Спортивний клуб з Покровська продовжує свою діяльність у Дніпрі

18-09-2025 20:21
news-image

Вранці допомагали розбирати завали після обстрілів, а ввечері тренувались під гуркіт вибухів. Спортивний клуб бойових мистецтв «Барс» із Покровська торік евакуювався до Дніпра. У рідному місті спортсмени залишались до останнього, і тільки коли по Покровську полетіли кількатонні бомби, а ворог був у 10-ти кілометрах, виїхали. Вдалось вивезти спортивне приладдя, втім, численні нагороди – медалі, кубки і грамоти, так і залишились у вирі війни. Втім, спортсмени і тренери почали новий етап вже у Дніпрі. До клубу долучилось чимало місцевих, яким сподобалась філософія покровчан, що втілена в одній фразі: «Впав – піднімись і йди до перемоги!»

«В умовах війни ми працювали, виступали на змаганнях і навіть їздили на чемпіонат світу з міста Покровська. Наш клуб займався у спортивному залі з бомбосховищем, тому нам дозволяли там тренуватися. На той час у нас займалося близько 60 спортсменів. А збірну Донецької області на змаганнях різного рівня представляли 15 вихованців спортивного клубу «Барс»», — розповів керівник клубу «Барс» Артем Пятихатка.

Клуб продовжував працювати у Покровську до 2024 року. Значна кількість спортсменів виїхали у безпечніші регіони. А ті, що лишилися – допомагали мешканцям рідного міста, які найбільше постраждали через російську агресію.

«Ми були задіяні до 14:00 – розбирали завали після обстрілів, розвозили гуманітарні вантажі, допомагали евакуювати маломобільних людей із міста Покровська та Покровського району, а ввечері приступали до своїх обов’язків як тренери – тренували кожен свою секцію», — зазначив він.

Щодня ситуація на підступах до міста дедалі загострювалася. Влітку команда «Барсу» прийняла важливе рішення – релокуватися до Дніпра.

«В серпні 2024 року стало нестерпно. Тоді перші ФАБи полетіли в місто Покровськ, а російська армія була вже близько — за 10 кілометрів від Покровська і Мирнограда. Ми в першу чергу вивезли свої сім’ї, а потім, вже під обстрілами, близько вересня почали вивозити спортивні снаряди: тренажерну залу, боксерські ринги, татамі, манекени для боротьби, боксерські мішки — дуже багато, 3–4 фури інвентаря ми вивезли», — згадує Артем.

Врятувати не вдалося хіба що винагороди. Кубки, грамоти, медалі та інші свідчення численних перемог молодих спортсменів назавжди лишилися у Покровську.

«Коли ми вже застали більш жорсткі обстріли та бойові дії на території Покровська… Наприклад, моя квартира та квартири декількох моїх спортсменів повністю зруйновані — і там залишилося все: і грамоти, і медалі, і меблі. У нас залишилися тільки наші речі», — каже чоловік.

Менше, ніж за рік, колектив клубу значно збільшився – до «Барсу» долучилися і місцеві. Тут, у Дніпрі, спортсмени мають усі необхідні умови для продуктивних тренувань.

«Тут є і покровчани, і дніпряни — всі дружно спілкуються, тренуються, їздять на змагання, живемо як одна спортивна сім’я. Тут знаходяться зал боротьби, тренажерна зала з дуже добрими та якісними фірмовими тренажерами, олімпійський боксерський ринг, зал із боксерськими мішками та зал фітнесу. Територія всього залу — близько 200 квадратних метрів», — ділиться Артем.

В стінах рідного клубу тренується Гліб, який у своєму юному віці вже встиг стати майстром спорту. Хлопець сам із Покровська. Певний час, попри війну, він тренувався зі своєю спортивною родиною у рідному місті.

«Спочатку тренуватися було трохи страшнувато, але потім все якось пристосувалося. Були вибухи під час тренувань, навіть недалеко, але ми все одно тренувалися і не звертали на це уваги», — сказав вихованець спортивного клубу «Барс», майстер спорту з Комбат Дзю-Дзюцу Гліб Леус.

Згодом Гліб переїхав до Дніпра, де і надалі продовжив свій спортивний шлях. Як тільки дізнався, що рідний клуб релокувався – одразу повернувся до складу «Барсу».

«Знайомих облич дуже багато. Приїхало багато людей, які раніше займалися у Покровську, з якими я дружив. Також велика частина клубу роз’їхалася в інші міста, зараз у нас неповний склад, але все одно тренуємося, як є», — каже він.

Колектив за жодних обставин не ставив тренування на паузу. Попри релокацію, молоді спортсмени активно долучаються до змагань різного рівня – і невдовзі братимуть участь у обласному чемпіонаті з Комбат Дзю-Дзюц.

Читайте також: «Будь-яка проблема — просто завдання». Історія бійця з Чернігівщини, який у реабілітаційному центрі Дніпра вчиться ходити заново

Источник: Дніпро TV