Сполучені Штати 22 жовтня запровадили, як заявила американська влада, «значні» санкції проти російських нафтових компаній, наголосивши, що ці дії були «результатом відсутності серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні».
Ці заходи покликані посилити тиск на енергетичний сектор Росії й «погіршити» здатність Кремля отримувати доходи для своєї військової машини, йдеться у пресрелізі Міністерства фінансів.
У санкційний список потрапили найбільші нафтові компанії РФ «Роснефть» і «Лукойл». Санкції також зачіпають близько 50 їхніх дочірніх компаній. Раніше цього місяця ці компанії потрапили під санкції Великої Британії.
Про майбутнє посилення санкцій стало відомо 22 жовтня всього за кілька годин до того, як про нього оголосили.
«Враховуючи відмову президента Путіна припинити цю безглузду війну, Міністерство фінансів запроваджує санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, які фінансують військову машину Кремля», – цитують у повідомленні міністра фінансів Скотта Бессента.
Президент США Дональд Трамп заявив, що це «дуже важливий день» щодо дій США проти Росії.
«Це величезні санкції. Вони дуже масштабні – проти двох їхніх великих нафтових компаній. І ми сподіваємося, що вони не триватимуть довго. Ми сподіваємося, що війна буде врегульована», – сказав Трамп журналістам у Білому домі після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Міністр фінансів США Бессент заявив журналістам у Білому домі, що санкції будуть запроваджені після того, як Путін «не сів за стіл переговорів чесно і прямолінійно, як ми сподівалися». Пізніше він сказав Fox Business, що Трамп «розчарований тим, на якому етапі ми перебуваємо в цих переговорах».
Трамп місяцями утримувався від нових санкцій, кажучи, що сподівається переконати Путіна домовитися про врегулювання війни в Україні. 22 жовтня він сказав, що вирішив рухатися вперед із санкціями, бо «просто відчув, що настав час» і сподівається, що це змусить Путіна бути «розсудливим».
У квітні американські сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь внесли законопроєкт, що передбачає 500-відсоткове мито на імпорт із країн, які купують російські енергоносії і сировину, якщо Москва не погодиться на довгостроковий мир із Україною.
Просування ініціативи призупинили після заяв президента Дональда Трампа про намір домогтися врегулювання конфлікту.
20 жовтня лідер республіканської більшості у сенаті Джон Тун повідомив, що розгляд законопроєкту відклали до зустрічі Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним.
Переговори планувалися у Будапешті, але, як уточнили у Білому домі, Трамп не планує зустріч із російським лідером найближчим часом.
Також 22 жовтня країни Євросоюзу затвердили 19-й пакет санкцій проти Росії. Він може бути ухвалений 23 жовтня. Нові заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові й торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Вони включають, зокрема, внесення до «чорного списку» нафтових танкерів, що використовуються Москвою, обмеження на поїздки російських дипломатів і поступову заборону на імпорт зрідженого природного газу з Росії до 2027 року.
Росія називає західні санкції незаконними.