Скасування пільги на посилки до €150 — чому реформа вдарить по споживачах, але не врятує український бізнес

ПДВ з першого євро, додаткові видатки на митницю та €100 тисяч фінансової гарантії — саме такі наслідки може мати нова модель оподаткування міжнародних посилок. 26 серпня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалив рішення щодо зміни правил оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень. Схвалення законопроєкту №15460 ще більше наближає скасування пільги на ПДВ для посилок вартістю до 150 євро.

Нагадаємо, що саме Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті законопроєкт № 15460. Ця законодавча ініціатива викликала бурхливу дискусію в сесійній залі та призвела до появи двох альтернативних законопроєктів — № 15460-1 та № 15460-2.

Профільний Комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити за основу та в цілому саме урядовий законопроєкт № 15460.

Уряд розраховує, що нова модель забезпечить близько 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку. Водночас для запуску системи передбачене збільшення видатків на забезпечення роботи митних органів, а для маркетплейсів та їхніх посередників встановлюються нові фінансові й адміністративні вимоги.

На цьому тлі виникає питання не лише про те, скільки додатково заплатить покупець за імпортний товар, а й про те, якою буде ціна самої реформи для держави та бізнесу. Українські виробники, які через війну втрачають виробничі приміщення, склади, обладнання та товарні запаси, потребують ресурсів на відновлення. Водночас держава планує спрямувати додаткові кошти на адміністрування нової системи митного контролю.

Тобто реформа має збільшити доходи бюджету, але водночас потребує нових витрат на її адміністрування і перекладає частину додаткового податкового навантаження на споживача. А для українського бізнесу залишається відкритим питання, чи справді подорожчання дрібного імпорту допоможе виробникам, якщо частина з них сама потребує державної підтримки для відновлення після російських атак.

Чому відхилили альтернативи?

Під час засідання Комітету народні депутати розглядали три різні концепції регулювання міжнародного поштового імпорту:

Урядова пропозиція передбачає негайну імплементацію європейських правил дистанційної торгівлі та скасування ПДВ-пільг для посилок до 150 євро.

Альтернативний проєкт № 15460-1 пропонував доповнити Розділ XXI Митного кодексу пунктом 9-52 та встановити тимчасовий мораторій на зміну складу митних платежів, їхніх ставок, умов та порядку справляння, а також митних пільг на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування. Автори намагалися захистити споживачів від додаткового цінового тиску та забезпечити стабільність бізнес-моделей.

Проєкт № 15460-2 текстово дублював урядові зміни до МК, проте передбачав, що закон набере чинності лише з першого дня року, наступного за роком набуття Україною повноправного членства в ЄС.

Комітет погодився із висновками Головного науково-експертного управління щодо дефектності альтернативних пропозицій.

Щодо проєкту № 15460-1, експерти вказали, що відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 4 МК митні платежі включають мито, акцизний податок та ПДВ із ввезених товарів. Відтак питання встановлення будь-яких мораторіїв на ставки акцизного податку та ПДВ не є предметом регулювання Митного кодексу України.

Крім того, мораторій на зміну митних пільг позбавив би державу можливості оперативно реагувати на виклики війни та відбудови шляхом запровадження чи розширення податкових пільг для товарів оборонного призначення, енергетичного обладнання, технологій та будівельних матеріалів.

Щодо проєкту № 15460-2, його ухвалення фактично заморозило б реформу на невизначений термін, що унеможливило б додаткове залучення до бюджету близько 10 мільярдів гривень на рік та заблокувало б виконання зобов’язань перед МВФ та ЄС.

Враховуючи це, Комітет рекомендував Раді включити всі три документи до порядку денного, але прийняти за основу та в цілому саме урядовий проєкт № 15460 з необхідними техніко-юридичними правками.

Як працюватимуть нові правила ПДВ

Законопроєкт № 15460 повністю переписує правила оподаткування та митного оформлення міжнародних відправлень, запроваджуючи європейську модель оподаткування e-commerce.

Головне матеріально-правове нововведення полягає у зміні редакції статей 234 та 374 МК.

Товари вартістю до 150 євро (крім підакцизних), що пересилаються на адресу одного одержувача-громадянина в одній депеші, або в одному вантажі експрес-перевізника, звільняються виключно від ввізного мита.

Водночас такі товари стають об’єктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою, визначеною Податковим кодексом України (базова ставка становить 20%). Таким чином, імпортний ПДВ нараховуватиметься з першого євро вартості товару.

Для посилок вартістю понад 150 євро базою оподаткування ввізним митом за ставкою 10% відтепер стає їхня сумарна фактурна вартість, а не лише частина, що перевищує ліміт.

Важливо, що некомерційні подарунки від фізичної особи фізичній особі вартістю до 45 євро залишаються повністю звільненими від оподаткування ПДВ.

«Електронний інтерфейс» як податковий агент

Щоб уникнути черг та затримок на кордоні, обов’язок із нарахування, утримання та сплати ПДВ покладається на підприємства електронного інтерфейсу (міжнародні маркетплейси на кшталт AliExpress, Temu, Amazon тощо).

Згідно зі змінами до статті 293 МК, у разі декларування товарів дистанційного продажу особою, відповідальною за сплату ПДВ, є саме підприємство електронного інтерфейсу.

Якщо маркетплейс є нерезидентом України, він зобов’язаний визначити свого українського посередника, який стає на облік у митних органах та несе солідарну відповідальність за сплату податку.

Кожному маркетплейсу-нерезиденту та його посереднику присвоюється унікальний обліковий код платника ПДВ.

Простими словами це працюватиме так. Якщо зараз ви замовляєте товар за кордоном вартістю до 150 євро, він не оподатковується імпортним ПДВ За новими правилами ліміт 150 євро залишиться, але він звільнятиме лише від ввізного мита. ПДВ у розмірі 20% доведеться сплачувати незалежно від вартості товару — фактично з першого євро. Людині не потрібно буде самостійно йти на митницю та оформлювати кожну посилку. Якщо товар купується через AliExpress, Temu, Amazon чи інший маркетплейс, саме платформа має нарахувати та сплатити ПДВ за покупця.

Регуляторні проблеми законопроєкту № 15460

Попри підтримку комітету, юридичний аналіз тексту проєкту виявляє системні дефекти та приховані загрози.

Зауваження ГНЕУ

Експерти ГНЕУ вказали на колізію предмету регулювання Митного кодексу. Положення нової статті 374-1 МК та ч. 4 ст. 298 МК передбачають, що ПДВ з дистанційних продажів у випадках, визначених законодавством, може сплачуватися в іноземній валюті (євро або доларах США) на спеціальні валютні рахунки казначейства, відкриті в уповноваженому банку.

Проте правила відкриття валютних рахунків Казначейством та адміністрування валютних сплат не належать до предмету регулювання Митного кодексу України. Це сфера регулювання Бюджетного та Податкового кодексів, і спроба врегулювати це в МК створює небезпечний прецедент розмивання меж законодавства.

Окремі зауваження ГНЕУ стосуються фінансового забезпечення реалізації запропонованих змін. Законопроєкт доручає Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо збільшення видатків державного бюджету у 2026–2027 роках на забезпечення діяльності митних органів у зв’язку із запровадженням нових правил дистанційного продажу товарів.

Водночас Головне науково-експертне управління звернуло увагу, що саме Кабінет Міністрів є суб’єктом права законодавчої ініціативи та ініціатором законопроєкту, фактично пропонується, щоб уряд у законі доручив сам собі внести до Верховної Ради відповідні бюджетні пропозиції.

Тобто, Кабміну дають доручення, які він фактично має виконувати сам щодо себе. Це ГНЕУ прямо називає алогічним підходом.

Крім того, експерти нагадали про вимоги Регламенту Верховної Ради: якщо для реалізації законопроєкту після його ухвалення необхідні зміни до інших законів, зокрема бюджетного законодавства, такі зміни мають бути передбачені в перехідних положеннях законопроєкту або внесені одночасно окремим законопроєктом.

Ризики, які випливають із самого законопроєкту

Крім того, згідно з новою частиною 6 статті 306 МК, для поміщення товарів дистанційної торгівлі в режим імпорту обов’язковим є надання фінансового забезпечення, а саме опційної гарантії, у фіксованому розмірі — сумі, еквівалентній 100 000 євро.

Ця вимога покладається на маркетплейс-резидент або на посередника маркетплейсу-нерезидента. Заморожування такої суми є непосильним фінансовим бар’єром для малих та середніх іноземних платформ, що може призвести до їхнього виходу з українського ринку.

Ба більше, якщо іноземна платформа відмовиться реєструватися та призначати посередника в Україні, правила дистанційного продажу не застосовуються. У такому разі декларування здійснюватиме сам громадянин-отримувач, а ПДВ стягуватиметься через поштового оператора при отриманні, що може призвести до черг, затримок та логістичного хаосу в пунктах видачі.

Вплив на споживача

Для українських споживачів скасування ліміту у 150 євро означатиме додаткове податкове навантаження на дрібні закордонні покупки. За базової ставки ПДВ 20% податок нараховуватиметься вже з першого євро вартості товару.

Водночас у багатьох категоріях популярних товарів — насамперед електроніці, гаджетах та аксесуарах — українського аналога може не бути. Тому споживач не обов’язково перейде на вітчизняну продукцію, а просто сплачуватиме додатковий податок за імпортний товар.

Нові правила запроваджуються в момент, коли український бізнес продовжує працювати в умовах війни, а виробники регулярно стикаються з пошкодженням або знищенням виробничих приміщень, складів і товарних запасів через російські атаки.

Для кінцевого споживача це означає, що з одного боку, держава хоче обкласти ПДВ дрібні покупки за кордоном, а з іншого — українські виробники втрачають склади, обладнання та готову продукцію і потребують підтримки для відновлення.

У такій ситуації додаткове оподаткування імпорту саме по собі не гарантує, що споживач перейде на український товар. Якщо необхідної продукції український виробник не випускає або її недостатньо, покупець просто буде змушений платити більше за імпорт.

Водночас урядовий законопроєкт передбачає збільшення видатків державного бюджету у 2026–2027 роках на забезпечення діяльності митних органів для запровадження нових правил дистанційного продажу.

Тобто держава спочатку розраховує отримувати додаткові кошти від оподаткування міжнародних посилок, а для запуску цієї системи має додатково фінансувати митницю. При цьому український бізнес та споживачі отримують додаткове податкове навантаження.

Саме тому постає питання про пріоритети державних видатків: чи має держава в умовах війни спрямовувати додаткові ресурси на розширення митного контролю за дрібними міжнародними покупками, чи частину цих коштів доцільніше направляти на підтримку українських виробників, відновлення пошкоджених складів і підприємств та безпосередню допомогу громадянам.