Скільки мігрантів працює на Волині та у яких сферах найбільше

В Україні загострюється проблема нестачі працівників, через що бізнес усе частіше стикається з труднощами під час підбору персоналу. Роботодавці прогнозують, що цей дефіцит збережеться й надалі.

На цьому тлі держава розглядає можливість зміни підходів до працевлаштування іноземців. Зокрема, йдеться про перегляд переліку так званих «ризикових» країн. Відповідні доручення вже отримали профільні органи після наради щодо розширення співпраці з африканськими державами.

У Волинському обласному центрі зайнятості роз’яснили ситуацію з працевлаштуванням мігрантів у Луцьку, пише ВСН. Там зазначили, що залучення іноземної робочої сили в місті залишається контрольованим і зосередженим переважно в окремих галузях економіки, де відчувається нестача працівників.

За період з 1 січня по 10 травня 2026 року на Волині видали 95 дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. З них 86 – чинні, ще 9 – припинені або не продовжені.

Читати ще: Через дефіцит кадрів в Україні вже зʼявляються іноземні працівники. Про які міста йдеться

Основна частина дозволів припадає на переробну промисловість – 69 випадків, що становить понад дві третини всіх оформлень.

Також іноземців залучали у сфери:

– адміністративного та допоміжного обслуговування – 11 дозволів

– сільського господарства – 6

– торгівлі та ремонту транспорту – 4

– будівництва – 2

– готельно-ресторанного бізнесу – 2

– транспорту та логістики – 1

Інші галузі – освіта, медицина, фінанси чи енергетика – у цей період майже не фіксували залучення іноземних працівників.

Найбільше дозволів видано громадянам:

Індії – 34

Бангладешу – 30

Узбекистану – 7

Пакистану – 6

Туреччини – 4

Читати ще: «Я побачив, що Україні потрібні люди»: колумбієць, який воював на фронті, хоче жити на Волині

Менші показники мають Китай, Азербайджан, Бельгія, Непал, Молдова, Словаччина, Німеччина та Колумбія.

«Іноземна робоча сила у Волинській області не є масовим явищем. Йдеться радше про точкове закриття вакансій у виробничих і сервісних сферах».

При цьому пріоритет ринку праці залишається незмінним – працевлаштування українців. Саме на це спрямовані більшість програм зайнятості, включно з підтримкою молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та людей старшого віку.