Сім років під слідством без вини: скільки компенсації має заплатити держава за рішенням Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 29 липня 2026 року у справі № 757/20448/22-ц розглянув спір про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням особи до кримінальної відповідальності.
Постанова має важливе практичне значення, оскільки містить висновок щодо застосування частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у взаємозв’язку із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та визначає підхід до розрахунку мінімального гарантованого розміру компенсації.
Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» висвітлювала постанову Верховного Суду, якою було залишено в силі 2,4 млн грн моральної шкоди за 25 років перебування особи під слідством і судом.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
У 2014 році його було затримано, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 206 та частиною четвертою статті 358 КК України, а також застосовано запобіжний захід і відсторонено від посади заступника генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ). У 2015 році обвинувальний акт було направлено до суду.
Вироком районного суду позивача виправдано у зв’язку з недоведенням складу кримінальних правопорушень. Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін. Загалом особа перебувала під слідством і судом понад 92 місяці.
Суд першої інстанції присудив 150 тис. грн моральної шкоди. Апеляційний суд збільшив суму відшкодування до 2 млн грн. Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі просив зменшити розмір компенсації, посилаючись, зокрема, на те, що для її обчислення слід застосовувати встановлену Законом про Державний бюджет розрахункову величину у 1 600 грн.
Позиція Верховного Суду
ВС вказав, що відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Наведене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому, визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою.
ВС зазначив, що на момент вирішення спору статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 8 000 грн, а тому саме цей показник мав бути покладений в основу розрахунку мінімального гарантованого розміру моральної шкоди. Відтак розмір відшкодування не міг бути меншим ніж 736 000 грн (92*8 000 грн).
Суд відхилив доводи касаційної скарги про необхідність застосування розрахункової величини 1 600 грн та вказав, що межі відшкодування моральної шкоди визначаються виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, що узгоджується зі статтею 13 спеціального Закону.
ВС наголосив, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено можливість запровадження Законом України про Державний бюджет окремого виду мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду.
Суд також звернув увагу на правові позиції Конституційного Суду України, відповідно до яких законом про Державний бюджет не можна змінювати спеціальне законодавче регулювання чи звужувати встановлені спеціальними законами гарантії.
Отже, даний Закон України є спеціальним і саме норми цього Закону регулюють порядок визначення моральної шкоди у спірних правовідносинах, а зміни у вказаний Закон не вносилися.
При цьому відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, не є в розумінні статей 56, 62 Конституції України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», статей 1167, 1176 ЦК України «виплатою», а відтак, підстави для застосування положень частини другої статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду на рівні 1 600 грн, відсутні.
Разом із тим Верховний Суд не погодився з визначеним апеляційним судом розміром компенсації.
Суд зазначив, що визначаючи розмір відшкодування, необхідно керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Законодавством України встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб і не повинен призводити до безпідставного збагачення особи.
ВС вказав, що суди мають виходити з фактичних обставин кожної конкретної справи, враховуючи характер і обсяг страждань, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у житті особи, ступінь зниження репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Суд визнав наявність підстав для збільшення мінімального гарантованого розміру відшкодування понад 736 тис. грн з огляду на затримання позивача, його відсторонення від посади та інші обмеження під час кримінального переслідування.
Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що достатнім, розумним і справедливим у цій справі буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 млн грн.
При цьому Суд зазначив, що справи, на які послався апеляційний суд, істотно відрізнялися за своїми обставинами, зокрема тривалим триманням під вартою, довічним засудженням або наявністю рішення ЄСПЛ та інших додаткових факторів.
Також Верховний Суд відхилив доводи прокурора щодо виключення частини періоду перебування позивача під слідством і судом через існування іншого кримінального провадження. Суд зазначив, що перебування особи під слідством та судом в один і той самий період часу у двох різних кримінальних провадженнях не означає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди лише за одним фактом постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.
Отже, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та змінив судові рішення лише в частині розміру компенсації, визначивши його у сумі 1 млн грн замість 2 млн грн.
Водночас Суд підтвердив висновок, що мінімальний гарантований розмір моральної шкоди за незаконне перебування під слідством чи судом обчислюється виходячи із чинної на момент розгляду справи мінімальної заробітної плати, а не спеціальної розрахункової величини, встановленої законом про Державний бюджет для окремих виплат.
Читайте також: поліція втратила речові докази: держава поверне не тільки 36 тисяч зниклих доларів, а і 200 тисяч моральної шкоди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
