Шпіц загинув після нападу сусідської вівчарки: власниця вимагала 186 тисяч гривень — скільки присудив суд
На Львівщині загибель домашнього улюбленця після нападу сусідського собаки обернулася судовою суперечкою за компенсацію у 186 тисяч гривень. Німецька вівчарка, яку власниця вигулювала без повідка та намордника, перестрибнула огорожу й напала на померанського шпіца на кличку Дора. Улюбленець загинув, а його господиня звернулася до суду, вимагаючи відшкодувати вартість тварини, витрати на адвоката та моральну шкоду.
Спочатку суд постановив стягнути з власниці вівчарки 51 тисячу гривень компенсації, однак вона оскаржила рішення. Справа дійшла до Львівського апеляційного суду, який мав вирішити, чи можна вважати витрати на адвоката матеріальною шкодою та якою має бути компенсація душевних страждань через втрату домашнього улюбленця. У підсумку 25 тисяч гривень моральної компенсації суд залишив у силі, а стягнення 26 тисяч гривень за послуги адвоката скасував.
Як сталася трагедія
Як встановили суди, 25 червня 2025 року приблизно о 22:00 жінка вигулювала за місцем свого проживання німецьку вівчарку на кличку Ніка без намордника та повідка.
Собака перестрибнула огорожу та напала на померанського шпіца на кличку Дора, який належав іншій жінці. Внаслідок нападу шпіц загинув.
За цим фактом щодо власниці вівчарки склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 154 КУпАП.
28 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області визнав жінку винною та призначив їй штраф у розмірі 1700 гривень із конфіскацією німецької вівчарки. Постанову залишив без змін Львівський апеляційний суд 14 серпня 2025 року.
Таким чином, факт неналежного утримання собаки та обставини нападу вже були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов’язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій особи, лише в питаннях, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою.
Власниця загиблого шпіца вимагала 186 тисяч гривень
У вересні 2025 року власниця Дори звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Загальна сума заявлених вимог становила 186 тисяч гривень, з яких:
- 60 тисяч гривень — вартість загиблого собаки;
- 26 тисяч гривень — витрати на адвоката у справі про адміністративне правопорушення;
- 100 тисяч гривень — компенсація моральної шкоди.
Крім того, позивачка просила відшкодувати понесені судові витрати.
Жінка пояснювала, що придбала померанського шпіца білого кольору у червні 2022 року за 1000 доларів США. За її словами, собака отримувала належний догляд, ветеринарні послуги та необхідні щеплення.
Для обґрунтування вартості загиблого улюбленця вона посилалася на оголошення з інтернет-майданчиків, згідно з якими середня ціна цуценяти породи «померанський шпіц міні» становила близько 60 тисяч гривень.
Окремо позивачка просила компенсувати 26 тисяч гривень, витрачених на послуги адвоката під час розгляду справи про притягнення власниці вівчарки до адміністративної відповідальності.
Вимогу про стягнення 100 тисяч гривень моральної шкоди жінка обґрунтовувала глибокими душевними стражданнями через загибель Дори.
Вона наголошувала, що собака прожила в родині понад три роки, була не просто домашнім улюбленцем, а повноцінним членом сім’ї. Тварина мала власне місце для проживання, була оточена увагою та любов’ю, а її втрата стала важким переживанням для господині та її близьких.
Що вирішив суд першої інстанції
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області частково задовольнив позов.
Суд постановив стягнути з власниці німецької вівчарки:
- 26 тисяч гривень матеріальної шкоди;
- 25 тисяч гривень моральної шкоди;
- 15 510 гривень судових витрат.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Зокрема, суд не погодився зі стягненням 60 тисяч гривень як вартості загиблого шпіца.
Причиною стала недостатність доказів, які б підтверджували заявлену вартість тварини. Суд не визнав оголошення з OLX належними та допустимими доказами вартості конкретного собаки. Не надала позивачка і доказів придбання Дори за 1000 доларів США.
Водночас місцевий суд визнав матеріальною шкодою 26 тисяч гривень, які жінка витратила на правничу допомогу у справі про адміністративне правопорушення.
Суд виходив із того, що ці витрати були вимушеними, оскільки позивачка звернулася до адвоката для доведення винуватості відповідачки.
Щодо моральної шкоди суд врахував обставини загибелі домашнього улюбленця, прив’язаність господині до собаки та душевні страждання, яких вона зазнала. Заявлену компенсацію у 100 тисяч гривень суд зменшив до 25 тисяч гривень.
Власниця вівчарки оскаржила рішення: які аргументи навела
Представник відповідачки подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог.
Основним аргументом стало те, що витрати на правничу допомогу в іншому судовому провадженні не можна вважати матеріальною шкодою.
Сторона відповідачки наголошувала, що оплата послуг адвоката належить до процесуальних витрат і має відшкодовуватися виключно в порядку, встановленому процесуальним законодавством.
На підтвердження цієї позиції представник посилався на практику Великої Палати Верховного Суду.
Також відповідачка не погоджувалася з розміром моральної компенсації.
На її думку, 25 тисяч гривень не відповідали принципам розумності та справедливості. Вона зазначала, що є багатодітною матір’ю, утримує п’ятьох неповнолітніх дітей та отримує соціальну допомогу як малозабезпечена.
Крім того, представник відповідачки наполягав на необхідності перегляду розподілу судових витрат з урахуванням частки задоволених позовних вимог.
Апеляційний суд скасував стягнення 26 тисяч гривень за адвоката
Львівський апеляційний суд погодився з доводами відповідачки щодо неправильної правової кваліфікації витрат на адвоката.
Колегія суддів пояснила, що відповідно до статей 22 та 1166 ЦК України майнова шкода і збитки пов’язані з порушенням майнових прав особи та фактичними втратами, які виникли внаслідок протиправних дій.
Для стягнення збитків необхідно встановити протиправну поведінку, наявність збитків, причинний зв’язок між ними та відповідні підстави відповідальності.
Водночас витрати на професійну правничу допомогу мають іншу правову природу.
Відповідно до статті 133 ЦПК України такі витрати належать до судових витрат, пов’язаних із розглядом справи.
Апеляційний суд наголосив: кошти, сплачені адвокату у зв’язку з участю в певному судовому провадженні, не стають матеріальною шкодою лише тому, що особа не отримала їх відшкодування в межах цього провадження.
Такі витрати відшкодовуються за правилами відповідного процесуального законодавства, а не шляхом подання окремого цивільного позову про стягнення збитків.
На підтвердження цього висновку колегія суддів послалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18.
У ній, з урахуванням попередніх висновків Великої Палати, зазначено, що процесуальні витрати, понесені в судовому провадженні, не є збитками, які можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову.
Крім того, апеляційний суд зауважив, що інший підхід міг би призвести до фактичного перегляду питань, пов’язаних із судовими витратами в іншій справі, що суперечило б принципу остаточності судового рішення — res judicata.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що 26 тисяч гривень, витрачених власницею шпіца на адвоката у справі про адміністративне правопорушення, за своєю правовою природою не є матеріальною шкодою.
У цій частині рішення місцевого суду скасували та ухвалили нове — про відмову в задоволенні відповідної вимоги.
25 тисяч гривень моральної шкоди залишили без змін
Водночас апеляційний суд погодився з рішенням першої інстанції щодо моральної шкоди.
Колегія суддів нагадала, що відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зокрема, моральна шкода може полягати в душевних стражданнях, яких людина зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
При цьому стаття 180 ЦК України визначає тварин особливим об’єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі.
Таким чином, загибель собаки внаслідок протиправних дій може бути підставою не лише для відшкодування майнової шкоди, а й для компенсації моральних страждань її власника.
Суд врахував, що Дора проживала в сім’ї позивачки з червня 2022 року, отримувала постійний догляд та була для господині близьким домашнім улюбленцем.
На переконання колегії суддів, місцевий суд належним чином врахував глибину душевних страждань позивачки, обставини загибелі тварини та необхідність захищати свої права в судовому порядку.
Апеляційний суд також зазначив, що саме по собі заперечення відповідачкою факту моральної шкоди або її розміру не свідчить про відсутність таких страждань.
При визначенні компенсації суд має керуватися принципами розумності, виваженості, справедливості та співмірності.
Колегія суддів дійшла висновку, що 25 тисяч гривень є обґрунтованою компенсацією за моральні страждання, пов’язані із загибеллю домашнього улюбленця, та не призводять до безпідставного збагачення позивачки.
Чи обов’язкова експертиза для підтвердження моральної шкоди
Окрему увагу апеляційний суд приділив питанню доказування моральних страждань.
Колегія суддів зазначила, що встановлення розміру моральної шкоди не завжди потребує проведення судової експертизи.
За загальним правилом розмір компенсації визначає суд, оцінюючи наявні докази, характер правопорушення, обставини справи та глибину страждань потерпілої особи.
Апеляційний суд послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої призначення експертизи для визначення розміру моральної шкоди не є обов’язковим.
Висновок експерта, навіть якщо його отримано, не має для суду наперед встановленої сили й оцінюється разом з іншими доказами.
Крім того, сторона відповідачки не заявляла клопотання про проведення відповідної експертизи для встановлення обсягу моральних страждань позивачки.
За таких обставин апеляційний суд не знайшов підстав для перегляду визначеної місцевим судом компенсації.
Як апеляційний суд перерозподілив судові витрати
Оскільки після апеляційного перегляду задоволеною залишилася лише вимога про стягнення 25 тисяч гривень моральної шкоди, суд переглянув і розподіл судових витрат.
Частка задоволених позовних вимог становила 13,4%.
З урахуванням цієї пропорції апеляційний суд визначив, що на користь позивачки підлягають відшкодуванню 4471 гривня судових витрат за розгляд справи в першій інстанції, з яких 250 гривень — судовий збір та 4221 гривня — витрати на правничу допомогу.
Водночас суд визначив витрати на правничу допомогу, що підлягали відшкодуванню відповідачці: 3000 гривень за розгляд справи в першій інстанції та 2940 гривень за апеляційний перегляд.
Загальна сума таких витрат становила 5940 гривень.
Застосувавши частину 10 статті 142 ЦПК України щодо взаємного зарахування судових витрат, апеляційний суд постановив стягнути з позивачки на користь відповідачки різницю — 1469 гривень.
Рішення апеляційного суду
Львівський апеляційний суд у справі № 442/6700/25 частково задовольнив апеляційну скаргу представника власниці німецької вівчарки.
Суд постановив:
- Скасувати стягнення 26 тисяч гривень матеріальної шкоди та відмовити в задоволенні цієї вимоги.
- Залишити без змін рішення про стягнення 25 тисяч гривень моральної шкоди на користь власниці загиблого шпіца.
- Стягнути з позивачки на користь відповідачки 1469 гривень судових витрат після їх взаємного зарахування.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишили без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
