Слідчі більше не зможуть просто зайти до житла без ухвали суду: що передбачає законопроєкт 15488

16-08-2026 08:00
news-image
Слідчий може увійти у квартиру без ухвали суду, просто заявивши, що він «рятує майно»: нова ініціатива пропонує суттєво звузити таку можливість і встановити чіткі умови для невідкладного проникнення до житла.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Конституційна гарантія недоторканності житла, передбачена статтею 30 Конституції України, є основою права на приватність. Однак чинна редакція Кримінального процесуального кодексу містить виняток, який дозволяє проникнення без ухвали суду у «невідкладних випадках». Аналіз правозастосовчої практики свідчить, що підстава врятування майна часто стає процесуальною альтернативою звичайному обшуку, що фактично нівелює судовий контроль.

Чинна стаття 233 КПК України довгий час залишалася зручним механізмом для правоохоронців, дозволяючи входити до житла без санкції суду під приводом «врятування майна». Законопроєкт № 15488 покликаний поставити крапку в цій практиці, впроваджуючи персональну відповідальність слідчих та прокурорів за кожен невідкладний крок.

Проєкт спрямований на те, щоб перетворити невідкладне проникнення з рутинного інструменту на справді винятковий захід.

Проблема чинної норми

Чинна редакція ч. 3 ст. 233 КПК дозволяє слідчому чи прокурору входити до житла у невідкладних випадках для врятування життя людей та майна. Проте закон не містить чітких критеріїв того, що саме вважається «врятуванням майна».

На практиці це призводить до надмірно широкого тлумачення: правоохоронці часто ототожнюють звичайну слідчу потребу вилучити докази з реальною невідкладністю, фактично уникаючи попереднього судового контролю.

Нові умови для «врятування майна»

Проєкт № 15488 встановлює, що невідкладне проникнення з метою врятування майна допускається лише як виключення і за умови одночасного дотримання наступних вимог:

  • Дія вчиняється на підставі вмотивованої постанови слідчого, дізнавача або прокурора (згідно зі ст. 110 КПК)
  • Мова має йти про конкретне, індивідуально визначене майно, а не про абстрактне коло речей, які орган розслідування сподівається знайти
  • У провадженні вже має бути зібрано достатньо доказів, які дають підстави вважати, що це майно має ознаки речового доказу
  • На момент проникнення повинна існувати реальна, конкретна та безпосередня загроза знищення, пошкодження або втрати цього майна
  • Отримання ухвали слідчого судді було об’єктивно неможливим без ризику безповоротної втрати майна

Посилення судового контролю post factum

Законопроєкт суттєво розширює повноваження та обов’язки слідчого судді під час перевірки законності вже проведеного обшуку.

Суддя зобов’язаний перевірити, чи дійсно існували всі перелічені вище умови для невідкладності.

Якщо суддя встановить відсутність правових підстав або доказів загрози майну, він зобов’язаний постановити окрему ухвалу про незаконне проникнення щодо всіх осіб, які ухвалювали рішення про цю дію.

Клопотання про проведення обшуку має бути подане протягом 24 годин після завершення дій.

Правові наслідки порушень

Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання або слідчий суддя визнає проникнення незаконним, настають наслідки.

В першу чергу, усі здобуті докази визнаються недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.

Усе вилучене майно та документи мають бути повернуті власнику протягом 24 годин.

Відповідність міжнародним стандартам (ЄСПЛ)

Пояснювальна записка до проєкту наголошує, що реформа приводить КПК у відповідність до практики Європейського суду з прав людини (справи Brazzi v. Italy, Kuzminas v. Russia та інші)

Практика ЄСПЛ вимагає, щоб закон містив чіткі, передбачувані та обмежувальні критерії втручання у право на повагу до житла, а відсутність попереднього ордеру компенсувалася ефективним судовим переглядом.

Таким чином, проєкт № 15488 покликаний захистити конституційне право на недоторканність житла від свавільного використання правоохоронцями виняткових процедур.

У разі ухвалення законопроєкт має стати додатковим запобіжником від свавільного втручання правоохоронних органів, посилюючи баланс між ефективністю розслідувань та дотриманням прав людини. Передбачається, що закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, що вимагатиме від правоохоронних органів оперативної адаптації до нових правових вимог.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ