Скільки коштує один додатковий градус опалення у квартирі? І як це впливає на енергосистему України

Зниження температури в оселі лише на 1 °C може скоротити витрати енергії на опалення приблизно на 7%. А якщо так зроблять мільйони домогосподарств, економія вимірюватиметься мільярдами кубометрів газу

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підрахувало: зниження температури опалення на один градус дає змогу заощадити близько 7% енергії, що використовується для обігріву. У масштабах Євросоюзу ефект ще помітніший: зниження середньої температури в будівлях на 1 °C може скоротити річний попит на газ приблизно на 10 млрд кубометрів. Це обсяг, співмірний із річним споживанням газу цілої країни, пише Джеркало тижня. 

Для України, де енергетична інфраструктура регулярно зазнає атак, це не лише питання комунальних рахунків. Менше споживання означає менше навантаження на систему в період, коли кожен доступний ресурс має значення.

Скільки можна заощадити, якщо знизити температуру на кілька градусів

Тепло постійно виходить із квартири через стіни, дах, вікна, двері та вентиляцію. Що більша різниця між температурою в приміщенні й надворі, то більше енергії потрібно, щоб підтримувати тепло всередині.

Координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко пояснює: навіть зниження температури на кілька градусів може суттєво зменшити потребу в тепловій енергії.

За її оцінкою, перехід від +22 °C до +18 °C може дати приблизно 20–25% економії тепла. Реальний результат залежатиме від конкретного будинку, погоди та системи опалення.

Якщо ж орієнтуватися на оцінку МЕА — близько 7% економії на кожен градус, — арифметика виглядає так:

• +22 °C → +21 °C: приблизно 7% економії енергії на опалення;
• +22 °C → +20 °C: орієнтовно 14%;
• +22 °C → +19 °C: близько 21%.

Це приблизні розрахунки, а не гарантія такого самого скорочення рахунку в кожній квартирі. Результат залежить від того, як обліковують тепло, чи можна регулювати його подачу та наскільки добре утеплена будівля. 

Має значення і стан самого будинку. У термомодернізованій будівлі тепло зберігається довше, тоді як у старій багатоповерхівці значна його частина може втрачатися через неутеплені стіни, дах і нещільні вікна.

Європейська комісія також наголошує на ролі енергоефективності: за оцінкою єврокомісара з енергетики Дана Йоргенсена, без підвищення ефективності за попередні два десятиліття Євросоюз нині споживав би приблизно на 30% більше енергії.

Що це означає для України

За наведеними Тетяною Бойко оцінками, підприємства теплокомуненерго споживають приблизно 4–5 млрд кубометрів газу за опалювальний сезон — залежно від погоди та кількості об’єктів, що працюють.

Якщо скоротити потребу в тепловій енергії на 20%, потенційна економія газу може становити близько 0,8–1 млрд кубометрів за сезон. Це оцінка можливого ефекту, а не гарантований результат: він залежить від того, як саме зменшуватиметься споживання та чи вдасться скоротити втрати тепла в мережах і будівлях.

На тлі пошкоджень енергетичної інфраструктури така економія набуває особливого значення. За повідомленням «Нафтогазу», лише від початку 2026 року його об’єкти зазнали 293 атак.

Водночас ощадливе споживання — лише частина рішення. Потрібні також модернізація котелень, розвиток розподіленої генерації та когенерації, утеплення будинків і впровадження ефективніших систем опалення.

Чому в Європі +19 °C — не обов’язково холодно

У Франції +19 °C є нормативним орієнтиром для опалення багатьох житлових, навчальних, офісних і громадських приміщень. ВООЗ, зі свого боку, вважає +18 °C безпечним і збалансованим орієнтиром для загальної популяції в країнах із холодним сезоном.

Для літніх людей, дітей і людей із хронічними захворюваннями може бути потрібна вища температура. 

Відмінності у звичках пояснюються не лише культурою, а й технічними можливостями та вартістю енергії. Якщо людина бачить власне споживання й може регулювати батареї, їй легше обирати комфортну температуру та контролювати витрати.

В українських багатоповерхівках старої забудови така можливість є не завжди. Через особливості системи опалення одна квартира може недоотримувати тепло, тоді як в іншій надто спекотно. Якщо мешканець не може зменшити нагрівання батареї, він просто відчиняє вікно.

У результаті енергія проходить довгий шлях: газ спалюють у котельні, нагрівають воду, прокачують її трубами, а потім частину тепла буквально випускають надвір. Це один із прикладів того, як відсутність індивідуального регулювання збільшує втрати.

Як економити тепло й не переохолодити квартиру

Зменшити споживання не означає перетворити оселю на холодильник. Надмірне охолодження може погіршувати самопочуття, а в холодних і погано утеплених приміщеннях підвищується ризик утворення конденсату та плісняви.

Щоб скоротити втрати тепла без шкоди для комфорту, варто:

• Регулювати батареї, якщо система опалення це дозволяє.
• Не перегрівати спальню та порожні кімнати, але не допускати небезпечного охолодження приміщень.
• Усунути протяги навколо вікон і дверей.
• Утеплювати будинок комплексно — зокрема дах, фасад, підвал і трубопроводи.
• Налагодити баланс системи опалення, щоб уникати ситуацій, коли одні квартири перегріваються, а інші залишаються холодними.
• Використовувати терморегулятори та програмовані налаштування, якщо вони доступні.

МЕА радить встановлювати температуру на найнижчому рівні, який залишається комфортним, і використовувати програмовані термостати для зниження нагрівання вночі або за відсутності людей удома.

Водночас рекомендації щодо температури потрібно адаптувати до стану житла та потреб його мешканців. 

Важливо й не плутати економію з постійним провітрюванням через відчинену кватирку: воно не усуває причину перегрівання, а призводить до втрати вже виробленого тепла.

Один градус — маленька зміна з великим ефектом

Україна потребує відновлення енергетичних об’єктів, додаткових потужностей і модернізації систем опалення. Але паралельно можна скорочувати й саме споживання — у будинках, де тепло втрачається через погану ізоляцію або неефективне регулювання.

Зниження температури на один градус не розв’яже всіх проблем енергосистеми. Проте в масштабах мільйонів квартир навіть невелика зміна звичок здатна зменшити потребу в енергії.

Головне — не мерзнути заради економії, а не витрачати тепло даремно. Іноді для цього достатньо відмовитися від зайвого перегрівання, усунути протяги й налаштувати опалення так, щоб вироблене тепло залишалося в оселі, а не виходило у відчинене вікно.

Радіо Трек: НОВИНИ