Скібіцький розкрив головну ціль російських ударів по Києву: "Кремль намагається зламати оборонний потенціал України"

Росія системно атакує Київ та інші великі міста України не лише заради завдання безпосередньої шкоди. Москва намагається зірвати розвиток українського оборонно-промислового комплексу, послабити логістику та створити внутрішню нестабільність, яка могла б вплинути на політичну ситуацію в державі. 

Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна. За словами представника ГУР, Росія зберігає можливість проводити щомісяця приблизно три-чотири комбіновані атаки із застосуванням різних типів ракет і безпілотників. Серед пріоритетних напрямків для російського командування залишаються Київ, Запоріжжя, Дніпро та Харків, які є важливими центрами українського оборонного виробництва. Саме тому регулярні масовані удари по цих містах мають для Москви окреме стратегічне значення.

Скібіцький пояснив, що російська розвідка особливо уважно стежить за двома напрямами українського оборонно-промислового комплексу. Перший — виробництво балістичного озброєння. Москва прагне не допустити, щоб Україна вийшла на серійне виготовлення власних балістичних ракет, адже поява такого потенціалу здатна суттєво розширити можливості українських далекобійних ударів.

Другим ключовим напрямом для росіян є виробництво безпілотників, зокрема FPV-дронів. Як наголосив представник ГУР, українські засоби середньої та великої дальності вже демонструють результативність, завдаючи ударів по російській нафтопереробній промисловості, логістичних об'єктах та інших елементах економічної системи країни-агресора.

Саме розвиток українського далекобійного озброєння, за оцінкою Скібіцького, дедалі більше непокоїть Кремль. У Росії бачать, що українські удари здатні створювати проблеми далеко за межами фронту, впливати на постачання, паливний сектор та функціонування окремих сегментів російської економіки.

Водночас удари по Києву мають ще одну мету. Скібіцький зазначив, що російська сторона виходить із логіки, за якою дестабілізація столиці може поступово поширитися на інші регіони України. Тому атаки по Києву розглядаються Москвою як інструмент не лише військового тиску, а й спроби створити відчуття постійної нестабільності всередині країни.

Окрему роль у цій стратегії, за словами представника ГУР, відіграють інформаційні кампанії. Росія намагається використовувати наслідки власних ударів для розкручування внутрішньоукраїнських суперечностей. Після атак російська пропаганда поширює повідомлення про нібито неспроможність української влади, Сил оборони чи протиповітряної оборони забезпечити захист населення.

Таким чином Москва прагне перетворити наслідки власного терору на інструмент політичного тиску. За словами Скібіцького, це частина ширшої стратегії, яка, за даними української розвідки, пов'язана не тільки з бойовими діями, а й із майбутнім політичним процесом в Україні.

Представник ГУР зазначив, що після провалу початкового задуму Росії щодо швидкого захоплення всієї України Москва зосередилася на інших цілях. Серед них він назвав прагнення встановити контроль над Донецькою та Луганською областями, а також спробу вплинути на майбутні вибори в Україні.

За словами Скібіцького, російська сторона хотіла б домогтися появи в Україні такого політичного керівництва, яке було б щонайменше нейтральним щодо Росії. Саме тому удари по критичній інфраструктурі, військових підприємствах та інформаційний тиск можуть розглядатися як частини однієї стратегії.

Пріоритетними цілями російських атак залишаються об'єкти критичної інфраструктури. Взимку основний акцент, за словами представника розвідки, припадає на електроенергетику та системи теплопостачання. Нині ж головною ціллю є український оборонно-промисловий комплекс.

Не менш важливим напрямом для Росії залишається українська логістика. Йдеться про залізницю, портову інфраструктуру та судноплавство. Скібіцький заявив, що Росія системно атакує судна в Чорному морі, намагаючись ускладнити роботу української торгівлі. Паралельно російські війська намагаються бити по енергетичних об'єктах, від яких залежить функціонування логістичних та портових систем.

Ще одним завданням російських ударів є створення панічних настроїв. Москва намагається демонструвати власному населенню, що війна нібито має наслідки і для України, використовуючи це як аргумент для виправдання продовження бойових дій.

Скібіцький також окремо згадав російські звинувачення на адресу українських цивільних компаній. За його словами, Москва намагається виправдовувати атаки на такі об'єкти, як Rozetka чи «Нова пошта», заявами про нібито постачання ними комплектуючих для дронів. Представник української розвідки вважає, що таким чином Росія лише намагається прикрити удари по цивільному сектору.

У ГУР наголошують, що російська кампанія проти Києва має системний характер. Її мета не обмежується руйнуванням окремих будівель чи інфраструктурних об'єктів. Москва намагається одночасно послабити українське виробництво зброї, зруйнувати логістичні можливості, створити проблеми для економіки та посилити суспільну напругу.

Особливу небезпеку для Росії становить саме розвиток українського далекобійного озброєння. Якщо Україна нарощуватиме виробництво балістичних ракет, безпілотників та інших засобів ураження, російському командуванню доведеться враховувати дедалі більшу кількість потенційних цілей на власній території.

Саме тому, за оцінкою Скібіцького, російські удари по українських містах потрібно розглядати не як окремі епізоди, а як частину довгострокової стратегії. Кремль прагне не допустити посилення українського військово-промислового потенціалу та одночасно створити умови для внутрішньої дестабілізації.

Попри це, Україна продовжує розвивати власне виробництво озброєнь і засоби далекого ураження. Для Києва це означає необхідність одночасно захищати підприємства, розосереджувати виробничі можливості, зміцнювати протиповітряну оборону та зберігати стабільність логістики.

Заява Вадима Скібіцького фактично показує, що російська повітряна кампанія проти Києва має значно ширший задум, ніж просто завдання руйнувань. Москва намагається бити по тих сферах, які визначатимуть здатність України продовжувати війну, виробляти власну зброю та завдавати ударів у відповідь.

Для Росії особливо важливо зупинити розвиток української балістики та далекобійних безпілотних систем, оскільки саме вони дозволяють Україні переносити частину воєнного тиску на територію країни-агресора. Водночас спроби паралізувати логістику та створити паніку мають на меті послабити Україну не лише на полі бою, а й усередині країни.

Таким чином, за оцінкою української розвідки, Київ залишається однією з ключових цілей російської кампанії через його політичне, економічне та оборонно-промислове значення. Водночас головним об'єктом стратегічного протистояння стає здатність України самостійно виробляти сучасне озброєння та завдавати противнику відчутних ударів у відповідь.