18:00 до 22:00 і під час двох двотижневих сесій, паралельно з роботою судді.

Більше 100 пошукових запитів у ЄДРСР пояснила тим, що на робочому комп’ютері пароль підтягувався автоматично зі службового диска. Батька перевіряла перед заповненням конкурсних анкет, знайому пенсіонерку — у пенсійній справі, підприємства — у справі про реєстрацію податкових накладних.

Затримки виготовлення рішень і внесення їх до ЄДРСР пояснила навантаженням: у суді працювали 15–16 суддів із 45 штатних, змінилися шість помічників і 15 секретарів.

Подяка ректора НШСУ

У вересні 2023 року Олена Царікова отримала подяку ректора Національної школи суддів України. Частина дев’ята статті 56 Закону «Про судоустрій і статус суддів» забороняє суддям приймати нагороди й подяки. Олена Царікова сказала, що подяку надіслали до відділу кадрів суду за викладання в НШСУ, сама її не ініціювала і заходів щодо повернення не вживала.

У заключному слові подякувала Комісії та Експертній раді.

Підсумок засідань

Рішення щодо відповідності критеріям для СААС ВККС і Експертна рада оголосили 24 вересня після завершення спеціальних спільних засідань. Із п’ятьох кандидатів, про яких ідеться в цьому матеріалі, критеріям для апеляційного спецсуду відповідають Тетяна Кравченко, Валерій Кравчук і Олена Царікова.

Співбесіди з кандидатами на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду тривають. «Судово-юридична газета» стежитиме за їхнім продовженням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ