Сьогодні 110 років від дня народження скульптора та художника Корнія Посполітака

Корній Сидорович Посполітак народився 1916 року в селі Червоне Копайгородського повіту Подільської губернії. Майбутній митець здобував професійну освіту в Київському художньому технікумі у 1932–1933 роках, а згодом — в Алма-Атинському художньому училищі у 1940–1941 роках. Таким чином, його мистецьке становлення припало на передвоєнне десятиліття, коли він опановував засади професійної художньої освіти. Пізніше досвід війни суттєво вплинув на тематику його творчості.

Корній Посполітак був учасником Другої світової війни. Після війни його життєва і творча доля виявилася пов’язаною з Полтавою. Від 1948 року він мешкав у місті, яке стало основним місцем його професійної діяльності й творчої реалізації. У 1951–1957 роках працював художником в обласному театрі ляльок, у 1957–1976 роках — в обласному товаристві художників та художньо-виробничих майстернях.

Цей професійний шлях показує важливу особливість його творчої біографії: Посполітак прийшов до скульптури не відразу. У ранній період він займався живописом, зокрема створював пейзажі олійними фарбами, а також працював над оформленням вистав. У його доробку цього періоду були, зокрема, картини «Ліс восени» (1946), «Моя хата по війні» (1947), «Дощ. Дуби горбанівські» (1952), «На узліссі» (1953), «Біла альтанка» (1957), «Ранок» (1975).

Водночас із середини 1950-х років визначальним напрямом його мистецької діяльності стала станкова скульптура, переважно портретна. Відомими творами скульптора стали «Друг птахів» (1955), «За книжкою» (1956), «Український танок» (1957), «Захисник Бреста» (1963), «Звільнення» (1964–1965), «Матрос Балтики» (1972), «Десантник» (1973). У цих роботах простежуються кілька основних напрямів творчості митця: портрет, жанрова композиція та воєнна тематика.

Корній Посполітак створив пам’ятники Леоніду Глібову в селі Веселий Поділ (1957), Івану Котляревському в Горошиному (1964) та Тарасові Шевченку в Микільському (1967). У творчому доробку митця були також погруддя Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Володимира Короленка, Панаса Мирного, Тараса Шевченка.

Митець брав участь у мистецьких виставках у Полтаві від 1948 року, Києві від 1963-го та Велико-Тирново в Болгарії 1976 року. 1976 року в Полтаві відбулася його персональна виставка.

Частина його робіт зберігається у Полтавському художньому та Полтавському краєзнавчому музеях, Музеї-садибі Івана Котляревського, Літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного, Кременчуцькому краєзнавчому музеї та інших музейних установах Полтавщини.

Корній Сидорович Посполітак помер 14 грудня 1979 року в Полтаві.