Штучний інтелект проти раку: мамолог Софія Рубашевська про ранню діагностику та головні міфи про рак

У жовтні у Львові традиційно підсвічують рожевим світлом головні будівлі та пам’ятки міста. Це знак підтримки та нагадування: увесь місяць у світі та в Україні триває «Рожевий жовтень» — ініціатива з обізнаності про рак молочної залози. 20 жовтня відзначають Всеукраїнський день боротьби з цією хворобою, аби вкотре акцентувати на важливості профілактичних оглядів. Про використання штучного інтелекту, правила «ліги міліметрів» та поширені міфи серед пацієнток Софія Рубашевська розповіла в інтерв’ю для LMN.

Щодня через кабінет Софії Рубашевської — лікарки-мамолога, рентгенолога та спеціалістки з УЗД із Шептицького — проходить близько 20 пацієнток. За рік це понад 4 000 жінок із цілого району. Софія Рубашевська — одна з 23 медиків з усієї України, які вибороли право навчатися у німецьких колег під час міжнародного стажування в Центрі діагностики захворювань грудної залози професора Уве Фішера.

Загалом ця навчальна програма є масштабною міжнародною ініціативою, яку розробили спільно з німецькими експертами за підтримки Українського лікарського товариства в Німеччині. Ініціатором її створення в Україні виступив маморадіолог Сергій Попович з Одеси. Проєкт фінансується міжнародною спільнотою і має на меті залучити якомога більше українських лікарів для розбудови сучасної системи скринінгу раку молочної залози по всій країні.

Потрійний контроль знімків та штучний інтелект

Сьогодні лікарка долучена до всеукраїнської навчальної програми та співпрацює з платформою MammoLogicum у межах проєкту MammoLoad. Усі скринінгові знімки пацієнток у повністю анонімізованому вигляді надсилають на спеціальну платформу, де вони проходять декілька етапів перевірки.

«Окрім мене, знімок незалежно читає другий лікар, і ми не знаємо результатів одне одного. Також знімки аналізує програма штучного інтелекту. Наше око втомлюється під кінець робочого дня, а штучний інтелект допомагає помітити найменші патологічні мікрокальцинати. Програма обводить підозрілу ділянку і вказує відсоток імовірної злоякісності», — розповідає лікарка.

Якщо оцінки фахівців та штучного інтелекту розходяться, випадок виносять на щотижневі консенсус-конференції, де колегіально вирішують, які саме дообстеження потрібні пацієнтці.

Європейська «ліга міліметрів» та брак обладнання

Німецький професор Уве Фішер у своїй практиці використовує термін «ліга міліметрів» — виявлення утворень розміром до 1 сантиметра ще до поява перших симптомів.

«За статистикою, якщо ми знаходимо злоякісне утворення розміром до одного сантиметра, жінка має 99% імовірності повного одужання. У таких випадках часто вдається уникнути хіміотерапії чи променевої терапії, а пацієнтка обходиться органозберігаючою операцією», — зазначає Софія Рубашевська.

За словами медикині, теоретичних знань в українських лікарів достатньо, однак вітчизняній медицині бракує сучасного технічного оснащення. Також у Європі діє принцип мультимодальності, коли один мамо-радіолог володіє мамографією, УЗД та самостійно проводити біопсію. В Україні ж це різні спеціалізації, тому лікарці довелося окремо опановувати ультразвукову діагностику, аби самостійно дообстежувати жінок.

Страх, заперечення та найважчий випадок у практиці

Найбільшою перешкодою для вчасного візиту до лікаря залишається страх почути діагноз. Оскільки рак на ранніх стадіях не викликає болю, жінки нерідко відкладають обстеження до появи візуальних змін і вдаються до самозаспокоєння.

За роки роботи лікарка стикалася з різними проявами заперечення, однак найтрагічніший випадок у її практиці трапився із колегою-медиком.

«Найгірший випадок за мої дев’ять років практики — це історія з нашою колегою, медичною працівницею. Вона була прекрасною людиною і справжнім спеціалістом, але по відношенню до себе категорично не хотіла помічати змін у своєму організмі. Не знаю, що її тримало і чому вона так чинила. Після обстеження вона померла буквально через два місяці. Вона просто не хотіла вірити й прийняти це», — ділиться Софія Рубашевська.

Медики зауважує, що подібне ігнорування симптомів не змінює реальності, а лише позбавляє дорогоцінного часу.

«Близько 80% жінок, які хворіють на рак грудей, не мають жодного сімейного анамнезу. Тобто думка про те, що відсутність випадків хвороби в родині гарантує безпеку — це ілюзія. Рак може виникнути спонтанно», — наголошує мамолог.

Рекомендації для жінок

Фахівець нагадує основні правила діагностики: дівчатам та жінкам до 40 років рекомендовано проходити УЗД молочних залоз, а після 40 років обов’язковою є щорічна або дворічна цифрова мамографія. Для жінок з імплантами основним методом є МРТ. Також лікарка закликає не боятися звертатися за другою думкою до інших спеціалістів, якщо виникають сумніви у результатах обстеження.

Підготувала Вікторія Войтович