Вона є однією з найголовніших загальнонаціональних святинь, яку Православна Церква України глибоко шанує як символ материнського покрову над українською землею.
Незважаючи на те, що оригінал чудотворного образу фізично перебуває в Почаївській Успенській лаврі, ПЦУ активно звершує богослужіння на честь цієї ікони, має сотні її списків (копій) у своїх храмах та вважає її невіддільною частиною української духовної спадщини.
Православна Церква України вшановує чудотворну ікону двічі на рік — 23 липня та 5 серпня. Святкування 5 серпня встановлене на згадку про чудесне визволення Почаївського монастиря від татарсько-турецької облоги у 1675 році.
У ці святкові дні в усіх храмах ПЦУ, включно з Михайлівським Золотоверхим собором у Києві, проходять урочисті божественні літургії, де підносять молитви за мир в Україні та захист воїнів.
Шановані копії Почаївської ікони прикрашають іконостаси та Царські врата багатьох парафій ПЦУ по всій країні. ПЦУ наголошує на глибокому православному та українському корінні святині:
Образ з’явився на Волині у XVI столітті, коли грецький митрополит Неофіт подарував його українській православній поміщиці Ганні Гойській, яка згодом передала ікону ченцям. Для вірян ПЦУ цей образ є символом стійкості, історичної пам’яті та безперервної християнської традиції на українських теренах.
Як відомо, сама Почаївська лавра наразі перебуває в оренді УПЦ (в єдності з Московським патріархатом). Представники ПЦУ та релігієзнавці неодноразово наголошували, що лавра є державною власністю (історико-архітектурним заповідником) і має повернутися в користування української помісної церкви.
У ПЦУ навіть створено релігійну організацію «Свято-Успенська Почаївська Лавра» з метою майбутнього відновлення там українського чернечого життя. Проте питання юрисдикції монастиря жодним чином не применшує релігійного значення самої ікони для вірян ПЦУ.