30 червня 2026 року під час виконання бойового завдання з перехоплення ворожих безпілотних літальних апаратів загинув екіпаж вертольота Мі-8. Свій останній бій прийняли командир екіпажу капітан Юрій Ворон, льотчик-штурман майор Валентин Мукшинов, бортовий технік старший лейтенант Богдан Хміль та повітряний стрілець, молодший сержант, уродженець Полтавщини Михайло Деряга. Сьогодні Україна прощається зі своїми Захисниками.
Про це повідомили в Бродівській громаді на Львівщині, де вранці на Алеї Героїв зустрічали траурний кортеж, а потім у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста звершили чин прощання.
«Вони до останнього виконували свій військовий обов’язок, захищаючи українське небо, прикриваючи наших піхотинців, підтримуючи бойові підрозділи та рятуючи життя українських воїнів, – ідеться в повідомленні Бродівської міської ради. – Щиро співчуваємо рідним, близьким, побратимам і всім, хто знав наших Захисників. Їхня мужність, професіоналізм і самопожертва назавжди залишаться в пам’яті вдячного народу».
Юрій Станіславович Ворон – старший льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».
Народився 29 червня 1996 року в Бродах. Навчався в гімназії імені Івана Труша. З дитинства мріяв стати військовим льотчиком, тому 2013-го вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Після закінчення навчання проходив службу в 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди», постійно вдосконалюючи льотну майстерність. Перший бойовий досвід здобув під час участі в Операції об’єднаних сил. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну здійснив десятки бойових вильотів, захищаючи українське небо та підтримуючи наземні війська.
Нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів, орденом Данила Галицького та іншими відомчими відзнаками.
У воїна залишилися дружина, син та батьки.
Валентин Андрійович Мукшинов – старший штурман-льотчик вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».
Народився 29 травня 1991 року в Києві. Навчався в Чернігівському військовому ліцеї.
Від початку повномасштабного вторгнення рф виконував бойові завдання на різних оперативних напрямках. Під час бойових вильотів проявив мужність, самовідданість і високий професіоналізм, здобувши заслужений авторитет серед побратимів.
Повний кавалер ордена «За мужність», неодноразово нагороджений державними та відомчими відзнаками.
У Захисника залишилися дружина, донька, син, батьки та сестра.
Богдан Олегович Хміль – бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».
Народився 20 вересня 2000 року у Василькові Київської області. Після закінчення школи вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за спеціальністю «Авіаційний транспорт». У березні 2022 року розпочав службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди».
Неодноразово виконував бойові завдання в складі екіпажу вертольота. Відзначався високим професіоналізмом, відповідальністю та відданістю військовій присязі, ретельно готуючи авіаційну техніку до виконання бойових польотів.
Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
У військовослужбовця залишилися дружина та батьки.
Михайло Васильович Деряга – старший повітряний стрілець вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».
Народився 3 лютого 1989 року в селі Андріївка Полтавської області. Закінчивши Соколовобалківську середню школу, продовжив навчання у Полтавському професійному ліцеї, здобувши спеціальність електромонтера, повідомили в Нехворощанській громаді, до якої належить рідне село полеглого бійця.
Строкову військову службу проходив у Житомирській 95-й окремій аеромобільній бригаді. Звільнившись у запас, 2009 року поїхав у Донецьк, де працював спочатку в поліції, потім на залізниці.
2014-го створив сім’ю. З дружиною Ольгою спочатку жив у Дніпрі, потім Маріуполі, де Михайло Васильович працював на заводі «Азовсталь». У молодого подружжя підростав син Максим. Навчався в Маріупольському будівельному фаховому коледжі за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія».
У перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну сім’я вирішила переїхати в Соколову Балку. Тут Захисник відразу пішов служити в Добровольче формування територіальної громади. Пізніше працював механіком у Полтавській газонафтовій компанії.
26 вересня 2023 року Михайло Васильович добровільно підписав контракт, ставши до лав Збройних сил України. Від листопада 2023-го проходив військову службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди». У складі екіпажу вертольота виконував бойові завдання із захисту повітряного просто
Нагороджений відзнакою Президента «За оборону України» та орденом «За мужність» III ступеня.
У військовослужбовця залишилися дружина, син, батьки та брат.
Світла пам’ять!
матеріал підготувал/ла: Віолета Скрипнікова
