Скло під оком, кайданки й звинувачення у шпигунстві: працівник УП в Австрії

Працівник «Української правди» Ярослав Бондаренко розповів про затримання у Відні, яке, за його словами, супроводжувалося жорстким застосуванням сили, кайданками та тривалим перебуванням без зрозумілих пояснень. Інцидент стався 8 жовтня під час редакційного завдання, пов’язаного з пошуком колишнього генерального прокурора-втікача Руслана Кравченка. Разом із Бондаренком затримали керівника відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайла Ткача.

За словами журналіста, події розгорталися посеред білого дня. Бондаренко та Ткач їхали орендованим автомобілем і зупинилися на світлофорі, коли їх заблокували представники австрійського спецпідрозділу. Затримання було раптовим: правоохоронці вибили вікна автомобіля, витягли чоловіків назовні та поклали їх на землю.

Затримання на світлофорі та травми журналіста

Бондаренко зазначив, що під час силового затримання його обличчям притиснули до асфальту та розбитого скла. Одну руку поліцейський утримував, інша опинилася під тілом. Унаслідок цього журналіст дістав порізи та рвані рани правої руки, а ліву руку, за його словами, правоохоронці сильно викручували. Чоловік стверджує, що через біль кричав і побоювався, що йому можуть зламати кінцівку.

Окремо Бондаренко розповів про кайданки. Їх, за його словами, затягнули на лівій руці настільки сильно, що послабити їх вдалося лише через 15–20 хвилин після неодноразових прохань англійською мовою. Журналіст наголошує: від моменту затримання його та Михайла Ткача роз’єднали, не дозволяючи контактувати між собою.

Після затримання правоохоронці вилучили всі особисті речі чоловіків. Бондаренко каже, що під час процедури не отримав зрозумілих пояснень щодо причин арешту, своїх прав або подальших дій поліції. Його та Ткача посадили до мікроавтобуса й повезли у невідомому напрямку. Згодом з’ясувалося, що їх доправили до слідчого ізолятора.

Журналіст описує, що під час затримання в нього текла кров із обличчя та руки. Медик поліції обробив рани перекисом водню. Саме тоді Бондаренко побачив, що Михайла Ткача також затримали неподалік. За його словами, правоохоронці неодноразово чули пояснення про те, що затримані є українськими журналістами.

У слідчому ізоляторі медики оглянули Бондаренка. Коли він змив засохлу кров із обличчя, то виявив припухлість під оком і зрозумів, що всередині залишився уламок скла. Журналіст попросив надати йому медичну допомогу. Пізніше, приблизно о 21:30, його вивели з камери тимчасового утримання та повезли до лікарні. За словами Бондаренка, кайданки в цей момент залишалися за спиною.

Операція в лікарні та звинувачення у шпигунстві

У лікарні медики провели обстеження і виявили уламки скла під оком. Бондаренко розповідає, що навіть перед операцією його не звільнили від кайданків, попри прохання зняти їх хоча б на час медичної процедури. У результаті операція з видалення скла відбулася, коли руки журналіста були зафіксовані за спиною.

Під час втручання лікарі дістали три шматки скла та наклали шви. Порізи на правій руці обробили й заклеїли спеціальними медичними стрічками. Після завершення процедури Бондаренка знову доправили до камери. Він зазначає, що в лікарні його проводили коридорами поміж іншими людьми двоє поліцейських, через що він почувався так, ніби його сприймають як особливо небезпечного злочинця.

За словами журналіста, найважчим для нього стали погляди дітей і відвідувачів лікарні. Він намагався пояснити правоохоронцям, що не становить загрози, є фотографом та оператором і працює журналістом-розслідувачем з України. Однак ці пояснення, як стверджує Бондаренко, не вплинули на ставлення поліцейських.

Після повернення до ізолятора журналіст опинився в камері з номером 303. На стінах були різні написи, а над дверима містився напис «95 REGION». Бондаренко звернув увагу на те, що він нагадував позначення, пов’язані з російським кримінальним середовищем.

Згодом відбувся допит у кримінальній поліції. Журналіст заявив, що йому інкримінували особливо серйозні правопорушення: шпигунство, роботу на розвідку іншої держави та завдання шкоди Австрії. Бондаренко заперечує ці підозри й наголошує, що разом із Ткачем виконував редакційне завдання.

Під час допиту він пояснював специфіку роботи журналістів-розслідувачів і розповідав про професійні результати. За його словами, серед вилучених речей була міжнародна відзнака за свободу слова та роботу журналіста-розслідувача, отримана в Норвегії. Цей факт, як вважає Бондаренко, також мав підтверджувати його професійний статус, а не причетність до діяльності іноземних спецслужб.

Звільнення після втручання адвоката та консула

Затриманому надали австрійського адвоката та перекладача. Бондаренко назвав їх професіоналами, які допомогли розібратися в ситуації та забезпечили правову підтримку. Важливою для нього стала й зустріч із консулом України. За словами журналіста, в умовах ізоляції та відсутності чіткої інформації візит українського дипломата мав велике значення.

Після допиту адвокат подав заяву про негайне звільнення Бондаренка з-під варти. Аргументом було те, що журналіст не становить загрози для суспільства та не має залишатися в ізоляторі. Зрештою троє поліцейських, зокрема керівник групи, зв’язалися з прокурором і домоглися можливості звільнення затриманого.

Бондаренко вийшов із-під варти у п’ятницю ввечері. Він зазначив, що без такого рішення міг би провести в камері всі вихідні. Журналіст також подякував адвокату, перекладачу та консулу за допомогу під час затримання й допиту.

Історія затримання українських журналістів у Відні викликала значний резонанс через описані обставини застосування сили, медичної допомоги та висунуті підозри. Наразі публічно відомо, що Бондаренко та Ткач виконували редакційне завдання, а сам Бондаренко заперечує будь-яку причетність до шпигунської діяльності. Журналіст заявив, що після звільнення має намір продовжити роботу.

«Працюємо далі» — таким словами Ярослав Бондаренко завершив свою розповідь про затримання, травми, операцію та перебування під вартою в Австрії.