Скасування безстрокової інвалідності ветерана після листа ДБР: Запорізький ОАС визнав рішення експертної команди протиправним

Реформа медико-соціальної експертизи в Україні, започаткована Законом № 4170-IX та Постановою Кабінету Міністрів України № 1338, мала на меті ліквідацію застарілих МСЕК та перехід до прозорого оцінювання повсякденного функціонування особи спеціальними експертними командами. Однак на практиці перевірка раніше виданих довідок та статусів у межах кримінальних проваджень зіштовхнулася з проблемами.

Намагаючись швидко ревізувати рішення МСЕК, новостворені органи оцінювання мають враховувати, що гарантії соціального захисту ветеранів та осіб з інвалідністю зафіксовані в законах України, а перевірка статусу повинна відбуватися у визначеному процесуальному порядку.

Прикладом захисту прав військовослужбовців стала справа № 280/4630/25, розглянута Запорізьким окружним адміністративним судом. Рішення показало проблеми в роботі нових контролюючих структур та значення дотримання встановленої процедури і стандартів доказування в адміністративному процесі.

Від фронтового захворювання до «безстрокової» інвалідності та раптового листа ПФУ

Позивач — підполковник ЗСУ. Під час проходження військової служби він отримав травми та захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини. У 2022 році йому було встановлено III групу інвалідності строком на один рік, а у жовтні 2024 року рішенням МСЕК — III групу інвалідності безстроково за категорією «захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини». Як зазначалося у постанові слідчого ДБР, встановлення III групи інвалідності безстроково стало підставою для його звільнення з військової служби. Позивач також перебував на обліку в Пенсійному фонді та отримував пенсію по інвалідності.

Проте у травні 2025 року органи Пенсійного фонду України повідомили ветерана про необхідність здати пенсійне посвідчення та отримати нове — з обмеженим строком дії.

З’ясувалося, що 23 квітня 2025 року рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» попереднє рішення МСЕК про безстрокову інвалідність було скасовано. Новостворена експертна команда встановила інвалідність лише на 1 рік і призначила черговий переогляд на вересень 2025 року.

Адвокатський запит щодо надання матеріалів та обґрунтування такого перегляду відповідач проігнорував. Не отримавши роз’яснень, військовослужбовець звернувся за захистом до адміністративного суду.

Від першої інстанції до Верховного Суду

Судовий шлях у цій справі виявився непростим. Рішенням Запорізького ОАС від 07 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року, позов ветерана було задоволено.

Проте Верховний Суд постановою від 20 лютого 2026 року скасував попередні судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційний суд зробив важливий висновок. Впровадження механізмів екстериторіального моніторингу рішень МСЕК в умовах воєнного стану переслідує легітимну мету — захист національної безпеки та забезпечення справедливості у розподілі соціальних ресурсів.

Встановлення інвалідності «безстроково» не створює «абсолютного імунітету» від перевірки обґрунтованості такого статусу, якщо існують об’єктивні сумніви у законності його отримання.

Проте реалізація таких контрольних повноважень не може здійснюватися поза межами чітко визначених процедурних гарантій. Під час нового розгляду суд зобов’язаний перевірити не лише наявність формальної підстави для ініціювання перевірки, а й дотримання вимог щодо мотивованості рішення та належного інформування особи.

Отримавши справу на новий розгляд, Запорізький ОАС витребував матеріали перевірки та залучив правонаступника відповідача — Державне некомерційне товариство «Інститут оцінювання функціонування».

Чому звичайний лист не дає права розпочинати перевірку на підставі постанови слідчого

Важливим у справі стало те, на підставі чого взагалі було розпочато перевірку безстрокового статусу підполковника.

Згідно з п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та пп. 2 п. 8 Положення про експертні команди, затверджених Постановою КМУ № 1338, законодавство визначає конкретні підстави для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК. Зокрема, це постанова слідчого чи прокурора, ухвала слідчого судді, запит робочої групи з моніторингу або результати моніторингу.

Що ж відбулося на практиці?

10 лютого 2025 року відповідач отримав лист Територіального управління ДБР у межах кримінального провадження № 62023080020000618 щодо перевірки обґрунтованості рішень.

Вже 18 лютого 2025 року експертна команда розпочала офіційну перевірку рішення МСЕК стосовно позивача.

Офіційна постанова старшого слідчого ДБР «Про залучення спеціаліста» була винесена лише 31 березня 2025 року і отримана відповідачем 01 квітня 2025 року — тобто вже після фактичного початку перевірки.

Запорізький окружний адміністративний суд зробив висновок, що лист Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням слідчого, яке оформлюється постановою. Тому у відповідача були відсутні підстави для початку проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК лише на підставі листа ДБР.

Суд не заперечував право відповідача на проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі постанови слідчого, однак почати перевірку відповідач міг лише після отримання постанови слідчого.

Суд також зазначив про відсутність доказів повідомлення позивача про необхідність проведення повторного оцінювання, яке передбачено п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме шляхом направлення йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Не було й доказів повідомлення про те, коли позивачу необхідно прибути для проведення обстеження та необхідних досліджень. Тобто дослідження було проведено без участі позивача за відсутності належного повідомлення, що призвело до порушення п. 51 Порядку.

Перевірка без належного повідомлення та повного медичного обстеження

Другим порушенням стало недотримання процедури повторного оцінювання. За пунктом 51 Порядку № 1338, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність повторного оцінювання, особі надсилається повідомлення про необхідність його проведення. Оцінювання у такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр може прийняти рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Водночас для осіб, зазначених у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, Порядок окремо передбачає скасування попереднього рішення у разі відмови від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень або неприбуття без передбачених Порядком виключних підстав.

Судовий огляд матеріалів справи виявив, що відповідач не надав суду жодного доказу надсилання ветерану рекомендованого листа чи його належного повідомлення про необхідність проходження повторного оцінювання.

Матеріали справи також не містили доказів, що позивач пройшов повне медичне обстеження та необхідні дослідження або відмовився від їх проходження.

У пункті 11 оскаржуваного рішення було зазначено: «команда вивчила надану медико-експертну справу». При цьому графи рішення № 10.2 («Заклад охорони здоров’я, де проводиться обстеження») та № 8.3 («Відмова особи від обстеження») були залишені порожніми.

Отже, в оскарженому рішенні експертна команда послалася на вивчення медико-експертної справи, однак доказів нового повного медичного обстеження та необхідних досліджень суду не надали.

Правова рамка Закону № 4170-IX: збереження статусу та соціальних гарантій

Запорізький ОАС детально проаналізував норми Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX, які передбачають:

1. Особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі на встановлений строк інвалідності.
2. Рішення МСЕК та документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень нових експертних команд та продовжують бути підставами для оформлення або продовження прав, статусів, пільг, пенсій, допомог та інших соціальних гарантій.
3. Особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку повторного огляду, за загальним правилом проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням або за рішенням суду. Водночас Порядок № 1338 окремо передбачає можливість перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень, зокрема на виконання постанови слідчого чи прокурора, ухвали слідчого судді, за запитом робочої групи або за результатами моніторингу.

Оскільки відповідач як суб’єкт владних повноважень відповідно до частини 2 статті 77 КАС України не довів правомірності свого рішення, а суд встановив відсутність належних підстав для початку перевірки та порушення встановленої процедури, оскаржуване рішення було визнано протиправним.

За результатом повторного розгляду справи Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення позов підполковника ЗСУ задовольнити та визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування № 10990 від 23 квітня 2025 року та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Це рішення показує важливі процесуальні вимоги до перевірки раніше прийнятих рішень МСЕК.

По-перше, у цій справі суд встановив, що лист ДБР не був процесуальним рішенням слідчого, оформленим постановою, а тому сам по собі не давав відповідачу підстав розпочати перевірку саме на цій підставі. Постанову слідчого Центр отримав уже після початку перевірки.

По-друге, відповідач не довів належного повідомлення позивача про необхідність повторного оцінювання, проведення повного медичного обстеження та необхідних досліджень або відмову позивача від такого обстеження.

По-третє, сама безстроковість інвалідності не створює абсолютного імунітету від перевірки. Однак, як зазначив Верховний Суд у цій справі, реалізація контрольних повноважень не може здійснюватися поза межами визначених процедурних гарантій.

При цьому суд не вирішував замість медичних експертів, чи відповідає стан здоров’я позивача медичним критеріям безстрокової III групи інвалідності. Суд перевіряв законність процедури, за якою попереднє рішення МСЕК було переглянуто та скасовано.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.