Ситуація із туберкульозом на Шепетівщині: є те, що дійсно тривожить

В 1997 році, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) проголошено туберкульоз глобальною небезпекою, а 24 березня — Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. В Україні в 2002 році Указом Президента України «Про Всеукраїнський день боротьби з захворюванням на туберкульоз» встановлено день та проводиться місячник боротьби з туберкульозом. Медична спільнота разом з громадськими організаціями, засобами масової інформації проводять заходи по висвітленню питань профілактики, раннього виявлення, та лікування туберкульозу.

Питання протидії туберкульозу в Україні залишається одним з пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку.

Сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної та набула статусу загальнодержавної, враховуючи, що туберкульоз є соціально небезпечною хворобою, основними чинниками якої є соціальні, економічні, політичні, а в даний час — воєнно—політичні аспекти.

Ситуація на Шепетівщині

Епідемічна ситуація по туберкульозу на Шепетівщині в 2025 роком покращилась. Впродовж 2025 року виявлено 26 хворих з туберкульозом, що становить 34,5 випадки на 100 тис. населення, в 2024 році відповідно 47 та 64,4 — зниження на 86,4 %, по області зниження на 23,1 % з 51,1 в 2024 році до 41,5 на 100 тис., по Україні захворюваність становить 38,0 випадка на 100 тис., що на 14,3 % менше ніж у попередньому періоді.

Лікар-фтизіатр КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» Іван Усенко зазначає, що в розрізі ТГ Шепетівського району високий рівень захворюваності туберкульозом утримується: в Михайлюцькій ТГ — 55,3 на 100 тис. (3 випадки), Грицівській ТГ– 44,3 (3) та Шепетівській ТГ — 40,1 (15), Ленковецькій ТГ — 31,3 (2), Судилківській ТГ — 24,1 (3).

«Основним фактором, що вплинуло на зниження чинників туберкульозу, лишається недовиявлення хворих. Впродовж останніх років не працює пересувний флюорограф, що не дає можливості обстеження населення в сільській місцевості. Відмічаються недоліки в роботі по формуванню груп ризику на туберкульоз та своєчасне скерування їх на флюорографічне обстеження», — зазначає Іван Усенко, ліка-фтизіатр КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня».

Слід відмітити, що на фоні зниження захворюваності висока питома вага хворих з ко-інфекцією (туберкульоз та СНІД), вона становить 19,2 % (5 випадків).

«Тривогу викликає те, що в 2025 році серед виявлених хворих, троє (11,5 %) померли до року спостереження. Хворі тривало не звертались в медичні заклади, мали розповсюджені форми туберкульозу, а також супутні захворювання, що привело до трагічних наслідків», — додає лікар.

За соціальним статусом серед виявлених хворих:

• непрацюючі — 11 хворих (42,3 %);
• пенсіонери — 7 (26,9 %);
• інваліди — 1 (3,8 %);
• ЗСУ — 6 (23,1 %);
• інші — 1(3,8 %).

Соціальна група становить — 73,1 %, вона лишається високою в продовж багатьох років.

Серед активних випадків померло п’ять хворих, в тому числі троє від туберкульозу, в яких був важкий перебіг хвороби, та двоє від супутніх захворювань, які протікали вкрай складно. Це ще раз показує, що раннє виявлення туберкульозу, своєчасне лікування та всебічний огляд спеціалістів допоможе врятувати життя.

Серед основних причин, що негативно впливають на епідемічну ситуацію в Україні експерти називають:

• низький рівень життя та санітарної культури населення;
• воєнні дії на значній території України;
• недостатнє та неякісне харчування багатьох його прошарків;
• зростання кількості бездомних і безробітних;
• для багатьох недоступність медичної допомоги та ліків;
• тривала та недосконала реформа в системі охорони здоров’я.

Раннє виявлення туберкульозу є запорукою своєчасного лікування та одужання хворого. Як зазначає лікар-фтизіатр, на даному етапі великі надії покладаються на сімейного лікаря, який проводить первинне обстеження, що включає медичний огляд та додаткові методи дослідження, в тому числі, анкетування, аналіз мокротиння при тривалому кашлі, флюорографію органів грудної порожнини, клінічні аналізи крові та сечі, а для дітей, при потребі, туберкулінодіагностика.

З метою раннього виявлення туберкульозу серед дорослого населення проводяться профілактичні флюорографічні огляди, а серед дітей та підлітків із груп ризику планова туберкулінодіагностика.

«В 2025 році флюорографічно оглянуто 13988 людей, що становить 221,3 на тисячу оглянутих. Це вкрай низький показник. Серед виявлених хворих, шестеро — через профілактичні огляди, що становить 28,5 %. Це свідчить про недоопрацювання медичними працівниками первинної ланки», — додає Іван Степанович.

В цьому році в районі по селах буде працювати пересувний флюромобіль від обласного протитуберкульозного закладу.

«Затверджено графік роботи бригади, сформовані групи ризику по туберкульозу, розроблено маршрут дообстедення виявленої патології у людини. Необхідно медичним працівникам, місцевій владі з відповідальністю віднестись до організації даного заходу», — додає фтизіатр.

Що варто знати про туберкульоз

Туберкульоз — це небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактерією туберкульозу, протікає з періодичним загостренням , рецидивами та ремісіями. Вражає переважно соціально незахищені верстви населення. Тому туберкульоз віднесено до категорії соціально небезпечних хвороб.

Джерелом інфекції переважно слугує хвора туберкульозом людина. Найчастіше зараження відбувається повітряно — крапельним, рідше харчовим, контактно побутовим шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також при співу, розмові. Одна хвора людина в продовж року може інфікувати 10–15 осіб.

Симптомами активної форми туберкульозу легень є кашель, тривалий (більше 2 тижнів), іноді з мокротинням, підвищена температура тіла, особливо в другій половині дня, утруднене дихання, біль в грудях, поганий апетит, постійна слабкість, безпричинна втрата ваги тіла, підвищена пітливість, особливо вночі, зрідка кровохаркання.

«Хочу наголосити, що біля 15 % пацієнтів взагалі не мають скарг на здоров’я, а виявляють хворобу на профілактичному огляді, чи при зверненні до профільного спеціаліста», — резюмує медик.

Одним із основних методів боротьби з туберкульозом — це своєчасне та ефективне лікування виявлених хворих. За останні роки змінились підходи до лікування пацієнтів з туберкульозом. Вже наполегливо впроваджується принцип амбулаторного лікування під супроводом медичного чи соціального працівника за допомогою відеозв’язку. Переважна більшість хворих на чутливий туберкульоз можна вилікувати при проведенні чотирьох — шести місячних курсів протитуберкульозними препаратами, у той час як резистентні форми туберкульозу вимагають тривалого лікування — від 6–9 до 18 місяців.

«Лікування пацієнтів з туберкульозом безкоштовне. Медикаменти отримуємо через державні інституції та Глобальний фонд. Основне, щоб хворий мав бажання лікуватись, тоді перспектива одужання стає реальною. Хотілось, щоб усі зрозуміли, що хворий на туберкульоз несе інфекційну загрозу, однак він не вигнанець і не повинен бути викинутим на узбіччя суспільства. Відношення родини, друзів, звичайних людей грає велику роль у швидкому вилікуванні хворого та повернення його до нормального ритму життя», — наголошує Іван Усенко.