Сонячна система може втратити планети: Вчені з’ясували, що станеться після смерті Сонця

Сонячна система, яка зберігає свою конфігурацію мільярди років, у далекому майбутньому може зазнати масштабних змін. Нове дослідження свідчить, що під час перетворення Сонця на білого карлика орбіти зовнішніх планет можуть стати нестабільними, а деякі небесні тіла — узагалі залишити систему, передають Патріоти України.

Як пише IFLScience, раніше вчені вважали, що великі планети за межами орбіти Марса здатні зберігати відносну стабільність протягом надзвичайно тривалого часу. Однак нові моделі вказують, що еволюція самого Сонця може порушити цей порядок.

Меркурій може зіткнутися з іншою планетою

Учені давно припускають, що орбіта Меркурія може стати нестабільною. Імовірність того, що протягом наступних п’яти мільярдів років планета залишить Сонячну систему, оцінюють приблизно в 1%.

За деякими моделями, зміни її орбіти можуть призвести до зіткнення з Венерою, Землею або Марсом.

Проте навіть якщо такого сценарію вдасться уникнути, Сонячна система все одно зазнає серйозних змін через природну еволюцію своєї зорі.

Що станеться із Сонцем

Коли Сонце вичерпає запаси ядерного палива, воно почне розширюватися й перетвориться на червоного гіганта. Його розміри можуть перевищити орбіту Венери, а за деякими оцінками — сягнути орбіти Землі.

Згодом Сонце скине зовнішні шари, які розсіються в космосі й утворять планетарну туманність. Ядро зорі стиснеться до розмірів, порівнянних із Землею, і стане білим карликом — щільним зоряним залишком, що поступово охолоджуватиметься.

Земля до цього часу, за прогнозами, вже не зможе існувати в нинішньому вигляді. Однак нове дослідження зосереджується на менш вивченому питанні: що станеться з Юпітером, Сатурном, Ураном і Нептуном.

Чому зовнішні планети можуть втратити стабільність

Раніше вчені часто моделювали втрату сонячної маси як поступовий і рівномірний процес. Проте спостереження за іншими білими карликами свідчать, що зорі можуть втрачати речовину нерівномірно.

Згідно з новими моделями, такі зміни здатні порушити орбітальну рівновагу зовнішніх планет ще до того, як Сонце остаточно перетвориться на білого карлика.

Результати моделювання передбачають кілька можливих сценаріїв:

• Уран або Нептун можуть бути викинуті за межі Сонячної системи.
• Сатурн може залишити систему, тоді як крижані гіганти перейдуть на інші орбіти.
• Орбіти планет можуть змінитися настільки, що виникнуть нові конфігурації, пов’язані орбітальним резонансом.

За висновками дослідників, приблизно протягом мільярда років після перетворення Сонця на білого карлика зовнішня частина Сонячної системи може втратити свій нинішній вигляд.

Автори дослідження зазначають, що нестабільність, про яку ще кілька століть тому розмірковував Ісаак Ньютон, може бути спричинена не лише поступовим накопиченням хаосу чи випадковим зближенням із іншою зорею, а й самою еволюцією Сонця.

Чи можуть після цього виникнути нові планети

Попри ймовірне руйнування нинішньої конфігурації системи, формування планет може відбуватися й після смерті зорі.

Нещодавно астрономи повідомили про виявлення планети другого покоління біля білого карлика HS 0209+0832. Про відкриття розповів Джеймі Вільямс із Ворикського університету, який брав участь у дослідженні.

За його словами, не виключено, що в далекому майбутньому планета другого покоління може сформуватися і навколо білого карлика, на який перетвориться Сонце.

Таким чином, дослідження не означає, що всі планети неодмінно зникнуть. Воно показує, що далеке майбутнє Сонячної системи може бути значно мінливішим, ніж припускали попередні моделі, а її нинішня структура не обов’язково збережеться після завершення життя Сонця.