ЄСПЛ розглядає справу 10 українських дітей з Криму: Росія дала їм своє громадянство, а про їхню долю 12 років немає інформації

Палац правосуддя у Страсбурзі бачив чимало складних процесів, але справа «Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти українських дітей проти Росії» вирізняється навіть на їхньому тлі.

Справа, ініційована правозахисниками ще 14 січня 2023 року, стосується долі десяти українських громадян, народжених між 2009 та 2013 роками. У 2014 році, під час початку окупації Кримського півострова, ці малюки віком від одного до п’яти років були вихованцями та підопічними державних дитячих закладів України в Криму.

Дітям надали російське громадянство, а відомості про них з’явилися в російських базах даних для усиновлення. Перед ЄСПЛ постало питання про те, чи порушила Росія права українських дітей, фактично включивши їх до власної правової системи та створивши умови для їхнього усиновлення в Росії.

За твердженням Української Гельсінської спілки з прав людини, після встановлення Росією контролю над Кримом понад 4 тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування, автоматично оголосили громадянами РФ. Попри звернення української влади, Росія не передала їх Україні та розпочала процедури усиновлення.

Десятеро дітей, від імені яких подано заяву до ЄСПЛ, були включені до російських систем усиновлення або влаштування у сім’ї. За даними заявника, деякі з них вже могли бути усиновлені. При цьому від 2014 року інформації про їхнє місцеперебування немає, незважаючи на неодноразові запити української влади.

Як справа дійшла до відкритого слухання

УГСПЛ наполягала на проведенні публічного слухання відповідно до Правил 54 § 5 та 59 § 3 Регламенту Суду. Правозахисники обґрунтовували це винятковою серйозністю та суспільною значущістю справи, значним медійним інтересом, а також необхідністю додаткових фактичних і правових роз’яснень.

ЄСПЛ 10 липня 2026 року оприлюднив рішення про проведення слухання щодо прийнятності та суті справи.

Справа була винесена на відкрите слухання Палати під головуванням судді Ладо Чантурії з Грузії 22 вересня. До складу Палати також увійшли судді з Мальти, Боснії і Герцеговини, Німеччини, Португалії, Данії та Румунії.

Росія на слухання не з’явилася

Своєю можливістю представити позицію безпосередньо під час відкритого слухання Росія не скористалася.

Як повідомив ЄСПЛ, російський уряд не відповів на запит Суду про осіб, які мали представляти його на засіданні, а представники держави-відповідача на слухання не з’явилися. Раніше Росія також не подала своїх письмових зауважень у справі.

Відсутність російської сторони, однак, не зупинила процес. Не встановивши достатніх причин неявки представників РФ, Палата відповідно до Правила 65 Регламенту Суду вирішила продовжити слухання, визнавши це таким, що відповідає належному здійсненню правосуддя.

Статті 5 і 8 Конвенції: що саме має оцінити ЄСПЛ

Юридично справа не обмежується питанням громадянства чи усиновлення.

УГСПЛ посилається одразу на дві гарантії Європейської конвенції з прав людини.

За статтею 5 Конвенції — право на свободу та особисту недоторканність — заявник скаржиться на те, що російська влада після встановлення ефективного контролю над Кримом продовжувала утримувати дітей у закладах, приховувала інформацію про їхнє місцеперебування та включила їх до російських систем усиновлення або сімейного влаштування.

УГСПЛ стверджує, що в сукупності ці обставини фактично становлять насильницьке зникнення дітей.

Другий блок стосується статті 8 Конвенції — права на повагу до приватного життя.

За позицією заявника, свавільна зміна громадянства дітей та розміщення інформації про них на ресурсах для усиновлення в умовах війни проти України порушили обов’язок поважати та захищати їхню соціальну ідентичність як громадян України.

Саме цей аспект робить справу особливо важливою з погляду права на ідентичність. ЄСПЛ має оцінити не просто адміністративні рішення щодо дітей, а їхні наслідки для приватного життя та збереження соціальної ідентичності українських громадян, які на момент цих подій були у віці від одного до п’яти років.

Дванадцять років без інформації про дітей

Одна з найгостріших обставин справи полягає в тому, що питання про місцеперебування десяти дітей залишається відкритим ще з 2014 року.

За матеріалами ЄСПЛ, українська влада неодноразово намагалася отримати відповідну інформацію, однак Росія її не надала. УГСПЛ зазначає, що окремі діти могли бути усиновлені.

Отже, перед Страсбурзьким судом постало не абстрактне питання про наслідки окупації для документів чи громадянства. Йдеться про десять конкретних українських дітей, яким у 2014 році було від одного до п’яти років і про місцеперебування яких, за матеріалами справи, Україна відтоді не має інформації.

Страсбург пішов до нарадчої кімнати

Після заслуховування представників заявників, України та третіх сторін Палата ЄСПЛ завершила відкриту частину розгляду. Російська сторона на слуханні представлена не була.

Тепер Суд перейшов до закритих нарад. Рішення щодо прийнятності та суті справи буде ухвалено та оприлюднено пізніше.

Для десяти дітей це рішення має дати правову оцінку подіям, які тривають для них фактично з моменту окупації Криму: встановленню над ними контролю Росії, зміні громадянства, включенню до російської системи усиновлення та багаторічній відсутності інформації про їхнє місцеперебування.

Але значення майбутнього рішення може виходити за межі саме цих десяти історій. ЄСПЛ має визначити, як гарантії права на свободу та особисту недоторканність і права на повагу до приватного життя застосовуються до ситуації, коли діти однієї держави після встановлення контролю над її територією іншою державою опиняються у системі опіки та усиновлення останньої, отримують її громадянство, а держава їхнього громадянства роками не має інформації про їхню подальшу долю.

Для дітей, яким у 2014 році було лише від одного до п’яти років, відповідь Страсбурга на ці питання пролунає більш ніж через дванадцять років після того, як інформація про їхнє місцеперебування зникла.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.