Школам Києва бракує тисяч прибиральників і кухарів. Із новими цінами на проїзд знайти людей ще тяжче

Київські школи не можуть знайти прибиральників і кухарів через низькі зарплати при тому, що міський бюджет перевищує 106 мільярдів гривень, повідомляють Texty.org.ua.
Прибиральниця
«Працюю з дев’ятої ранку до четвертої дня. Роботи багато: мити коридори, класи, сходи, туалети, спортзал. Це щодня. На пів ставки танцювальна зала, кабінети, коридори — там хоч раз на тиждень. Ще підвали-укриття», — розповідає прибиральниця Оксана. У великій школі в Дарницькому районі працює шість прибиральниць замість необхідних дванадцяти.
Оксана отримує на руки 9 тисяч гривень за півтори ставки. Її родина — переселенці, знімають квартиру. Для Оксани дорого навіть поїсти обід у шкільній їдальні за 75 гривень, тому їжу вона приносить із дому. Їсть холодне, бо немає мікрохвильовки.
Проїзних квитків не видають, Оксана добирається на роботу з пересадкою, платить за проїзд 120 гривень на день. «Тому намагаюся десь зайцем проїхати, десь пішки пройти. Мені 45 хвилин іти. Але не так і приємно ходити, коли над головою “шахеди”», — зізнається.
За даними КМДА, столичним школам не вистачає понад 500 прибиральниць. В адміністрації кажуть, що керівникам шкіл «надано право затверджувати розміри преміювання працівників». Насправді премій прибиральники майже не отримують. «Ще й переселенських виплат позбавили. Виявляється, у школі я багато заробляю», — додає Оксана.
Кухарка
Єлизавета працювала помічницею кухаря в одній із гімназій Дніпровського району, звільнилася торік. Ставка кухаря чистими — 10 тисяч гривень, помічниці — 6200 гривень.
Раніше кухарі годували лише учнів перших-третіх класів, пільговиків і тих, хто заплатив за обід. А з першого вересня безплатні обіди отримують усі школярі. Уряд не врахував, що персоналу на цю кількість не вистачає.
Єлизавета прокидалася о четвертій ранку, приходила на роботу о п’ятій. Її завдання — помити, почистити, нарізати, потім усе прибрати. Коли не було світла й не працювала посудомийна машина, мили посуд холодною водою руками, потім обдавали окропом.
Коли діти навчалися онлайн, то кухарі не працювали й не отримували зарплат: «Це, так би мовити, вимушена відпустка», — каже жінка.
Директори
Знайти технічний персонал на такі низькі зарплати неможливо, каже директор ліцею №170 на Оболоні Віктор Заболотний. У цьому ліцеї прибиральниці та двірник отримують по 6700 гривень «брудними».
«3500 гривень — посадовий оклад. 3200 гривень — надбавка, яку доплачує держава. І я не можу дати премію, бо вже є надбавка», — пояснює директор.
«У мене працювали люди з Вишгорода, але зараз квиток коштує 70 гривень. Хто поїде?» — додає він.
Зарплати нараховуються на основі затвердженої урядом Єдиної тарифної сітки розрядів. Прибиральниці мають 1-й, найнижчий розряд, відповідно їхній базовий оклад становить 3470 гривень. 25-й розряд отримує 15 650 гривень.
Президент Асоціації «Відроджені гімназії України» Ярослав Турянський називає тарифні сітки «важкою комуністичною спадщиною». «Поки є тарифна сітка, директор школи не може й рипнутися, інакше його (аудитор) оштрафує й посадить у тюрму. Багато хто потрапляв у такі історії й не хоче повторення», — пояснює він.
Директор школи №182 в Дніпровському районі Денис Яланський зазначає, що кухарі не підпорядковані школі, вони працівники підприємства — постачальника послуги з приготування їжі. Цю послугу для шкіл закуповують на конкурсній основі районні управління освіти.
За його словами, в оголошеннях про вакансію школа відразу зазначає, що це робота для людей, які мають пенсію, тобто додатковий дохід.