«Списати не можна стягнути»: де Верховний Суд поставив кому у спорі боржника з податковою

Чи можна списати частину податкового боргу, якщо сама податкова проти? Саме через понад 16 тисяч гривень штрафних санкцій виник спір, який дійшов до Верховного Суду.

Чоловік, який заборгував банкам, кредитній компанії та податковій понад мільйон гривень, погодив план реструктуризації боргів на п’ять років, який схвалила більшість кредиторів. Він передбачав, зокрема, погашення податкових зобов’язань, але списання 16 264 грн пені та штрафів. Податкова служба оскаржила затвердження такого плану, наполягаючи, що підстав для списання боргу за Податковим кодексом немає.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхилив доводи податкової та пояснив, чому в процедурі неплатоспроможності частину податкового боргу можна списати навіть без підстав, передбачених Податковим кодексом. Відповідний висновок викладено у справі № 924/220/25.

Обставини справи

У березні 2025 року Господарський суд Хмельницької області за заявою фізичної особи відкрив провадження у справі про її неплатоспроможність. Суд запровадив процедуру реструктуризації боргів, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначив арбітражного керуючого.

У межах провадження суд визнав грошові вимоги п’яти кредиторів: ПриватБанку, Укргазбанку, Універсал Банку, ТОВ «НоваПей Кредит» та Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Загальна сума визнаної заборгованості перед ними перевищувала 1 млн гривень без урахування судового збору.

Зокрема, вимоги податкового органу становили 86 876,18 грн. Із цієї суми 11 802,16 грн припадало на заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, 58 809,27 грн — на заборгованість зі сплати єдиного податку, а 16 264,75 грн — на пеню та штрафні санкції.

У процедурі неплатоспроможності було розроблено план реструктуризації боргів, який погодив боржник і схвалила більшість кредиторів.

Документ передбачав розстрочення погашення заборгованості та часткове списання боргів. Строк виконання плану становив 60 місяців із дня його затвердження судом. Продаж майна боржника планом не передбачався.

Щодо вимог податкової служби план передбачав сплату всієї суми боргу за податковими зобов’язаннями та списання 16 264,75 грн штрафних санкцій.

Крім того, ще до затвердження плану боржник сплатив 11 802,16 грн заборгованості з ЄСВ, що підтверджувалося відповідною квитанцією.

30 липня 2025 року Господарський суд Хмельницької області затвердив план реструктуризації боргів. Північно-західний апеляційний господарський суд залишив ухвалу без змін.

Однак із таким рішенням не погодилася податкова служба, яка звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Чому податкова служба вимагала скасувати план реструктуризації

ГУ ДПС у Хмельницькій області наполягало, що суди попередніх інстанцій безпідставно затвердили план реструктуризації, який передбачає списання частини податкового боргу.

На думку податкового органу, списання такого боргу можливе лише за наявності підстав, передбачених статтями 14 та 101 Податкового кодексу України, які регулюють питання безнадійної податкової заборгованості.

Оскільки відповідних підстав у цій справі не було встановлено, податкова вважала, що умови затвердженого плану суперечать законодавству.

Тому ГУ ДПС просило Верховний Суд скасувати рішення попередніх інстанцій та відмовити в затвердженні плану реструктуризації.

Водночас Укргазбанк, який також був кредитором боржника, заперечував проти касаційної скарги.

Банк зазначав, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність порядок погашення грошових зобов’язань, включених до конкурсних вимог податкового органу, регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ), а не загальними правилами Податкового кодексу.

Що зазначив Верховний Суд

КГС ВС нагадав, що реструктуризація боргів є першою, обов’язковою та пріоритетною процедурою у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Її мета полягає у відновленні платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань.

У межах цієї процедури фізична особа може отримати можливість сплачувати борги з урахуванням своїх реальних фінансових можливостей, зокрема шляхом розстрочення платежів або прощення частини заборгованості.

Водночас Верховний Суд наголосив, що відповідними механізмами має право скористатися чесний і добросовісний боржник, оскільки процедура неплатоспроможності не може використовуватися для зловживання правами та безпідставного порушення інтересів кредиторів.

За змістом статті 124 КУзПБ план реструктуризації може передбачати зміну способу та порядку виконання зобов’язань, відстрочення чи розстрочення платежів, а також прощення або списання боргів чи їх частини.

При цьому відповідний план повинен бути погоджений боржником, схвалений кредиторами та відповідати вимогам законодавства.

Коли дозволено списувати податковий борг

Розглядаючи доводи податкової служби, Верховний Суд розмежував два механізми списання податкового боргу у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Перший механізм — спеціальний, передбачений частиною другою статті 125 КУзПБ.

Відповідно до цієї норми податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів.

Другий механізм — загальний, визначений частинами другою та третьою статті 124 КУзПБ.

Він передбачає можливість прощення або списання боргу чи його частини відповідно до умов плану реструктуризації, погодженого боржником та схваленого кредиторами.

Верховний Суд дійшов висновку, що загальні правила реструктуризації поширюються також на податковий борг фізичної особи.

Тобто можливість його списання не обмежується випадками, коли борг відповідає спеціальним критеріям безнадійної заборгованості.

Водночас таке списання допускається лише за дотримання встановлених КУзПБ умов та обмежень.

Зокрема, не підлягають реструктуризації борги зі сплати ЄСВ та інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Також не повинно існувати передбачених частиною восьмою статті 126 КУзПБ підстав для відмови суду в затвердженні плану реструктуризації.

Чому не обов’язково застосовувати правила Податкового кодексу

Окрему увагу КГС ВС приділив співвідношенню положень Податкового кодексу України та КУзПБ.

Суд звернувся до пункту 1 частини першої статті 120 КУзПБ, відповідно до якого після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність пред’явлення кредиторами вимог до боржника та їх задоволення здійснюються лише в межах відповідного провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також Верховний Суд послався на пункт 87.10 статті 87 Податкового кодексу України.

Ця норма встановлює, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов’язань, включених до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів, визначається згідно з КУзПБ без застосування норм Податкового кодексу.

Верховний Суд пояснив, що поняття порядку погашення зобов’язань у процедурі неплатоспроможності охоплює не лише безпосередню сплату боргу та черговість задоволення вимог кредиторів.

Воно також включає передбачені КУзПБ механізми відстрочення, розстрочення та прощення або списання заборгованості.

Отже, правила списання податкового боргу, встановлені статтями 14 та 101 Податкового кодексу України, не є обов’язковою передумовою для його списання за планом реструктуризації фізичної особи.

Водночас ці правила можуть враховуватися, якщо відповідні умови за ініціативою учасників справи включено до плану реструктуризації, який належним чином погоджений боржником і схвалений кредиторами.

Чому суд відхилив доводи податкової

Застосовуючи наведені положення до конкретної справи, Верховний Суд встановив, що план реструктуризації був погоджений боржником та схвалений більшістю кредиторів із дотриманням передбаченого законом порядку.

План містив усі обов’язкові умови, передбачені КУзПБ, а також враховував законодавчі заборони щодо реструктуризації окремих видів заборгованості.

Важливе значення мало те, що боржник ще до затвердження плану повністю погасив борг з ЄСВ у розмірі 11 802,16 грн.

Щодо списання 16 264,75 грн штрафних санкцій Верховний Суд звернув увагу на положення пункту 4 частини восьмої статті 126 КУзПБ.

За цією нормою однією з підстав для відмови в затвердженні плану є доведення кредитором, який не брав участі в голосуванні або голосував проти його схвалення, того, що в разі визнання боржника банкрутом його вимоги були б задоволені в більшому розмірі, ніж передбачено планом реструктуризації.

Однак податкова служба не надала суду доказів того, що в разі визнання боржника банкрутом її вимоги були б задоволені в більшому розмірі, ніж за умовами погодженого плану.

Таким чином, податковий орган не довів наявності відповідної підстави для відмови в затвердженні плану.

З огляду на це, а також на погашення боржником заборгованості з ЄСВ, Верховний Суд відхилив аргументи податкової щодо незаконності списання штрафних санкцій.

КГС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що затверджений план реструктуризації відповідає вимогам законодавства.

Рішення Верховного Суду

За результатами касаційного розгляду Верховний Суд залишив скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області та постанову апеляційного господарського суду — без змін.

Отже, затверджений план реструктуризації, який передбачав погашення податкових зобов’язань боржника та списання 16 264,75 грн штрафних санкцій, залишився чинним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.