Справа не в їжі? У людей, які доживають до 100 років, виявили щось спільне

Коли йдеться про довголіття, зазвичай головну роль відводять раціону, фізичним вправам та соціальним взаємодіям. Але тепер вчені проаналізували дані про людей, які живуть на Сардинії - одному з «райських куточків» світу, де люди з більшою ймовірністю можуть дожити до 100 років. І з’ясували, що один важливий фактор залишається поза увагою, повідомляє Science AlertЮ передають Патріоти України з посиланням на.

І цей фактор - характер, оскільки він впливає на те, як людина реагує на виклики та взаємодіє зі світом, що її оточує.

«Ці результати свідчать про те, що поєднання адаптивних рис особистості та ресурсів для подолання труднощів сприяє більш активному способу життя, даючи розуміння механізмів успішного старіння», - заявили вчені під керівництвом психологині Марії К’яри Фастаме з Університету Кальярі в Італії.

Зрозуміти, яку роль відіграє характер, непросто. Старіння відбувається під впливом різних факторів — від генів до навколишнього середовища, і визначити, який із них важливіший, складно.

Саме тому дослідники так зацікавлені в кількох «блакитних зонах» світу, де, як вважається, люди живуть довше, ніж у середньому по світу, і де, за повідомленнями, рівень захворюваності нижчий.

У ході нового дослідження вчені прагнули з’ясувати, чи пов’язані особистісні риси з психологічним благополуччям та якістю життя, пов’язаною зі здоров’ям (HRQoL) - показником, що відображає як фізичне, так і психічне здоров’я.

Попередні дослідження показали, що люди, які живуть у «блакитних зонах», є більш стресостійкими, демонструють вищу психологічну стійкість та оптимізм, але більш детальних досліджень їхніх характерів не проводилося.

Вчені припустили, що більш адаптивні риси особистості будуть пов’язані з кращою якістю життя, пов’язаною зі здоров’ям. Вони також очікували, що люди з цими рисами матимуть вищий рівень психологічного благополуччя і більше часу приділятимуть своїм хобі, порівняно з тими, хто не живе в «блакитній зоні».

У ході дослідження вчені проаналізували дані 125 дорослих віком від 71 до 101 року. 55 із них мешкали в «блакитній зоні», а 70 - у сусідніх громадах за її межами.

Кожен учасник пройшов серію тестів, опитувань та інтерв’ю для оцінки свого психічного та фізичного здоров’я, способу життя (включно з дозвіллям та хобі), а також п’яти основних рис характеру — відкритості, сумлінності, екстраверсії, доброзичливості та невротизму.

Один результат особливо виділявся: мешканці «блакитної зони» не продемонстрували значно вищих показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям. Але у них був набагато вищий рівень відкритості — однієї з п’яти основних рис характеру. Тобто вони виявляли вищий рівень допитливості та інтересу до навчання, а також готовність інтелектуально взаємодіяти з новими ідеями та пробувати щось нове.

Мешканці «блакитної зони» також мали кращі навички подолання труднощів, вищу емоційну компетентність і проводили більше часу за інтелектуально або фізично стимулюючими видами дозвілля.

Коли вчені розглянули групу в цілому, а не поділяли її на мешканців «блакитної зони» та тих, хто мешкав за її межами, вони виявили цікаві тенденції. Більш відкриті люди, як правило, повідомляли про вищий рівень психологічного благополуччя та приділяли більше часу хобі.

Люди з вищим рівнем сумлінності, як правило, повідомляли про більшу задоволеність життям і мали кращі навички подолання труднощів. Люди з вищим рівнем невротизму, навпаки, як правило, повідомляли про нижчу якість життя, пов’язану зі здоров’ям.

Разом з тим, вчені вважають, що характер безпосередньо не впливає на тривалість життя. Швидше, від нього залежить те, як людина проживає своє життя. Особистісні якості, замість того щоб діяти незалежно від дієти чи фізичних вправ, можуть сприяти формуванню моделей поведінки, які з самого початку підвищують ймовірність здорового старіння.