«Стає точно не легше»: CEO BlueBird Tech Валерій Зарубін про ракетобудування, фінансування та виклики оборонного бізнесу

Від початку 2026 року українська оборонна компанія BlueBird Tech збільшила команду приблизно вдвічі, розширила виробництво та розробку нових продуктів. Водночас зростання принесло нові труднощі: компанія підготувала виробництво для нових виробів, але саму розробку продукту не встигла завершити в заплановані строки, розповідає її CEO Валерій Зарубін.

AIN поспілкувався із Зарубіним про те, як BlueBird Tech дає раду цим викликам, за які кошти розвивається та на якому етапі перебуває її ракетний напрям. Також поговорили про участь у програмі Пентагону Drone Dominance і пошук інженерів за кордоном.

Як змінилася BlueBird Tech від початку 2026 року?

Компанія розширила виробництво та R&D — дослідження й розробку, почала працювати над новими напрямами та продуктами. Водночас зміни стосуються і внутрішньої організації: переглядаємо структуру компанії та підходи до управління.

Глобально ми виросли не тільки кількісно, але й якісно, приблизно вдвічі за цей рік. До команди долучилося багато нових людей, частину працівників компанія замінила. Водночас ми зберігаємо основне ядро команди та допомагаємо цим людям навчатися й розвиватися разом із бізнесом.

Наразі все зароблене спрямовуємо у виробництво, R&D та подальший розвиток. Час від часу залучаємо позики від приватних кредиторів і банків. Багато чого залежить від партнерів України, зокрема фінансування. Це впливає на Defense Tech. Крім того, росіяни стабільно вкладають у розвиток свого озброєння. Стає точно не легше.

Головне завдання — швидко й ефективно відповідати на загрози з боку ворога та довести до результату продукти, над якими компанія вже працює. 

З якими найбільшими труднощами компанія стикнулася цього року?

Одним із головних викликів є ситуація, коли підготовка виробництва випередила розробку продуктів, адже ми будували виробництво трошки на випередження.

Ми підготували виробництво та навчили людей, але частину виробів не встигли довести до готовності в заплановані строки. Також витратили кошти, проте R&D та виробництво не вийшли на потрібний етап одночасно. Раніше ми завершували розробку, а вже потім відкривали виробництво під конкретний продукт.

Наразі добудовуємо R&D, тому з виробництвом на паузі.

Крім того, через російські атаки компанія втрачає майно та частину напрацювань. Це теж виклики, але це війна.

У квітні цього року ви анонсували запуск ракетного напряму - створення засобів ППО, здатних перехоплювати ворожі дрони, крилаті та балістичні ракети. На якому ви етапі зараз і коли очікуєте перших результатів?

Це в R&D. Там ще довга робота буде. Команда проєктує та тестує рішення. Тривалість розробки складно передбачити. Іноді компанія планує випустити продукт за рік, але зрештою працює над ним понад два роки. Це приклад із досвіду розробок загалом, а не прогноз щодо ракетного напряму.

Головним чинником, який впливає на його розвиток є фінансування. Ракетобудування потребує великих вкладень, тому ми не завжди можемо спрямувати кошти на те, що хотіли б розвивати насамперед.

Як оцінюєте участь у програмі Пентагону Drone Dominance? Які можливості вона відкриває?

BlueBird Tech пройшла відбір до першої фази програми, але до другої не потрапила. Можливо, на це вплинули ті фактори, яких ми не передбачали. Тепер знаємо, на що звертають увагу та як зробити так, щоб з усіх сторін були готові. 

Попри це, відлітали на Drone Dominance ми дуже добре. Я думаю, що на наступну фазу в нас є всі шанси пройти далі, бо багато все ж таки залежить від спрацьованості команди, а працювала команда частково американська, частково українська.

Крім того, сам конкурс фактично дає вихід на американський ринок. Тобто це початок контрактування з Пентагоном.

Ви планували відкрити R&D-офіс у Польщі. На якому етапі цей проєкт і чи розглядаєте інші країни?

Спочатку ми планували відкривати осередки, а тепер шукаємо інженерів, яких можна залучити до проєктів віддалено. Уже після цього хочемо об’єднувати їх у місцеві команди.

Насамперед ми шукаємо українських інженерів, які живуть за кордоном і хочуть долучитися до українських оборонних розробок. Плани не обмежуються Польщею. 

Темп найму залежить від бюджету, тому ми обираємо тих, кого зараз найбільше потребуємо. У майбутньому хотіли б залучати також американських, азійських і європейських інженерів. Іноземні фахівці коштують дорожче, але їхні знання можна було б поєднати з українським досвідом війни для створення нових пристроїв.