Стали відомі подробиці судового позову тенісистки з Рівненщини проти WTA

20-04-2025 21:06
news-image
MONASTIR, TUNISIA - OCTOBER 19: Lesia Tsurenko of Ukraine during of the Jasmin Open Monastir at Magic Hotel Skanes on October 19, 2023 in Monastir, Tunisia. (Photo by Tnani Badreddine/DeFodi Images via Getty Images)

Кілька днів тому українська тенісистка, уродженка селища Володимирець на Рівненщині Леся Цуренко опублікувала відверте звернення у своїх соцмережах, у якому зокрема повідомила, що судитиметься з WTA, щоб захистити свої права.

Видання The Athletic опублікувало подробиці позову української тенісистки проти WTA-туру.

«Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, в якому відповідачами названі Жіноча тенісна асоціація (WTA) та її голова Стів Саймон. Колишня 23-тя ракетка світу звинувачує організацію в порушенні контракту, недбалості, неналежному нагляді та управлінні, а також у нанесенні емоційної шкоди з необережності. У позові, спочатку поданому в листопаді 2024 року, Цуренко вимагає судового розгляду за участю присяжних.

WTA, яку в суді представляє юридична фірма Proskauer Rose, у березні 2025 року направила клопотання про відхилення позову, назвавши претензії тенісистки «юридично неспроможними».

16 квітня юристи Цуренко подали оновлену скаргу, в якій стверджується, що внутрішні правила WTA, згідно з якими гравці нібито відмовляються від права подавати позови проти асоціації, є «неприйнятними» і такими, що «суперечать здоровому глузду».

До 30 квітня WTA зобов’язана підтвердити, чи буде вона продовжувати домагатися відхилення позову.

Цуренко, яка виступає як єдиний позивач, стверджує, що серія розмов із представниками WTA, включно із самим Саймоном, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, спричинила в неї тяжкі психологічні наслідки: безсоння, емоційні зриви, епізоди плачу, втрату концентрації, негативний вплив на результати, відчуття сорому і моральну травму.

У позові наголошується, що на зустрічі в березні 2022 року з українськими тенісистками – Цуренко, Еліною Світоліною та Мартою Костюк – Стів Саймон зайняв жорстку позицію, пообіцявши, що «в разі публічної підтримки війни з боку російських або білоруських гравців їх буде усунуто від усіх турнірів під егідою WTA». Однак, як стверджує Цуренко, цю обіцянку порушено: жодного з таких гравців не було дискваліфіковано.

Як приклад у позові наводиться участь Вероніки Кудерметової на «Ролан Гаррос» 2022 року з логотипом спонсора «Татнефть». Одну з дочірніх компаній концерну було внесено до санкційних списків ЄС 2023 року за постачання шин російській армії.

Також згадується, що директор турніру в Парижі Амелі Моресмо (у позові помилково названа «мсьє Амелі Морезмо») нібито повідомила українським спортсменкам, що їхню презентацію про війну заблокували з ініціативи Саймона.

Крім того, Цуренко стверджує, що в березні 2023 року, під час особистої зустрічі, Саймон сказав їй: «Підтримувати війну – це нормально. Це всього лише думка іншої людини, і вона не повинна тебе ранити». Він також додав, що російські та білоруські тенісисти мають бути допущені до участі в Олімпійських іграх. Після цієї бесіди Цуренко відмовилася від матчу проти Аріни Соболенко на турнірі BNP Paribas Open в Індіан-Веллсі, пославшись на напад паніки.

Після турніру в Індіан-Веллсі, як випливає з позову, Леся Цуренко взяла участь у відеоконференції за участю Стіва Саймона, ради директорів WTA, а також Слоун Стівенс і Магди Лінетт – представниць Ради гравців WTA. Тренер Цуренко, Нікіта Власов, надіслав письмовий запит про початок внутрішнього розслідування з приводу заяв Саймона. Згодом директор WTA з питань захисту учасників Ліндсі Брендон повідомила Цуренко, що розслідування буде ініційоване не проти Саймона, а проти Власова – за ймовірне порушення Кодексу поведінки організації.

У жовтні 2023 року Цуренко отримала офіційну відповідь від WTA: дії Саймона «не порушили ні Кодексу поведінки, ні будь-яких положень внутрішнього регламенту співробітників». Цуренко спробувала оскаржити це рішення, але безуспішно.

У коментарі, надісланому виданню The Athletic, представник WTA заявив:

“Від самого початку WTA відкрито і недвозначно засуджувала війну Росії проти України і дії російського уряду щодо українського народу. Відповідно до нашої позиції, WTA зробила низку кроків, щоб підтримати українських гравців, які зіткнулися з серйозними труднощами у своїй професійній кар’єрі.

Водночас, WTA була і залишається вірною своїм принципам рівності та недискримінації. Наші правила свідчать, що до змагань допускаються всі спортсменки, кваліфіковані за спортивним принципом, без будь-якої дискримінації. Відповідно до цих принципів і в унісон з іншими тенісними організаціями, WTA дотримується позиції, що індивідуальні спортсменки не повинні нести відповідальність за дії своїх держав.

Попри наше глибоке співчуття до випробувань, через які пройшла Леся Цуренко та інші українські тенісистки, ми розчаровані її рішенням розпочати судову тяганину і спробувати покласти провину за емоційні страждання на WTA. Протягом усього часу WTA та її керівництво діяли коректно і відповідно до чинних правил, і ми впевнені у своїй правоті в цьому процесі».

Нагадаємо, 1 березня 2022 року – невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну – WTA, ATP і Міжнародна федерація тенісу (ITF) опублікували спільну заяву:

“Тенісна спільнота переживає глибоке потрясіння, шок і скорботу у зв’язку з вторгненням Росії в Україну. Ми висловлюємо підтримку українському народу і дякуємо багатьом гравцям, які відкрито виступили проти цієї неприпустимої агресії”.

При цьому в заяві підтверджувалося, що російські та білоруські тенісистки зможуть продовжувати виступи на турнірах, але без національної символіки і згадки країни. Ця політика залишається чинною: під час представлення гравців на корті їхню національність не зазначають, а на табло поруч із їхнім ім’ям відсутній прапор. Українські тенісистки, як правило, не тиснуть руку суперницям із Росії та Білорусі, навіть якщо ті публічно засуджували війну.

На Олімпіаді в Парижі-2024 російські та білоруські тенісистки були допущені до участі в статусі «нейтральних індивідуальних спортсменок» (AIN). Мірра Андрєєва і Діана Шнайдер завоювали срібні медалі в парному розряді.

16 квітня Леся Цуренко опублікувала заяву в соціальних мережах, у якій узагальнила свої претензії до глави WTA Стіва Саймона і самої організації.

«Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації свідомо вчинить по відношенню до мене акт морального насильства, що призвів до панічної атаки і нездатності виконувати свою роботу», – написала Цуренко у своєму пості на платформі X.

Через велику кількість українських, російських і білоруських тенісисток – особливо в WTA-турі – теніс виявився одним із видів спорту, які найгостріше зіткнулися з наслідками війни. Напруженість особливо зросла під час нещодавніх хардових турнірів у США – в Індіан-Веллсі та Маямі – на тлі резонансної зустрічі в Білому домі в лютому, де колишній президент Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс різко висловилися на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувативши його в «недостатній вдячності» за американську допомогу.

Збірна України нещодавно забезпечила собі місце у фінальному турнірі Кубка Біллі Джін Кінг, який цього року пройде в Шеньчжені (Китай). Перемогу в кваліфікації українські тенісистки присвятили своїм воїнам – про це повідомила Еліна Світоліна в патріотичному пості в соцмережах.»

Нагадаємо, що Леся Цуренко не виступає в Турі з листопада минулого року. Свій останній матч вона провела у складі збірної України в матчі Кубка Біллі Джин Кінг проти Австрії. Минулого тижня Цуренко стала гостею студії Setanta Sports і повідомила, що вона не завершила свою кар’єру і можливо ще повернеться на корт.